Сіная - гірськолижний курорт на висоті 800-930 м, відомий своїм монастирем XVII в., а також літньою резиденцією короля Карола I (XIX в.), палацом Пелеш, що на сьогоднішній день є одним із найбільше видатних і неповторних музеїв Румунії і Європи.

Лайливий - замок XIV сторіччя, що знаходиться в 30 км від міста Брашов, у котрому, відповідно до легенди, ночував відомий воєвода Влад Цепеш. Замок буяє численними заплутаними переходами, залами і витонченими балконами. У замку-музеї подана експозиція європейських меблів, румунської й іноземної зброї і доспехів XIV-XIX сторіч.

3. ХАРАКТЕРИСТИКА ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ РУМУНІЇ: СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Основні етапи розвитку румунського туризму

До 19 століття, коли почався бурхливий розвиток туризму в Європі, в Румунії туризм розвивався стихійно, завдяки самодіяльній організації. Подорожі в середні віки здійснювалися в основному з метою навчання та лікування на відкритих вже тоді курортах Румунії.

З початком розвитку організованого туризму в Європі, в Румунії також з’являються перші туристичні бюро, які організовували спочатку екскурсії у визначних містах, з часом поглиблюючи свою спеціалізацію.

До революції країну відвідувало небагато туристів, усього 4,5 млн. чоловік, із них 1 млн. гостей приїжджав на один день. Це було пов'язано з політичною ситуацією в країні, хоча Румунія була єдиною країною в Східної Європі, що надавала покедж-тури для пляжного відпочинку на узбережжя Чорного моря для східноєвропейського ринку.

С 1989 року по всій Румунії почали відкриватттися власні туристичні агентства, але їх бізнес був в основному спрямований на організацію подорожей для румунських туристів.

У 1990 р. країну відвідали 6,5 млн. закордонних гостей, більшість із який були зі Східної Європи: туристи з колишнього СРСР складали 2,1 млн. чоловік, Угорщини 900 тис. і тільки 13% прибуттів прийшлося на інші країни Європи.

Не останню роль у тому, що Румунія довгий час була закрита не тільки для Росії, але і для усього світу, зіграв останній комуністичний диктатор країни - Ніколає Чаушеску. Але саме в ці роки були створені чорноморські літні курорти Румунії, що притягають сьогодні туристів із всієї Європи. Самі популярні курорти - Нептун-Олімп, Кап Аурора, Костинешть, Ейфоріє Норд, Мангалія, Мамая - цілком відповідають європейському рівню. Готелі тут на відміну від сусідньої Болгарії розміщуються на першій лінії від моря.

Перехід на початку 90-х рр. ХХ в. Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії, Чехії, Болгарії на ринкову систему господарювання зажадав структурних змін не тільки туристської галузі цих країн, але і всієї туристичної політики. Звідси починається етап реформування туристських комплексів країн Центральної і Східної Європи і самої концепції розвитку туризму в цих країнах.

Практично всі країни після розпаду соціалістичної системи зіткнулися з проблемою низької конкурентноздатності національного туристського продукту на європейському туристському ринку. Якість же турпродукту, запропонованого вишуканому західноєвропейському туристу, не могла відповідати вже устояним у країнах ЄС стандартам унаслідок украй слабкої матеріально-технічної бази. Відсталість же останньої щиро була пов'язана з тією формою господарювання, що існувала наприкінці 80-х рр. у Румунії.

В середині 90-х років був етап кризи в розвитку румунського туризму. Але втрати румунського туризму не були пов'язані з кризою на Балканах і почалася набагато раніше, коли в країні ігнорувалися інтереси однієї з традиційно найбільше сильних галузей національної економіки. У 1993-1994 р. із туристичного напрямку пішли головні світові оператори, розладналася інтеграційна система СЕВ, Румунія фактично втратила найбільше значимі європейські і східні ринки, туристична галузь впала в стан стагнації. Але після 10 років мовчання румунський туризм повернувся в міжнародну сферу.

Туристично розвинуті регіони країни, зокрема, морські курорти виявилися віддалені і надійно ізольовані від району конфлікту, жодного інциденту поблизу румунської межі не відбулося. Румунія не брала не себе зобов'язань по розміщенню біженців і не має на своїй території натовських баз. Головна трансєвропейська автомагістраль, що з'єднує Болгарію й Угорщину, проходить у центрі країни зі сходу на захід і обгинає небезпечну ділянку, у результаті чого транспортний потік, як і обсяг перевезень по цьому маршруті, значно виросли.

В даний час Міністерство туризму Румунії акумулює інформацію про втрати туристичної галузі. Головне питання - чи вдасться за рахунок туризму надолужити запланований ріст економічних показників - залишається відкритим.

3.2. Туристичний поділ країни

1. Карпати – один з туристичних регіонів країни, приходячи другим гірським ланцюгом після Альп, завжди привертають увагу туристів і гірськолижників. Велика частина Карпат знаходиться в Румунії і займає 1/3 її території. Максимальні висоти гірських вершин Карпат - майже 2600 м, а гірськолижні траси протягнулися до висоти 2150м. Притягальна сила цих гір полягає не тільки в їхньому величному спокої і надзвичайній красоті пейзажів, але й у розмаїтості лижних трас і в їх дивовижно зручному розташуванні по одній гірській осі найвідоміших гірськолижних центрів Румунії: Сіная, Буштень, Азуга, Предял, Пояна Брашов. Так, наприклад, відстань між цими курортами складає хв. 4 км, максимально-36 км, що дає туристам прекрасну можливість різноманітити своє катання, знаходячись на будь-якому з цих курортів. Для починаючих на всіх курортах відкриті гірськолижні школи і пункти прокату інвентарю. Одним із переваг розташування гірськолижних центрів є пряме залізничне й автомобільне повідомлення між столицею Румунії Бухарестом і будь-яким із цих курортів, а також і