діяльності з розміщення, харчування, транспортного, інформаційно-рекламного обслуговування, а також послуги установ культури, спорту, побуту, розваг тощо, спрямовані на задоволення потреб туристів.
Діяльність, пов’язана з наданням туристичних послуг, підлягає ліцензуванню.
При цьому первісно, в 1994 році – з моменту включення туризму до ліцензійних видів діяльності – ліцензуванню підлягала будь-яка діяльність, пов’язана з наданням туристичних послуг. Потім з 29.04.98 р. – дати набуття чинності пунктом 1 розділу I Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про підприємництво” від 23.12.97 р. № 762/97-ВР ліцензію повинні були придбавати лише ті суб'єкти підприємництва, котрі здійснювали діяльність, пов’язану з організацією іноземного і зарубіжного туризму. Не дуже давно законодавці повернулися до первісного варіанта ліцензування туризму і внесли зміни до статті 4 Закону України “Про підприємництво” від 07.02.91 р. № 698-XII (зі змінами і доповненнями), які набрали чинності 27 жовтня 1999 року. http://www.tourism.gov.ua Отже, на сьогодні ліцензуванню підлягають такі види туристичної діяльності, як: –
організація приймання та обслуговування іноземних туристів в Україні (іноземний туризм); –
організація приймання та обслуговування вітчизняних туристів в Україні (внутрішній туризм); –
організація туристичних подорожей за межі України (зарубіжний туризм); –
екскурсійна діяльність; –
організація масового і оздоровчо-спортивного туризму.
Відповідно до ст. 13 Закону про туризм ліцензії на здійснення туристичної діяльності видаються Державним комітетом України по туризму, при чому він може делегувати право видачі ліцензій місцевим органам виконавчої влади в галузі туризму. Так, 26 серпня 1996 року Державний комітет України по туризму видав наказ № 42-а “Про делегування Міністерству курортів і туризму Автономної Республіки Крим, Управлінню по туризму і курортах Закарпатської обласної державної адміністрації, Управлінню по рекреаціях і туризму Севастопольської міської державної адміністрації права видачі суб'єктам підприємництва спеціальних дозволів (ліцензій) на діяльність, пов’язану з наданням туристичних послуг”.
Діяльність, пов’язана з наданням туристичних послуг, підлягає ліцензуванню. Відповідно до ст. 13 Закону про туризм ліцензії на здійснення туристичної діяльності видаються Державним комітетом України по туризму.
Крім того, Державний комітет України по туризму встановлює порядок видачі ліцензій, а також умови і правила здійснення туристичної діяльності. На сьогодні діє тільки Інструкція про умови і правила провадження підприємницької діяльності, пов’язаної з організацією іноземного та зарубіжного туризму (ліцензійні умови), та контроль за їх дотриманням, затверджена наказом Ліцензійної палати України і Державного комітету України по туризму від 12.01.99 р. № 5/1 (далі – Інструкція № 5/1), яка регулює питання організації іноземного і зарубіжного туризму. Що стосується порядку одержання ліцензій і правил організації внутрішнього туризму, то нові порядок і правила ще не розроблені, а старі втратили чинність. Так, донедавна – до набуття чинності Інструкцією № 5/1 – організаційні питання туристичної діяльності та порядок одержання ліцензії регламентувалися інструкціями, затвердженими наказом Ліцензійної палати при Міністерстві економіки України і Державного комітету України по туризму від 17.05.96 р. № ЛП-12/26. http://vi-legas.com.ua/index.php?lang_id=2&content_id=882
Очевидно, з поновленням ліцензування всіх видів туристичних послуг слід чекати від компетентних органів затвердження нових правил ліцензування і вимог до організації туристичної діяльності як усередині країни, так і за її межами.
Відповідно до ст. 15 Закону про туризм готельні послуги і послуги харчування, що надаються суб'єктами туристичної діяльності, підлягають обов'язковій сертифікації на їх відповідність до вимог нормативних документів.
Правила обов'язкової сертифікації готельних послуг і Правила обов'язкової сертифікації послуг харчування затверджено наказом Держстандарту України від 27.01.99 р. № 37. Держстандарт України визначив термін введення обов'язкової сертифікації зазначених послуг – 01.10.99 р. http://vi-legas.com.ua/index.php?lang_id=2&content_id=882
Проблеми в області управління якістю найбільше виникають при наданні послуг вітчизняного, іноземного і зарубіжного туризму. Беручи до уваги особливу специфіку діяльності, пов’язаної з організацією іноземного і зарубіжного туризму, котра відповідно впливає на авторитет держави на міжнародній арені, суб'єкт туристичної діяльності повинен мати службове приміщення (офіс), який має відповідати таким вимогам: –
мати зовнішню рекламу із зазначенням свого найменування (логотипу), яке повинне відповідати засновницьким документам суб'єкта туристичної діяльності; –
при вході до приміщення суб'єкта туристичної діяльності має бути розміщено інформацію про режим роботи; –
у випадку планового закриття офісного приміщення (ремонт, санітарне оброблення, зміна місцезнаходження тощо) суб'єкт туристичної діяльності повинен не пізніше ніж за 5 днів повідомити про це споживачів туристичних послуг і вивісити оголошення при вході до службового приміщення; –
у доступному для клієнта місці мають бути розміщені такі документи: *
копія ліцензії Держкомтуризму; *
копія свідоцтва про державну реєстрацію; *
відомості про працівників суб'єкта туристичної діяльності (прізвище, ім'я, по батькові керівника, його заступника, головного бухгалтера, менеджерів); *
книга відгуків і пропозицій громадян; *
Інструкція № 5/1; *
перелік номерів телефонів, факсів суб'єкта туристичної діяльності.
Деякі з перелічених необхідних факторів якісного обслуговування туристів не відповідають вимогам інструкції № 5/1.
Розвитку туризму в Україні перешкоджає відсутність кваліфікованого персоналу і контролю за якістю наданих послуг для туристів. У штаті суб'єкта туристичної діяльності (туристичного підрозділу) має налічуватися не менше 30 відсотків фахівців, котрі мають спеціальну туристичну освіту або стаж роботи в галузі туризму не менше 3 років. Керівник суб'єкта туристичної діяльності або туристичного підрозділу повинен мати вищу освіту, а також спеціальну туристичну освіту або досвід роботи в галузі туризму не менше 3 років.
Також одним з кола проблем якості обслуговування туристів є недосконала інформаційно-рекламної діяльність туристичної компанії. Суб'єкт туристичної діяльності для надання клієнтам і партнерам повної інформації щодо туристичних послуг повинен мати інформацію про тарифи і умови обслуговування туристів за кордоном і в Україні, рекламні, інформаційні та довідкові матеріали (довідники готелів, підприємств харчування,