Курсова робота :

Організація комплексних дозвіллєвих програм в туристичних закладах

План

стор.

Вступ

Індустрія розваг виступає як самостійна, відносно уособлена ланка економічної системи, що приваблює вагомі матеріальні, фінансові, трудові ресурси. В цьому плані підприємства індустрії розваг характеризуються специфічними технологіями, системами управління, результатом діяльності, організацією праці персоналу.

Мета цієї курсової роботи полягає у розгляді організації дозвіллєвої діяльності як на світовому рівні, так і на рівні окремого туристичного закладу в Україні.

Актуальність теми визначається необхідністю розвитку цього напрямку в туризмі України, як в європейській державі. Зараз залишаються деякі сфери в розвитку українського туризму, які потрібно ще ставити на професійну основу, щоб отримувати такі доходи, які мають від нього інші держави в світі. Одна з таких сфер – це анімація в туризмі.

Сфера дозвілля відіграє важливу роль у становленні туристичного бізнесу, справі залучення людей до туризму, розширення культурного кругозору туристів. Але стан справ Україні у цій сфері туристичної діяльності не відповідає сучасним вимогам. Тому розгляд цієї теми і є актуальним.

Об’єктом дослідження курсової роботи є організація дозвіллєвої діяльності у туристичних закладах.

Хронологічні рамки курсової роботи охоплюють період від античності до сьогодення.

Для досягнення поставленої мети, автор ставить перед собою такі завдання:

надати інформацію про зародження та розвиток дозвіллєвої діяльності

розглянути стан анімаційної діяльності в світі

надати інформацію про комплексно-дозвіллєві програми – особливості їх підготовки та проведення

охарактеризувати організацію комплексних заходів

на прикладі європейського досвіду дозвіллєвої діяльності розглянути пропозиції щодо удосконалення її на Україні.

Джерельна база: було використано понад 21 джерела літератури на опрацьовану тему. Основні з яких Бакланова Н. К.. Пономаренко В. Н. “Организация культурно-массовой работи в туристических учереждениях” та Даринский А. В. “Культурно-массовая работа в здравницах й на турбазах”.

Структурно курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

1. Зародження та розвиток комплексних дозвіллєвих програм

Зародження та розвиток комплексних форм дозвілля

Розглянемо розвиток дозвіллєвих програм ще за часів античності.

Повсякденне життя стародавнього грека епохи класичної культури мало безліч принад. Найкраще його можна розглянути на прикладі афінян.

Прокидався афінянин удосвіта й молитвою вітав схід сонця, потім пригощався кубком вина і шматочком хліба і виходив з дому. Багато хто з громадян сумлінно виконував державні обов'язки і половину дня проводили на народних зборах, судах та установах. Слухали ораторів яким належала значна роль у житті полісу. Ополудні, який називався в Афінах "часом, коли ринок повний", громадянин ішов на базар, щоб щось купити на обід. На ринок ходили тільки чоловіки, жінки рідко траплялися на вулицях Афін. Відпочивши після обіду, афінянин ішов до гімназії або палестри.

Не менше, ніж духовний розвиток людини, для древніх греків, був важливий і фізичний розвиток, адже в гімназіях не тільки слухали філософів та ораторій і сперечалися на різноманітні теми, а й займались тренуванням. /15:208/

Гімназії були майже в кожному грецькому місті, а в деяких їх було й по декілька. С багато відомостей про такі гімназії Афін як: Академія. Лікей. Кіносарг. які були одночасно і великими науковими центрами. Зрозуміло, що сама велика сімпозія розміщалась там, де проводилися головні спортивні змагання еллінів - в Олімпії.

Як будівля багатофункціональна, призначена і для фізичних вправ, і для відпочинку, і для занять науками, сімпозія повинна була розміщатись в просторій будівлі з великою кількістю приміщень. Спочатку в палестрі, а потім в гімназії, до якої увійшла палестра, були тільки роздягальня, зал, де спортсмени намощувались маслом; ще одна кімната, де вони натирались піском-всє це було необхідним косметичним масажем який полегшував здійснення тих чи інших вправ під час змагань; потім друга кімната, де висіли шкіряні мішки з піском і де майбутні чемпіони тренували свою силу і відпрацьовували удари перед кулачними боями. Самим великим помешканням був ефібіон. призначений для гімнастичних вправ та ігор молоді. Були при палестрі і кімнати відпочинку - екседри з лавами і стільцями. Там втомлені спортсмени мали змогу перевести дух. І там же виступали і сперечались філософи і оратори. Окремі зали, кімнати були відділені одна від одної портиками: одні з них були криті. - інші відкриті, ними користувались в залежності від сезону і погоди. Накінець, при гімназіях були також спортивні майданчики: для ігор в м’яч – сферістеріонн, для бігу - дром./5;244/

Створювачі палестр та гімназій також думали про гігієну спортсменів - так виникли бані з холодною та гарячою водою, парні з пристроєм для підігріву води. Тут учасникам тренувань і змагань надавали можливість відмити тіло від масла, піску та пилу.

Бані були важливим елементом. Окремих від гімназій бань в Греції було мало, адже купання заради розваги залишалось чутим для еллінів: тут можна було змити з себе грязюку, освіжити тіло після довгої дороги або. як в гімназіях, очистити з себе масла, пісок та пил. В деяких грецьких містах були і громадські бані, доступні для всіх за невелику платню, тому що користувались ними взагалом бідні люди, які не могли приймати ванну в себе вдома.

Адже, вільний час греків був заповнений різними спортивними вправами і іграми. Перше місце серед них займала гра в м'яч, хоч вона не виходила за межі учнівського майданчика в гімназії і досягла високого рівня змагань – “агона”. Гра в м'яч служила цілям загальної фізичної підготовки людини і не отримала свого достойного місця в переліку таких класичних видів змагань, як біг. стрибки, кидання спису або