Форма правління: республіка.

Глава держави: президент.

Глава уряду: прем'єр-міністр.

Законодавча влада: двопалатний парламент (палата депутатів із 343 і сенат із 143 членів), що обирається на 4 роки.

Головні політичні партії: Демократична конвенція Румунії, Партія соціальної демократії, Соціал-демократична спілка, Демократична спілка угорців Румунії.

Збройні сили (1995): 217,4 тис. чол.

Валюта: лий.

Глава держави - президент Іон Ілієску (із 2000 року)

Найбільші міста Румунії - Бухарест, Клуж-Напока, Тимишоара, Ясс, Брашов, Крайова, Констанца. Їхній архітектурний образ склався під впливом сусідніх православних країн - Візантії, Сербії, Болгарії. У архітектурі Трансільванії сильно відчувається вплив готики.

Державна мова румунська, поширена також угорська, німецька, сербо-хорватська, турецька.

1.4. Соціально-економічний розвиток

Економіка Румунії знаходиться на етапі переходу до ринкової економіки. Основні макроекономічні показники Румунії протягом останнього років підтверджують продовження процесу економічного розвитку країни. Найбільше розвиті галузі промисловості: гірничодобувне, деревообробне, хімічне, металургійна, машинобудування, харчова. Румунія - значний виробник пшениці і кукурудзи. ВНП склав у 1995 р. 19 737,5 млрд. лий.

Зайнято 11 млн. чол., з них у ц.р. - 24 %, пром-сті - 47 %. Частка у ВНП: ц.р. - 21 %, промисловість - 40 %, сфера послуг - 39 %. Обробляється 43 % площі; пасовища - 21 %. Зрошується 3,1 млн. га. Вирощують, зернові (кукурудза, пшениця), соняшник, цукрові буряки, картоплю, овочі, фрукти і виноград. Поголів'я (млн.): вівці - 10,4, свині - 8,0, велика рогата худоба - 3,5. Виробництво (млн. т): зерно - 17,5, м'ясо - 1,2, овочі - 3,6, фрукти - 3,0, виноград - 1,3, вино - 0,5, вовна - 0,034. Заготівлі промислової деревини - 7,7 млн. м. Виплавка сталі - 5,6 млн. т, алюмінію - 117 тис. т. Нафтопереробна, машинобудівна, деревообробна, текстильна галузі. Споживання енергії на душу населення - 1733 кг у.п., виробництво електроенергії - 55 млрд. кВт рік. ГЕС «Залізні коміра» на Дунаї (спільно з Югославією); одна АЕС. Видобувають природний газ і бурі вугілля.

Залізниць 11 З01 км. Автопарк: 2,0 млн. пасажир, і 370 тис. вантажних машин. 12 аеропортів. Морський торгівельний флот - 2,6 млн. Порти: Констанца, Бреїла. Судноплавство по Дунаю. Канал Дунай - Чорне море (довжина 50 км). Відстань морем між м. Констанца та Одесою (Україна) - 320 км. На 1000 жителів: телевізорів - 200, телефонів - 131.

Експорт - 7,5 млрд. дол. (77 % - готові вироби), імпорт - 9,4 млрд. діл. (паливо, сировина, обладнання). Частка в зовнішньо-торгового обігу України - 0,71 %.

Населення

Населення складає 23 400 000 чоловік (1994), середня щільність населення біля 96 чоловік на км2. Біля 90% населення -румуни, угорців - 7,1%, інші етнічні групи - цигані, німці, українці, серби, хорвати, росіяни, турки. Православ'я сповідає 86% населення, римсько-католицьку релігію - 5%, греко-католицьку - 1%, серед віруючих є також іудеї, мусульмани. Народжуваність -10,9 немовлят на 1000 чоловік (1999). Смертність -11,7 чол. на 1000 чоловік (рівень дитячої смертності - 23,9 смертельних випадків на 1000 немовлят). Середня тривалість життя: чоловіків - 66 років, жінок - 74 року (1999). Працездатне населення - 10 062 000 чоловік, із них у промисловому секторі зайнято 30%, у сільському господарстві - 35%.

ВНП на душу населення (1999): 1230 $.

Річний ріст ВНП (1985-99): -6,2%.

Торговий баланс (1999): -259 млн. $.

Експорт: нафтопродукти, машини й устаткування, хімікати, транспортні засоби, цемент, одяг, взуття.

Імпорт: паливо, промислове сировина, бавовна.

Основні торгові партнери: Росія, Україна, Німеччина, Італія, Великобританія, Австрія, США.

Залізниці (1999): 11 348 км.

2. ПРИРОДНО-РЕКРЕАЦІЙНІ ТА ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ РЕСУРСИ КРАЇНИ

2.1. Природний потенціал Росії

У формуванні і функціонуванні територіально-рекреаційної системи істотну роль грають природні чинники. Поряд із використанням природних ресурсів людиною безпосередньо, для споживання, велике значення мають так само природні чинники, що впливають на естетичне сприйняття людини або необхідні для зміцнення його здоров'я, підвищення працездатності, поліпшення самопочуття. Визначеними рекреаційними властивостями володіють ландшафти, клімат, рослинність. Особливо важливий такий чинник, як рівень розмаїтості природних комплексів, їхня комфортність.

Природа

Головна фізико-географічна особливість Румунії - Карпатська гірська система. Цей складний ланцюг гір проходить через усю країну від української межі на півночі до межі з Югославією на південному заході у формі підкови, що замикається на захід від гір Апушень, і складається з лінії Східних Карпат, що згибається до східно-західної лінії Південних Карпат (Трансильванські Альпи). Ці пов'язані між собою гірські ланцюги - частина Альпійської системи складчастих гір, що тягнеться з Західної Європи в Азію. Гори самі по собі складаються з рівнобіжних хребтів із крутими уступами, покритих лісом до самих вершин, що досягають висоти 2300 м у Карпатах і 2544 м (гора Молдовяну) у Трансильванських Альпах. На заході, Трансильванські Альпи тягнуться до півдня, досягаючи Дунаю в Залізних Воротах, і продовжуються в Югославії.

З зовнішньої сторони цієї гірської дуги розташовані історичні області Молдавія (до сходу) і Валахія (до півдня від Трансильванських Альп аж до Дунаю). Обидва являють собою горбкуваті рівнини з родючими землями. Єдиний район, розташований до півдня від Дунаю, - Добруджа, - має невисокі пагорби і частково заболочений.

Усередині гірської дуги Карпат знаходиться Трансільванія (називана угорцями Ердели) - горбкувата високо плодюча і дуже гарна територія. На її західній околиці, усередині гір Апушень, розташований нерівномірно покритий лісом масив Біхор. За ними, уздовж західної околиці країни, простирається вузька низинна смуга, що є частиною Середньодунайського подолу.

З більшої частини Трансільванії й Апушень водяні шляхи тягнуться в західному напрямку - у Середньодунайський поділ, де ріки Сомешул, Мурешул і Кришул-Алб зливаються з Тисою і Дунаєм.