200 г чаю або слабкої солодкої кави

Фрукт або 200 г фруктового соку

ОБІД | 150 г будь-якого сирого або вареного овочу в оцтовому соусі

75 г м'яса або риби

150 г крохмалистого продукту або свіжих овочів

50 г сиру

150 г фруктів у свіжому або вареному, виді

ПОЛУДЕНОК | 200 г молока, фруктового соку або слабкого солодкого чаю

75 г хліба, грінок або печива (на вибір)

25 г сиру

ВЕЧЕРЯ | 200 г овочевого супу

150 г свіжих овочів або крохмалистого продукту (у залежності від меню обіду)

150 г легкого блюда з молоком і злаками

Організація харчування в сільському зеленому туризму можлива і повна і часткова наприклад тільки сніданок, або двохразове чи триразове, хазяїн взагалі може не організовувати харчування, а турист буде самостійно готувати їжу.

У меню може входить широкий вибір блюд, з готуванням на живому вогні. Так само за додаткову плату, або це входить в вартість відпочинку, готують блюда по індивідуальному замовленню.

В меню можуть входити наступні блюда та продукти української кухні:

1. Їжа на "живому" вогні:

Плов, уха, печена картопля, карась запечений у фользі, шашлик зі свинини, курки й ін.

3. Перші блюда:

Солянка грибна, рибна, м'ясна, суп-локшина домашня, рибний суп із сьомгою і креветками, борщ український з пампушками, юшка, свекольник, розсольник

4. Другі блюда:

Млинчики, "Бабусині оладки", пельмені, вареники із сиром, свининою, картоплею, печеня з овочами в горбочках, сир зі сметаною, яєчня по домашньому, свіже молоко (корови чи козяче), домашня бринза, печеня з кролятини

5. Салати, свіжі овочі і фрукти

Санітарно-гігієнічні вимоги при готуванні холодних блюд і закусок з м'яса зводяться до вимог до технологічного устаткування, інвентарю, посуду і тари, а також до санітарно-гігієнічних вимог до кулінарної обробки харчових продуктів. Проблеми якості в громадському харчування, готельному господарстві та туризмі. – К., 1998. – 216 с.

Для обробних дощок використовують деревину твердих порід. Вони повинні бути гладкими, без щілин. Кращими з гігієнічної точки зору є дошки з цільних шматків дерева. Для нарізки готових та сирих продуктів, м’яса, овочів, хліба повинні використовуватись окремі дошки.

Для збору харчових відходів передбачені педальні бачки, обладнані кришками.

Вимоги до посуду. У процесі обробки харчові продукти контактують з устаткуванням, інвентарем, посудом, тарою. Тому, ці матеріали не повинні віддавати в їжу отрутні домішки і піддаватися корозії. Крім того, вони повинні легко піддаватися миттю, чищенню, знезаражуванню.

Найчастіше для виготовлення кухонного посуду, тари використовують різні метали і сплави. Це нержавіюча сталь, алюміній і його сплави, залізо і чавун, оцинковане залізо (для збереження сухих сипучих продуктів та холодної води), мельхіор і нейзильбер. Використання міді через високу токсичність деяких її з'єднань категорично заборонено.

Крім металевого посуду використовується керамічний, порцеляновий, фаянсовий посуд і посуд із пластичних мас.

Не допускається до використання посуд з відбитими краями і тріщинами.

Вимоги до кулінарної обробки харчових продуктів. Основними вимогами до кулінарної обробки харчових продуктів є: максимальне збереження їхньої харчової цінності, виключення забруднень і повне знешкодження.

Після механічної кулінарної обробки в продуктах ще залишається значна кількість різних мікроорганізмів, у тому числі збудників інфекційних хвороб, харчових отруєнь, а також яйця глистів. Загибель мікроорганізмів починається після +50С- + 60С і вище. Однак до такої температури продукти (особливо усередині) прогріваються досить довго. Тому в деяких випадках далеко не всі мікроби гинуть по досягненні продуктом кулінарної готовності. А тому що перед уживанням холодні блюда і закуски природно не розігрівають, то збільшується імовірність улучення на них хвороботворних мікроорганізмів. Тому рекомендується готувати ці вироби безпосередньо перед вживанням або зберігати їх при невисоких температурах, але теж не довго. Нереалізовану готову їжу прохолоджують і зберігають при температурі не вище +6 С не більш 12 годин. Масове харчування, готельне господарство і туризм в умовах ринкових відносин. – К., Знання. 1997, С. 215.

2.3. Українська гостина

Своєрідність будь-якого народу проявляється передусім у спілкуванні, оскільки саме там концентруються етнічні стереотипи з притаманною їм особливою мовою знаків, символів, словесних формул, жестів, міміки тощо. Ця мова здатна виражати надзвичайно складні поняття, до того ж в емоційно напружених ситуаціях, коли звичайна людська мова виявляється неефективною. Ясаская Л. Г. Семантика дороги и смежных представлений в погребальном фольклоре // Структура текста. Москва, 1980

Мова символів глибоко національна, і це визначається не лише набором своєрідних етнічних знаків, а й характером зв'язків із традиційним корінням: у народів, свідомість яких багато в чому залежить від вірувань, релігії, ритуалів, етнічні стереотипи складають систему їхнього світосприймання і по суті є головними рисами національного життя; у народів, котрі тією чи іншою мірою втратили ці глибинні зв'язки, етнічні стереотипи поширюються лише на зовнішні правила поведінки. Арутюнов С. А. Этнографическая наука и изучение культурной динамики // Исследования по общей этнографии. Москва, 1979

В українців система глибинних зв'язків дещо зруйнована, хоча нині має тенденцію до відновлення. В цілому сукупність етнічних стереотипів українців в її сучасному вигляді становить таку систему поглядів та навіть систему філософії, яка визначає своєрідність національного характеру, моральних цінностей, способу життя, типу поведінки тощо, — словом, усього того, що виражається узагальненим поняттям «українство». Митрополит Іларіон. Дохристиянські вірування українського народу. Вінніпег, 1991 Ця система має своєрідну структуру, включаючи два головних історичних шари традиційно-побутової культури, які визначають два типи української ментальності: землеробський та козацький. Перший тип хронологічно давнішній: він сягає глибинних коренів українства, витоки яких ідуть від прадавньої індоєвропейської культури; другий сформувався в епоху середньовіччя на ґрунті оригінального етносоціального утворення —