1922 р. - до влади в Італії приходять фашисти на чолі з Бенітто Муссоліні. 1935 р. - Італія захопила Ефіопію й оголосила її частиною італійської імперії, що привело до конфліктної ситуації у відносинах із Францією й Англією і до зближення з Німеччиною - створенням осі Рим-Берлін і вступу Італії в антикомінтернівський пакт (1936-1937р.)

1940 р. - Італія вступає в Другу Світову війну на стороні Німеччини. 1943 р. - падіння уряду Муссоліні. 1946 р. - проведені вибори в конституційну асамблею і загальнонаціональний референдум, результатом якого стало проголошення республіки.

1983 - 1986 р. - боротьба уряду Італії проти мафіозних кланів і знаменитих "червоних бригад", жертвами яких стали багато людей.

1.3. Державно-адміністративний устрій

З 1946 р. Італія є республікою. Конституція прийнята в 1947 р. Президент Республіки обирається на сім років. Вибори його проходять на спільному засіданні палат парламенту і представників областей. Відповідно до конституції Президент може призначати дострокові вибори в парламент, розпускати його палати, призначати посадових осіб держави, очолює Верховну раду оборони. Під час відсутності або у випадку хвороби Президента його тимчасово заміщає Голова Сенату. Парламент обирається на 5 років загальним і прямим голосуванням. Складається з двох палат: Сенату (315 сенаторів) і Палати депутатів (630 депутатів). Територія Італії поділяється на 20 областей, з них п'ять: Сицилія, Сардинія, Трентіно-Альто Адідже, Валле Д'аоста і Фріулі-Венеція-Джулія володіють особливим автономним статусом. Чисельність збройних сил Італії, загальне керівництво якими здійснює міністр оборони, складає 319 тис. чол.. З 1949 р. Італія є членом Північноатлантичного союзу. На території країни розміщені 70 натовських військових об'єктів, знаходиться близько 8 тис. американських військовослужбовців. Частка військових витрат у ВВП Італії складає 1,7%. Національне свято — День Республіки — 2 червня.

1.4. Соціально-економічний розвиток

У 2002 році, по офіційним даним Італійського Інституту статистики (ISTAT), ріст внутрішнього валового продукту Італії був найвищим за останні п'ять років і склав 2,9% проти середньорічного показника в 1,6% за період 1996-1999 р. Підвищенню темпів росту італійської економіки в 2002 році сприяло збільшення як внутрішнього попиту, так і експорту. Зокрема, у 2002 році, у порівнянні з 2001, валові інвестиції в основний капітал у реальному вираженні зросли на 6,1% (1999/1998 – на 4,6%), у тому числі в машини й устаткування – на 6,9% (1999/1998 – на 4,7%), у транспортні засоби – на 9,9%, у нематеріальні блага – на 11,6%, у будівництво – на 3,6%. Особисте споживання населення збільшилося на 2,9% (у 1999 році – на 2,3%), державне споживання – на 1,7% (у 1999 році – на 1,6%), а фізичний обсяг експорту товарів – на 9,7% (у 1999 році на 1,1%).

У 2002 році в більшості галузей промисловості Італії спостерігався помітний ріст. Найбільше значно зросло виробництво в чорній і кольоровій металургії – на 8,0%, у промисловості будівельних матеріалів – на 5,2%, у загальному машинобудуванні – на 6,4%, у промисловості по випуску конторського устаткування і виробів точної механіки – на 11,7%, у транспортному машинобудуванні – на 5,1%, у деревообробній, включаючи виробництво дерев'яних меблів – на 8,4%, у гумовій і пластмасовій – на 5,1%. www.geo2000.da.ru

Ріст інвестицій в економіку, збільшення активності в промисловості і сфері послуг, поширення різноманітних форм тимчасової роботи привело до збільшення зайнятості в 2002 році – на 388 тисяч чоловік у порівнянні з 1999 роком (на 1,9%), а в порівнянні з 1996 роком – на 955 тис. чіл., або на 4,7%. У середньому в 2002 році чисельність зайнятих в економіці Італії склала 21 млн. 80 тис. чол., з яких 71,8% були найманими робітниками, а 28,2% - автономними. У 2002 році в порівнянні з 1999 роком середня чисельність безробітних скоротилася на 6,5% і склала 2,5 млн. чоловік. У 2002 році в загальній чисельності зайнятих частка працюючих у сфері послуг дорівнювала 65,3%, у промисловості, крім будівництва – 22,4%, у будівництві – 6,6%, а в сільському і лісовому господарстві і рибальстві – 5,7%. Там само.

У плані географічного розподілу зовнішньої торгівлі Італії і по експорту, і по імпорті левина частка приходилася на країни Європейського Союзу: в експорті Італії на частку країн ЄС у 2002 році приходилося 54,9%, а в імпорті – 56,3%.

98% населення складають італійці. На півночі країни в прикордонних районах живуть ретороманці - 350 тис. чол., на півдні в прикордонних районах тирольці (австрійці) - 210 тис. чол., французи - близько 70 тис. чол., словенці і хорвати - близько 50 тис. чол.; у південній Італії і на острові Сицилія - албанці (близько 80 тис. чол.); на півдні країни - греки (30 тис. чол.); на острові Сардинія - каталонці (10 тис. чол.); євреї ( 50 тис. чол.). Офіційна мова - італійська. Пануюча релігія - католицизм. Офіційний календар григоріанський.

2. Природно-рекреаційні та історико-культурні ресурси країни

2.1. Природний потенціал Італії

Природний потенціал Італії дуже великий: доломітові Альпи, діючі вулкани Етна і Везувій, пляжі і морські курорти Портофіно, П’етра Лігуре, Ріміні, Річчоне, Пезаро, Лідо ді Езоло, Сан-Ремо. Термальні джерела о-ва Іск‘я. Італія славиться і своїми озерними - Альба, розташованим прямо в кратері вулкана, озером Немі, Комо - і гірськолижними курортами - Борміо, Мурано та іншими.

Велика частина узбережжя Італії являє собою дійсно райські куточки.