Організація водних круїзних маршрутів на прикладі компанії "Costa"

План

Вступ

Круїз являє собою туристичну поїздку по річці чи морем, як правило з заходом у порти, на борті спеціального пасажирського судна. У даний час десятки круїзних компаній по усьому світі експлуатують сотні пасажирських судів, місткістю від 70 до більш 1000 пасажирів, і пропонують захоплюючі поїздки практично в будь-який регіон світу.

По суті справи круїз являє собою морський тур, у базову вартість якого включене комплексне обслуговування на борті судна. Зокрема: проїзд на судні, проживання в каюті (у залежності від обраного класу), триразове харчування, розваги і, як правило, цілий ряд спеціальних заходів на борті судна (свята, фестивалі, конкурси, концерти й ін.).

Більша частина операторів круїзів об'єднана у професійну міжнародну асоціацію - Cruise Line International Association. Багато туристичних агентств, особливо ті, що спеціалізуються на відпочинку і круїзах, також є членами цієї асоціації.

Так як круїзи користуються сталим попитом туристів з усіх країн світу, то обрання теми даної курсової роботи є актуальним.

Метою даної роботи є дослідження організації водних круїзних маршрутів на прикладі компанії “Costa”.

Ця компанія здійснює комбіновані тури до Єгипту, сполучаючи звичайні туристичні маршрути з круїзами по Нілу.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

- дослідити історію розвитку водного туризму;

- охарактеризувати види водних подорожей;

- проаналізувати нормативно-правову базу виникаючих в процесі здійснення круїзу відносин;

- висвітлити особливості сучасного стану ринку круїзів;

- дати характеристику підприємства і його взаємодії з партнерами;

- дослідити організацію розміщення, харчування, дозвілля;

- розкрити питання організації безпеки життєдіяльності в процесі здійснення круїзів.

Об’єктом дослідження є організація процесу здійснення водних туристичних маршрутів.

Джерельною базою роботи слугують праці відомих вітчизняних та зарубіжних фахівців в галузі туризму, харчування та відпочинку: Азара В.И., Квартального В.А., Гуляєва В.Г., Ісмаєва Д.К. та ін., а також матеріали періодичних видань (журнали “Вояж”, “Економіка України”, “Мир туристских интересов”) та збірники наукових праць.

Хронологічні рамки дослідження окреслені теперішнім часом – в більшій частині роботи, а в частині опису пам’ятків Єгипту – торкаються часів Древнього Єгипту.

Географічні рамки дослідження головним чином включають в себе туристичний комплекс Єгипту.

Структурно курсова робота складається з вступу, основної частині, висновків, списку використаної літератури.

1. Виникнення та розвиток водних перевезень та водних подорожей

1.1. Історія розвитку водного туризму

Початок морського туризму умовно можна віднести до середини XIX віку, коли лінійні пасажирські компанії почали шукати шляхи використання пасажирських судів у період міжсезоння в лінійних перевезеннях.

Основним джерелом для трансатлантичної лінії була Європейська еміграція: за період з 1846 по 1940 рр. на Американський континент із Європи емігрували близько 60 млн. чоловік. [25, с. 6.]

Конкуренція, що загострилася, змушувала судовласників постійно покращувати умови проживання на судні, оздоблення кают і всієї системи обслуговування пасажирів у рейсі, що швидко перетворило судна у високо комфортабельні плавучі готелі. Перші повідомлення про спеціально організовані рейси морських пасажирських судів із метою відпочинку відносяться до 1835 р., коли в Англії були оголошені регулярні прогулянкові рейси між північними островами Британії й Ісландією.

Через два роки автори цієї ідеї заснували судовласницьку компанію Р&O. У 1840 р. компанія починає групові турпоїздки по Середземному морю. У 1900 р. було побудоване судно, що здійснювало круїзи цілий рік, змінюючи лише регіони.

Ведучими країнами великих подорожей стали Англія, США і Німеччина.

Друга світова війна зупинила розвиток круїзів майже на 10 років, однак вже на початку 50-x років було закладено велике число великих судів.

Поява в середині - кінці 50-x років регулярних пасажирських, у тому числі і трансатлантичних, авіаційних ліній, дешеві авіаційні тарифи призвели до різкого падіння попиту на лінійні пасажирські судна, особливо на трансатлантичних маршрутах. У результаті багато з них були продані і переустатковані в круїзні. У цей період виникнуло декілька круїзних регіонів, розташованих біля розвинутих держав: Середиземне море, Балтика, Північна Європа, острови південної частини Тихого океану (Австралія і Нова Зеландія), Аляска, Мексика, Гавайї і Карибський басейн (США). Історія радянського морського туризму починається з 1957 р., коли ВАО "Інтурист" почало здійснювати на орендованих пасажирських судах "Перемога" і "Грузія" морські подорожі з Одеси в Ленінград навколо Європи, а на "Петрові Великому" - по Чорному морю з туристами із соцкраїн. У 1960 р. на "Адміралі Нахімові" був організований перший круїз із радянськими туристами на Кримсько-Кавказської лінії, а в 1962 р. на Далекому Сході - на теплоході "Григорій Орджонікідзе" тривалістю 20 діб з заходом у Нахідку, бухту Ольгі, Совгавань, Холмск, Корсаков. У цей же період морський туризм почав розвиватися на Півночі і Балтиці. [22, с. 56]

1.2. Види водних подорожей

Сьогодні у світі морські круїзи переживають період підйому. Росте круїзний флот, удосконалюються конструкції пасажирських судів, підвищується їхня комфортабельність, розробляються нові морські й океанські маршрути. Найбільшою популярністю водяні подорожі користуються в США і Німеччини. Але якщо американці, що цінують час, віддають перевагу тижневим маршрутам (по Карибському морю, до Бермудським островів, Алясці), то німецькі турфірми, як правило, організовують багатоденні і кругосвітні подорожі.

У 1970 р. у круїзах взяло участь 500 тис. чоловік, а в даний час дана цифра зросла до 5 млн. чоловік, основну частку яких складають американські туристи.

У 2000 р. світова цифра туристів (учасників круїзів) досягла 7 млн. чоловік, а кількість європейських круїзів до 2000 р. досягло 2 млн. У наступні роки круїзний туризм буде одним із найважливіших видів