таких обідів у стандартизованих міжнародних готелях немає - години із дванадцяти ресторани в них накривають lunch (ленч). Ленч дуже схожий на обід, але в більшості країн суп не їдять, що також важливо для складання меню для туристів.
Шведський стіл - поняття вже досить розповсюджене, правда шведи до нього ніякого відношення не мають і називають таку систему харчування “європейським буфетом”. Шведський стіл - це вільний вибір блюд у будь-якій кількості. Причому, якщо в готелі діє така система харчування, то можливість вибирати блюда буде на всі трапези.
Знову ж розмаїтість шведського столу залежить від розряду готелю: є скромні, де вибір продуктів обмежений, але не лімітовано їхнє споживання. У таких готелях краще не спізнюватися на сніданок...
В Україні в трьохзіркових готелях часто зустрічається змішаний тип харчування: ранком - шведський стіл з помірним набором бутербродів і черговим гарячим, наприклад, сосисками чи омлетом, а ввечері - порціонні блюда (закуска, гаряче, салат і десерт) з вибором з 4-5 найменувань.
У чотирьохзіркоих готелях стіл, що називається, ломиться від страв. У готелях цієї категорії подаються безліч варіантів і комбінацій сніданків.
У шведський стіл часто не входять алкогольні і безалкогольні напої, їхній потрібно замовляти окремо. Це не відноситься тільки до сніданку: по ранках на шведському столі завжди є великий вибір соків, різні види кава і сподіваючись. Як правило, увечері навіть просту питну воду туристам можуть принести тільки за додаткову плату. Спиртне - тільки за свій рахунок.
Іноді, на екскурсійних маршрутах, турфірми найчастіше пропонують тільки сніданок. У першу чергу, запропонований сніданок залежить від категорії готелю. У низькорозрядних готелях і сніданок небагатий. У нього входить кава чи чай, булочка, масло і джем, причому, усе це може бути ще і строго нормовано. В основному, проблем з таким лімітованим харчуванням у туристів не виникає.
Зі збільшенням кількості зірок на готелі росте і рівень ресторанного обслуговування. І, наприклад, якщо в двохзіркових готелях іноді взагалі немає свого ресторану (туристів звичайно направляють у найближчий заклад від готелю), те в готелі три зірки - це вже неможливо.
2.3. Організація харчування туристів в місцях масового відпочинку
Харчування туристів в місцях масового відпочинку звичайно відбувається або у підприємствах громадського харчування – кафе і ресторанах, або з застосуванням заздалегідь підготовленого сухого пайку, який складається з урахуванням потреб організму туристів у необхідних речовинах, калоріях і вітамінах.
Як говорять фахівці і самі туристи, що подорожують по Україні, сервіс у регіонах за останні кілька років значно покращився. У деяких обласних центрах побудували нові й упорядкували старі готелі, відреставрирували пам'ятники старовини. Та й ресторанів, кафе, нічних клубів у “глибинці” стало більше. Однак є трохи “але”, які потрібно враховувати тим, хто вирішив подорожувати по Україні.
Фахівці відзначають, що чим більше об'єкт екскурсії вилучений від оживлених туристичних маршрутів, тим менше шансів знайти там гарний готель, ресторан.
Варто враховувати і такий нюанс. Після екскурсійної програми в туристів, як правило, залишається чимало “вільного” часу, що вони можуть проводити за своїм розсудом. У невеликих містах української “глибинки” їм буде дуже важко організувати своє дозвілля — театрів і концертних залів там немає, а нічні клуби, якщо такі є, за рівнем скоріше нагадують столичні кафе.
Але з цими труднощами туристам прийдеться миритися — яким би ні було турагентство, що відповідає за відпочинок, воно навряд чи здатно змінити ситуацію на місцях.
2.4. Організація харчування туристів в дорозі
При складанні добових раціонів харчування потрібно пам'ятати, що розмаїтість продуктів, з яких готується їжа, а також розмаїтість самих блюд допомагають забезпечити повноцінне харчування, дозволяють організму туриста одержати з їжею весь необхідний асортимент живильних речовин.
Продуманий раціон повинний мати необхідну калорійність, продукти, що входять у раціон, повинні задовольняти смаковим вимогам туристів і бути взаємозамінними.
У раціон харчування учасників подорожей необхідно включати вітамінні препарати чи суміші. Учасникам гірських подорожей обов'язково потрібно мати суміш вітамінів С и В15 по 300 мг. Раціон повинний також передбачати наявність чистої глюкози чи глюкози з аскорбіновою кислотою з розрахунку: у подорожах середньої категорії складності – 1 пачка в день на 2 чоловік, у складних подорожах – 1 пачка в день на людину.
Рух по маршруті, подолання складних природних перешкод, особливо в тривалих походах і в жаркі дні, супроводжується значним потовиділенням. Це приводить до великих втрат організмом води і мінеральних елементів. Тому дотримання раціонального питного режиму в туристському поході є найважливішою умовою забезпечення витривалості його учасників.
Тим, хто сильно упріває і випробує постійну спрагу, необхідно до сніданку з'їсти 5-10 мг солі і запити її водою до повного угамування спраги. При цьому варто пам'ятати, що надлишкова кількість солі сприяє втриманню в організмі значних кількостей води, що сильно завантажує додатковою роботою серце і нирки.
У будь-якій подорожі, заповнюючи втрати води, туристи повинні пам'ятати, що почуття угамування спраги настає через 10-15 хвилин після прийому рідини. От чому не потрібно пити багато води відразу.
ІІІ. Національна українська кухня – основна база харчування туристів
3.1. Українська кухня – предмет туристичного інтересу
Українська кухня має своєрідну технологію приготування страв, кулінарних і кондитерських виробів. Для неї характерним є приготування страв насамперед варених і тушкованих, меншою мірою смажених і запечених. При цьому часто продукт спочатку трохи підсмажують або пасерують і тільки після цього варять, запікають або тушкують, тобто застосовують комбіновану теплову обробку.
Така обробка багатьох компонентів страви на основі одного основного і є однією