КУРСОВА РОБОТА

на тему: “Туристично-екскурсійні ресурси Італії”

Зміст

стор.

Вступ

Туризм грає одну з головних ролей у світовій економіці, забезпечуючи десяту частину світового валового національного продукту. Ця галузь економіки розвивається швидкими темпами і в найближчі роки стане найбільш важливим її сектором. Щорічний ріст інвестицій в індустрію туризму складе близько 30%.

В останні роки туризм став одним із самих прибуткових видів бізнесу у світі. Він використовує приблизно 7% світового капіталу, а річний доход від міжнародного туризму в 1995 р., по оцінках Всесвітньої туристської організації, склав 372,6 млрд. дол. при 567,4 млн. зроблених міжнародних подорожей.

На початку 90-х років частка туризму вже складала більш 10% світової торгівлі товарами і послугами, що дозволило йому зайняти третє місце після експорту нафти й автомобілів, а до 2005 р. туризм повинний вийти на перше місце – саме тому дослідження туристично-екскурсійних ресурсів Італії тема дуже актуальна, бо міжнародний туризм є активним джерелом надходжень іноземної валюти і впливає на платіжний баланс країни. Крім впливу на економіку багатьох країн міжнародний туризм впливає на їх соціальне і культурне середовище, екологію. А останні, у свою чергу, впливають на туристів.

Предметом дослідження курсової роботи є вивчення природно-рекреаційних, історико-культурних ресурсів Італії, сучасного стану туристичної галузі країни. Об’єктом дослідження є інструмент впливу на формування та розвиток туристичної галузі в контексті національної політики в умовах високої конкуренції та інших факторів.

Основною метою курсової роботи є вивчення Італії, її становлення як держави, аналіз сучасного стану та перспектив розвитку туристичної галузі, розгляд природно-рекреаційного та історико-культурного потенціалу країни.

Завдання роботи:

дослідити фізично-географічне положення та природнокліматичні особливості Італії;

дослідити історико-культурний потенціал країни та вказати особливості державотворення та державного устрою сучасної Італії;

дати оцінку соціально-економічній політиці країни;

вказати основні етапи розвитку італійського туризму;

провести туристичне районування країни на основі дослідження розміщення окремих туристичних ресурсів Італії;

дослідити та проаналізувати туристичний ринок Італії;

визначити можливі та дійсні зв’язки Італії з Україною;

дослідити пропозицію подорожей до Італії на українському туристичному ринку;

дати власну оцінку туристичній інфраструктурі даної країни та внести деякі особисті пропозиції.

Стан наукової розробки теми. Хронологічно робота охоплює сучасний стан туристичної галузі Італії. Географічно в роботі охоплено майже усі визначні історико-культурні та природно-рекреаційні об'єкти країни. Враховуючи актуальність обраної теми на сьогодні у вітчизняних та зарубіжних джерелах приділяється досить багато уваги питанням та проблемам, що стосуються туристично-екскурсійних ресурсів Італії. Зокрема, під час написання курсової роботи було використано наступні джерела: словники Географический энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия. – 1989. – 591 с. , джерела Інтернет http://www.etis.ru/biblio/, путівники Путеводитель. Италия в кармане. – М.: Welcome, 2001. – С. 35. .

Курсова робота складається зі вступу, трьох основних розділів, висновку, списку використаних джерел та додатків.

1. Загальна характеристика Італії

1.1. Фізично-географічна характеристика країни

Італія - держава на півдні Європи в центральній частини Середземномор'я. Берега Італії омиті морями: на заході Лігурійським і Тірренським, на півдні Іонічним, на сході Адріатичним. Близько 20% границь - сухопутні, проходять переважно по різним частинам Альп. На півночі граничить із Францією, Швейцарією, Австрією, на півночі-сході зі Словенією. Територія Італії охоплює на півдні схили Альп, Паданську рівнину, Апеннінский півострів, острови Сицилію і Сардинію і багаточислені дрібні острови. (Див. Додаток 1)

Площа 301,2 тис. км2. Населення 54,7 млн. чол.. Столиця - місто Рим. В адміністративному відношенні складається з 20 областей (включаючи 2 острови), які поділяються на провінції, останні - на комуни. Географический энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия. – 1989. – 591 с. (Див. Додаток 2)

Італія знаходиться в межах лісової зони помірного пояса на півночі і в субтропічному поясі на півдні. На її природу величезний вплив робить Середземне море, у басейні якого вона розташована. Береги порізані слабко, зручних бухт мало. Найбільше сильно розділено південне узбережжя Апеннінского півострова. На заході узбережжя декілька неглибоких заток дугоподібної форми. Берега Лігурійського моря буяють дрібними бухтами, на Тірренському узбережжі піднесені ділянки чергуються з акумулятивними рівнинами. На півдні-сході переважають круті береги, східний беріг плоский, на півночі-сході – лагуновий. Довжина берегової лінії близько 7,5 тис км..

Клімат зазнає впливу від теплого Середземного моря, підсилюється бар'єрною якістю Альп, що обгороджують Італію від холодних вітрів із півночі. На більшій частині територій Італії клімат субтропічний середземноморський, на Паданській рівнині - перехідний від субтропічного до помірного. У горах виявляється висотна поясність. Літо жарке і сухе з липня в підніжі Альп +20-22 °С, на Паданській рівнині +22-24 °С, на Апеннінскому півострові й островах від +23 °С до +28 °С; під час проходження вітрів сирокко температура підвищується до +40-45 °С. В Альпах на висоті більш 3500 м температура знижується + °3, на Апеннінскому півострові й островах від +1 °С до +12 °С. В Альпах нерідкі морози до -15, -20 °С. У деяких долинах Альп (Аоста, Суза) різкі підвищення температури повітря узимку і навесні викликають фьонові вітри. Найбільш вологі райони – Східних Альп і Сівши. Апенніни (вище 3 тис. мм у рік), а також усі західні схили гір. На східних схилах і у внутрішніх районах Італії випадає 600-800 мм опадів у рік, а у внутрішніх районах Сицилії і Сардинії менш 500 мм у рік. Максимальна кількість опадів в Альпах приходиться на літо, на Паданській рівнині і на півночі Апеннінского півострова - на весну й осінь, на півдні - на зиму. Снігова лінія в