Однією із суттєвих перепон на шляху більш ефективного просування ідеї сільського зеленого туризму серед потенційних туристів є відсутність професійно розробленої маркетингової та рекламної стратегії. Так, значна кількість існуючих туристичних маршрутів/продуктів розроблювалась за повної відсутності інформації про те, чого хоче той, заради кого це все і створювалось, зокрема, - потенційний клієнт. Звідси - проблеми, пов'язані з реалізацією значної кількості туристичних продуктів, що не користуються попитом.

На сьогодні також можемо констатувати відсутність продуманої системи розповсюдження інформаційно-туристичної продукції, що у кінцевому результаті знову негативно позначається на можливості встановлення безпосереднього зв'язку між господарем агросадиби та потенційним клієнтом.

Прекрасні та прибуткові можливості пропонує сільський туризм українським селянам, адже це варіант отримання додаткового надійного джерела доходу, створення робочих місць для інших членів сім'ї і, понад усе, зміцнення місцевої економіки.

Потенціал України в сфері сільського туризму є не лише надзвичайно великим, він є майже незвіданим і, враховуючи підвищення зацікавленості селян, ось-ось слід очікувати його бурхливого розвитку.

Українські селяни мають величезні можливості завдяки майже не існуючій конкуренції, чудовим природним краєвидам, величезним багатствам, які дарує українська земля. Крім того, для започаткування такого бізнесу не потрібно великих капіталовкладень, більшість агротуристичних підприємств можуть розпочати діяльність без великих затрат, лише використовуючи вже існуючі можливості.

Використовуючи існуючі в господарстві будівлі, селяни можуть перетворити свої оселі, сіновали або навіть сараї на невеликі будиночки для прийому туристів, які шукають невибагливої, але чарівної сільської альтернативи міським готелям. На відміну від курортного відпочинку, відпочинок на селі може запропонувати відвідувачам затишну, приязну, сімейну атмосферу, багато свіжого повітря та рідкісний шанс побачити, звідки дістається їжа до столу в місті.

Окрім свіжого повітря та навчальних екскурсій, туристам можна запропонувати безліч можливостей чудового відпочинку, зокрема, власноруч подоїти корів, поскирдувати сіно, посадити овочі, назбирати ягід, покататись верхи на конях, порибалити чи піти на полювання. Такий підхід принесе величезне задоволення туристам, а також заохочуватиме їх ще раз і ще раз приїхати, і можливо вже з друзями та знайомими, щоб відпочити від клопоту міського життя і насолодитися розміреним темпом сільського життя, а господарям оселі – отримати нове джерело доходу.

Таким чином, сільський туризм є чимось на зразок страхування, що захищає доходи селян від ризиків, притаманних сільському господарству, а також коливання ринкових цін на вирощену продукцію чи на виробничі ресурси.

Сільський туризм в Україні набуває поширення як в курортних регіонах, так і в більшості областей. Тому є потреба наявні соціально-економічні передумови, ініціативу громадських організацій поєднати з далекоглядною політикою з боку держави щодо стимулювання розвитку відпочинку на селі.

Це дослідження ставить за мету шляхом аналізу законодавств деяких європейських країн стосовно регулювання відносин у сфері сільського туризму, порівняння окремих форм та засобів правового регулювання в різних національних правових системах та з'ясування тих загальних принципів, яких потрібно дотримуватись при формуванні вітчизняного законодавства, сприяти запозиченню позитивного європейського досвіду, тим самим прискорити розв'язання низки складних завдань, які вимагають свого вирішення у законодавстві України.

Висновок

Щоб сільський зелений туризм в Україні стабільно розвивався, необхідно наявні соціально-економічні передумови, ініціатива, велике бажання багатьох ініціаторів цього руху, людський потенціал, який є на селі, поєднати з далекоглядною політикою з боку держави щодо стимулювання розвитку відпочинку на селі.

У сприянні розвитку цієї діяльності дуже важливу роль можуть відіграти органи місцевого самоврядування і місцеві державні адміністрації. Адже усі проблеми, які допомагає вирішувати сільський зелений туризм - це найактуальніші питання роботи згаданих органів: зайнятість і доходи населення, благоустрій сіл, сфера обслуговування.

Для формування спеціальної Програми розвитку цього виду діяльності, як це уже зроблено у багатьох країнах Центральної і Східної Європи, можна намітити наступні підходи щодо політики державного стимулювання розвитку відпочинку на селі: сприятливі умови для розвитку сфери відпочинку на селі і формування ринку послуг створюються державою на основі нових механізмів господарювання, що в умовах вільної конкуренції дасть можливість забезпечити насичення ринку якісними послугами.

Розвиткові сфери відпочинку на селі сприятимуть наявні місцеві ресурси, активізація участі України в міжнародному розподілі праці, залучення іноземних інвестицій у сільське господарство та приватизація об'єктів туристичної галузі.

Економіко-фінансову політику у сфері відпочинку на селі потрібно здійснювати шляхом залучення коштів різних джерел фінансування (приватних, благодійних і громадських організацій. іноземних інвестицій).

Необхідно внести доповнення в податкове законодавство стосовно пільгового оподаткування доходів, отриманих громадянами за договорами оренди житла в сільській місцевості.

Згідно з чинним законодавством, цивільно-правові угоди між фізичними особами оподатковуються за ставкою 20%. Доцільним буде зменшити ставку податку до 2-4% від ціни договору.

Актуальним сьогодні для правової підтримки сільського туризму є формування організаційно-господарського механізму його функціонування та державної підтримки у вирішенні таких питань:

1) прийняття нормативних документів, які регулюватимуть діяльність різних форм сільського туризму;

2) здійснення заходів щодо підтримки та просування сільського туризму на внутрішньому та міжнародному туристичному ринку;

3) забезпечення організаційної й матеріальної підтримки з боку держави нового виду послуг на селі – сільського туризму та агротуризму.

Серед позитивного впливу сільського зеленого туризму можна визначити:

- на вирішення соціально-економічних проблем села полягає передусім у тому, що він розширює сферу зайнятості сільського населення, особливо жінок, і дає селянам додатковий заробіток. Розширює можливості зайнятості сільського господаря не тільки у виробничій сфері, але й в сфері обслуговування;

- на розширення можливостей реалізації продукції особистого підсобного господарства, причому реалізації її на місці, і не як сільськогосподарської сировини, а як