КУРСОВА РОБОТА

на тему: “Організація дозвіллєвої діяльності в санаторно-курортних закладах”

ПЛАН

Вступ

Організація дозвілля є одним з основних напрямків діяльності санаторно-курортних закладів. Цей розділ по своєму обсягу значно уступає іншим. Не тому, що організація дозвілля більш проста справа, ніж інші, а тому, що це реальне відображення сьогоднішнього стану організації відпочинку.

Організація дозвілля представляє особливий вид діяльності санаторно-курортних закладів, специфіка якої виявляється в її двоїстому характері. З одного боку, щоб цікаво організувати дозвілля потрібен високий рівень організації аудиторії, для якого за допомогою методів театралізації, гри, умілого використання усіх видів мистецтва можна створювати бажаний, уявлюваний світ. У той же час, організовуючи дозвілля санаторно-курортні заклади зобов'язані створювати реальну картину, оскільки безпосереднє залучення людей у дію самого життя на основі їхньої ініціативи, активності викликає сильні різноманітні емоції.

У сучасних умовах організація дозвілля надає особливий простір для фантазії та творчості, припускає широкий повсякденний пошук оригінальних рішень. Організація відпочинку і розваг спирається на міцний фундамент набутків зарубіжних країн, що ефективно використовують організоване дозвілля як засіб просування туристичного продукту.

Виходячи з усього вищесказаного, можна сказати що тема організації дозвіллєвої діяльності в санаторно-курортних закладах на цей час дуже актуальна, її дослідження дозволить підвищити рівень якості обслуговування туристів в санаторно-курортних закладах.

Предмет дослідження – санаторно-курортні заклади України та організації дозвіллєвої діяльності в них.

Мета роботи полягає в досліджені організації дозвілля в санаторно-курортних закладах та визначення можливостей подальшого розвитку та якості організації дозвілля.

Завдання роботи полягає:

у дослідженні історичного розвитку дозвіллєвої діяльності у світі та на території України;

визначенні особливості організації дозвіллєвої діяльності в санаторно-курортних закладах;

дослідженні сучасного стану організації дозвіллєвої діяльності в санаторно-курортних закладах

визначення проблем та перспективи розвитку організації дозвіллєвої діяльності в санаторно-курортних закладах.

При написанні роботи було використано 26 джерел. Зокрема закони Про туризм: Закон України від 15.09.95 № 324/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 31. - Ст. 241. - С. 705-717. підручники Даринский А. В. Культурно-массовая работа в здравницах й на турбазах. - М.: ПРОФИЗДАТ, 1980. -112с., методичні рекомендації Фісенко Л. І., Пономаренко В. І., Сисоєва І. О., Ніколаєва Л. І. Організація дозвілля дітей та підлітків в санаторно-курортних закладах. — Бердянськ, 2001. — 28с. , джерела Інтернет http://www.tourism.gov.ua/index.asp.

Структурно робота складається зі вступу, трьох розділів, висновку та списку використаних джерел.

1. Історія розвитку дозвіллєвої діяльності

Історія розвитку дозвіллєвої діяльності у світі

Дозвілля, як соціальне явище, має глибокі історичні корні, воно сходить до періоду кам'яного віку, коли повернення древніх мисливців з видобутком сприймалося одноплемінниками, як велике свято. Мазаев А.И. Праздники как социально-художественное явление. М.: Профиздат, 1978. – 117 с.

Перехід племен до осілого способу життя і заняття землеробством супроводжувалися цілою системою свят.

Календарні звичаї й обряди річного циклу, зв'язані з трудовою діяльністю людей, - це складне суспільне явище, своєрідне відображення їх соціально-політичного, історико-культурного, етнічного, духовного життя на різних етапах розвитку. Як концентроване вираження духовної і матеріальної культури народу, календарні свята несуть на собі печатку етнічної специфіки. У той же час вони відбивають типологічну спільність людської культури, вплив історико-культурних контактів і зв'язків. Генкин Д.М. Массовые праздники. - М.: Политиздат, 1975. – 231 с.

Календарні звичаї й обряди складають важливу частину такого явища, як свято.

Існуючи у всіх суспільствах із глибокої стародавності свята є необхідною умовою соціального буття. За всіх часів свято сприймалося як протиставлення буден.

Складність і багатогранність свята як неодмінної частини людської культури знайшли своє вираження й у його соціальній багатофункціональності. Так можна відзначити наступні функції свята: урочисте відновлення життя; комунікативну і регулятивну функції, компенсаторну; емоційно-психологічну і морально-виховну функції.

Кожне з цих напрямків розширює наше представлення про свято і його роль у розвитку культури.

З роками свята наповнялися новими релігійними представленнями, адекватними подробицями землеробського населення.

Не дивлячись на те, що свята органічно вплелися в тканину повсякденного життя людей і мали для них, у першу чергу, культурне значення, саме свята, можна віднести до первісних форм досугової діяльності.

Народна музична творчість - одна з важливих областей художньої культури народу. За давніх часів люди складали пісні і співучі розповіді, прагнучи виразити свої думки про навколишню дійсність, свої щиросердечні переживання в прекрасних поетичних і музичних образах.

Кращі створення народного музично-поетичного мистецтва відрізняються безпосередністю висловлення, щирістю і задушевністю; багатьом пісням і розповідям властиві разом з тим і глибина і значущість художнього задуму.

Церква поступово виступала для середньовічної людини й у якості своєрідного культурного центра. Вона давала міським і сільським жителям можливість (а сільським, мабуть, єдину) прилучитися до кращих для того часу зразкам зодчества, живопису (настінні розписи, культові предмети), музики, співу, познайомитися з друкованим словом.

У способі життя міського населення і сільського населення аж до кінця XVII століття особливих розходжень не існувало, але умови міського життя все-таки давали деякі переваги для жителів у прилученні до духовної культури і виборі досугових занять. Вже в міському житті позначалися тенденції, що обумовили в наступні часи просунення міського населення в культурних орієнтаціях і способах проведення дозвілля. Характеризуючи розвиток досугової діяльності до XVII століття, можна сказати що форми її не відрізнялися великою розмаїтістю і диференційованістю в залежності від приналежності суб'єкта діяльності до тієї або іншої соціальної групи. Дозвілля всіх шарів суспільства спиралося на народну, традиційну основу. Мазаев А.И. Праздники как социально-художественное явление. М.: