З кінця 90р. починає набирати обороти «науковий» і «діловий туризм». У 2003 році Італію по тим або інших робочих мотивах відвідало більш 10 млн. чол., що крім службових поїздок брали участь у різного типу конгресах і семінарах. Валютні надходження від цього виду туризму склали більш 6 млрд. дол.. Науковий і діловий туризм має поки визначену регіональну спрямованість. Серед областей Італії по цьому виді туризму лідирують Ломбардія, Лаціо і Венето.

Сезонність туризму позначається і на зв'язаному з ним готельному бізнесі. В Італії нараховується 33 тис. готельних структур, що складає більш 10% від загального числа готелів, що існують у світі.

Однак у середньому по Італії в рік готельні місця використовуються лише на 34% від їхнього загального числа. Це нижче світових показників, що складають 47%. Серед областей, що найбільше ефективно використовують готельні структури, на першому місці стоїть область Лаціо, де кожне готельне місце використовується 153 рази в рік. За нею Венето (145), Кампаня (144), Лігурія (137) і Тоскана (133). Серед міст лідирує Флоренція (197 разів у рік), Падуя (190), Рим (179), Прато (176) і Тревізо (170).

По категоріях готельна структура в Італії поділяється: готелі категорії «5 зірок» складають 4,3%, «4 зірки» – 39,7%, «3 зірки» представляють саму численну категорію і складають 41,6%. «2 зірки» – 9,2%, остання категорія – 5% готельного ринку. У цьому секторі нараховується 400 тис. зайнятих, з яких 75% є найманими робітниками і 25% незалежними підприємцями.

Стрімкий приплив іноземних туристів в Італію позначився і на валютних надходженнях від туризму. За даними Італійського валютного бюро, вони склали більш 27 млрд. дол., що на 3,5% перевищує показники 1999р. і складає 12,7% приросту.

Дані статистики по туризму 2000-2003рр.. підтверджують тенденцію: туризм стає усе більш важливим сектором національної економіки. Загальна вартість послуг цього сектора досягла 65,9 млрд. дол., що склало 13% від ВВП, і що, у свою чергу, на 6% більше в порівнянні з 1999р. Туризм активно втягує у свій обіг інші галузі, будучи своєрідною сполучною ланкою для багатьох інших видів економічної діяльності. Це єдина галузь національної економіки, у якій постійно відзначається ріст. Цей сектор стає усе більш привабливим для італійських і іноземних інвесторів.

У туризмі зайнято 2 млн. чол. Тільки в 2000р., завдяки розвиткові туризму і суміжних галузей, роботу одержали понад 125 тис. чол. У цьому плані найбільше динамічно розвивався готельний бізнес – 70,5 тис. нових робочих місць, за ним випливає ресторанний бізнес – 39 тис.; нарешті, структури, що займаються прийомом іноземних туристів – 15,5 тис.

З огляду на зростаючу значимість туризму для національної економіки, а також загострення конкуренції серед туристичних фірм у середземноморському басейні, італійський уряд з кінця 90р. здійснює цілеспрямовану програму по розвитку туризму. Ця програма розробляється на основі заявок, що надходять з місць. Так визначаються пріоритетні напрямки розвитку окремих регіонів. Особлива увага уряду до цього сектору обумовлено і тим, що він допомагає вирішити проблему безробіття, особливо на півдні Італії. Наприкінці 90р. на створення туристичних інфраструктур, охорону і реставрацію історико-архітектурних пам'ятників у Сицилії було виділено більш 244 млн. дол..

У 2000р. новим стало прийняття широкомасштабного проекту по благоустрої прибережної зони і будівництву невеликих портів, здатних приймати частки круїзні яхти і невеликі прогулянкові катери. Середня місткість таких портів складає 400-600 судів. Перший етап реалізації цього проекту припускає будівництво 35 портів, переважно на узбережжі Тірренського моря з подальшим розвитком навколо них відповідної туристичної інфраструктури. Потім передбачається освоєння південного і південно-східного узбережжя.

На початку 2000р. італійський уряд упритул підійшов до розробки механізмів законодавства для заохочення розвитку туризму. Була прийнята Міжрегіональна оперативна програма по реалізації 500 проектів, у якій вперше передбачалось використання засобів з європейських фондів на 250 млн. дол.. Виправдали себе і прийняті закони по Ювілейному року, спрямовані на модернізацію туристичних інфраструктур у Римі і Лаціо, завдяки яким удалося залучити приватні інвестиції на 4 млрд. дол..

У 2000 р. на затвердження парламенту був представлений загальнонаціональний закон про туризм (прийнятий на початку 2001р. під №135/2001). Закон, що запізнився, як мінімум на 15 років, уводить поняття «місцевих туристичних округів», у рамках яких і повинні створюватися туристичні інфраструктури. Важливим нововведенням стало також і те, що туристичні фірми по своєму статусу відтепер прирівнюються до виробничих підприємств, що дозволяє їм користуватися тими ж нормативами актами в плані захисту власних прав. У цьому зв'язку при Мінпрому створений спеціальний фонд допомоги розвиткові турбізнесу. Передбачається також увести загальну для всієї Італії класифікацію стандартів якості пропонованих послуг.

Для кращої взаємодії туристичних агентств передбачається проводити раз у 2 роки національну конференцію по туризму. Разом з тим кілька законів, прийнятих у 2000р., були спрямовані на надання ряду пільг, у т.ч. і податкового характеру, для інвесторів у туристичний сектор.

У 2000р. була розроблена схема приватизації національної організації по туризму (ENIT), що також набутила чинності закону. Перетворення ENIT в АТ повинно дати новий імпульс розвиткові не тільки національному туризму, але більш активним діям Італії на міжнародному туристичному ринку. Передбачається також опублікувати список інвестиційних проектів, що за допомогою представництв Інституту зовнішньої торгівлі Італії буде представлено відповідним організаціям інших країн.

Частина державних асигнувань була спрямована на професійну підготовку