більш 40% потреб у продовольстві. Освоєння земель – у середньому 70-80 тис. га в рік. Дмитриевский Ю. Африка: природа, население, хозяйство. Страны Африки: Египет, нигерия, ЮАР // Краезнавство. Географія. Туризм.- 2002.- 25-28.- С.27-34.
Виробництво сировини і промтоварів: фосфати – 1,45 млн. т., сталь – 2,3 млн. т., алюміній – 170 тис. т., нафтопродукти – 25 млн. т., цемент – 21,6 млн. т., пряжа – 325 тис. т., тканини – 1540 млн. м., легкові автомобілі (зборка) – 36,7 тис. шт., вантажівки – 13,9 тис. шт., пральні машини – 316 тис. шт., холодильники – 495 тис. шт., газові плити – 80 тис. шт. Ряд великих виробництв створено у нових індустріальних містах, розташованих до півночі від Каїра. Там само.
З травня 1991 р. здійснюється схвалена МВФ програма стабілізації фінансів і економіки Єгипті в цілому. Забезпечено стійкість і внутрішню конвертованість єгипетського фунта.
Єгипет займає друге місце в Африці по чисельності населення, однак майже усе воно зосереджено на вузькій смужці землі, що зрошується водами Нілу. Тільки ці райони придатні для землеробства, займають вони шість відсотків загальної площі країни. Для того щоб прокормити швидко зростаюче населення країни, необхідно освоювати нові території в пустелях. В оазисах Єгипту, де близько від поверхні землі знаходяться ґрунтові води, вирощують фінікові пальми. Тисячоріччями іригаційними каналами вода з Нілу надходила в розташовані уздовж його берегів села, даючи можливість місцевим жителям одержувати врожаї рису, кукурудзи, сорго, пшениці, цукрового буряка, бобів, апельсинів і помідорів. Побудована в 1970 році на південно-сході Єгипту Асуанська гребля забезпечує країну електроенергією і додатковою водою для зрошення земель.
Загальна соціально-економічна відсталість країни, велика чисельність і щільність населення поряд з обмеженістю природних ресурсів створюють ситуацію, при якій величезні маси жителів позбавлені можливості працювати, стаючи ізгоями суспільства.
У Єгипті досить важко виявити границю між реальною і псевдо зайнятістю. Тут особливо поширена сховане безробіття. Мова йде про осіб, що формально вважаються працевлаштованими, але одержують від своєї діяльності самі мізерні, чисто символічні доходи. Дмитриевский Ю. Африка: природа, население, хозяйство. Страны Африки: Египет, нигерия, ЮАР // Краезнавство. Географія. Туризм.- 2002.- 25-28.- С.27-34.
2. Природно-рекреаційні та історико-культурні ресурси країни
2.1. Природний потенціал Єгипту
Оскільки велика частина Єгипту приєднана до окраїни древньої платформи, рельєф країни в основному рівнинний. Виділяються велике плато Лівійської пустелі (займає близько 60% території країни) на захід від Нілу, плато Аравійської пустелі на сході, витягнуте з півночі на південь між долиною Нілу і Червоним морем, а на крайньому південно-сході - північна периферія плато Нубійської пустелі.
Невисокі гори (менш 2000 м. над рівнем моря), до яких приєднана найвища крапка країни гора Катерін (2642 м), розташовані на півдні Синайського півострова, а середньовисотний гірський ланцюг Етбай (до 1000 м. над рівнем моря) простягнувся уздовж всього узбережжя Червоного моря (найвищі вершини Шаіб-эль-Банат - 2187 м і Хамата - 1977 м). Египет: Путеводитель / Галина Лихачева (отв.ред.), Павел Лукин (пер.), Владимир Петров (отв.ред.). — Paris : Le Petit Fute, 1996. — 187с. : ил. — (Le Petit Fute; Советы туристам).
У надрах Єгипту зосереджений ряд корисних копалин. Значні запаси вуглеводородної сировини. Нафтові родовища належать головним чином до рифових западин Червоного моря і Суецької затоки і північної окраїні Лівійської пустелі. Основним рудоносним районом країни є гори Етбай (родовища урану, титана, міді, олова, золота, молібдену, ніобію, вольфраму). На Синайському півострові значні запаси марганцю. Є великі родовища фосфоритів (узбережжя Червоного моря, долина Нілу, оазис Харга).
Тваринний світ Єгипту бідний. Найбільш різноманітна лише фауна птахів, що як гніздяться, так і прилітають на зимівлю з Європи (лелеки, чаплі, пелікани, гусаки, качки, фламінго, баклани). З хижих птахів водяться грифи, соколи, мишоїди.
У пустелях багато плазуючих (змії - єгипетська кобра, змія Клеопатри, піщані змії, ефа, гюрза; ящірки - варани, геккони, агами) і комах. Зі ссавців зустрічаються шакал, гієна, лисиця, кабан, мангуст, кажани, дрібні гризуни.
Територія Єгипту складає 1.001.449 квадратних кілометрів. Велику її частину (96%) займає пустеля і всього 4% - родючі землі по берегах Нілу, самої довгої ріки на землі (її довжина - 6671 км). Географічну картину Єгипту визначають п'ять основних видів ландшафту: дельта Нілу, долина Нілу, Аравійська пустеля, Лівійська пустеля і Синай. Дмитриевский Ю. Африка: природа, население, хозяйство. Страны Африки: Египет, нигерия, ЮАР // Краезнавство. Географія. Туризм.- 2002.- 25-28.- С.27-34.
Клімат вузької прибережної смуги уздовж Середземного моря - субтропічний, на іншій території - пустельний тропічний. Повітря тут винятково сухе, цілий рік малохмарне, дощі бувають дуже рідко. Для Єгипту характерні різкі коливання температури. Не дуже приємною особливістю весняного періоду є хамсін - гарячий і сухий південно-східний вітер, що дує з пустелі.
2.2. Історико-культурні пам'ятки країни
Серед відомих історико-культурних пам’ятників Єгипту можна виділити наступні: піраміди Гізи і Великий Сфінкс, Луксорський храм, Карнакський храм, долина царів і цариць, долина ремісників, долина знаті, Храм цариці Хатшепсут, Храми в Абу-Симбеле, Храмовий комплекс на острові Філе, Храм Хатхор у Ден дере, Абідос. Пестушко В. Єгипет. Дотик до вічності // Краєзнавство. Географія. Туризм.- 2000.- 43.- С.4-5.
Єгипетські піраміди, усипальниці єгипетських фараонів. Найбільші з них — піраміди Хеопса, Хефрена і Микерина в Ел-Гізу в стародавності вважалися одним із Семи чудес світу. Зведення піраміди, у якому вже греки і римляни бачили пам'ятник небаченої гордині царів і жорстокості, що обрекли весь народ Єгипту на безглузде будівництво, було найважливішим культовим діянням і