Західні землі сучасної України, в т. ч. місцевість, що зветься Мостищиною, колись були частиною могутньої держави - Київської Русі. Районний центр Мостиська - одне з найдавніших міст українського Прикарпаття. Назва від слова "мости", які досі є з усіх чотирьох сторін міста. Перша письмова згадка відноситься до 1244 року. В Галицько-Волинському літописі говориться, що на річці Січниці (давня назва Січної) поблизу Мостищ (тодішня назва Мостиськ) відбувся бій між військами князів Данила Галицького і Ростислава Михайловича.1404 року Мостиськам було надано магдебурзьке право. Упродовж ХУ-ХУІІ ст. місто не раз руйнували турки, татари, волохи, шведи.

Пустомити вперше згадуються в 1441 році в Львівській судовій книзі. В той час через Пустомити проходив торгівельний шлях і тут збирали королівське мито. Це і дало назву селу -Мито, або Пустомити.

Самбір лежав на перехресті важливих торгових шляхів, які вели на схід і захід, до Львова, Дрогобича, Перемишля, в Угорщину і Польщу, що значною мірою зумовило економічну активність і матеріальний добробут міста в епоху середньовіччя.

Сколівський район було утворено у січні 1940 року. У 1963 р., в зв'язку з утворенням територіально-виборчих управлінь, Сколівський район було ліквідовано, а його територію включено до Стрийського району. 8 грудня 1966 р. район знову було відновлено.

Старосамбірський район Львівської області утворений у 1944 році. До складу району входять три міста районного підпорядкування (Старий Самбір, Добромиль, Хирів), селищ міського типу - 2 (Нижанковичі, Стара Сіль), 39 сільських рад, всього 115 населених пунктів. Площа району - 1245 кв. км, населення - 85,4 тис. чол., в т. ч., сільського - 65,1 тис. чол., міського -20,3 тис. чол. Старосамбірський район розташований у південно-західній частині Львівської області. Віддаль від районного центру (м. Старий Самбір до м. Львова - 95 км).

Сокальський район Львівської області утворений в 1939 році. До складу району входять чотири міста районного підпорядкування (Сокаль, Угнів, Белз, Великі Мости), смт. Жвирка, 37 сільських рад, всього 107 населених пунктів, переважно села. Площа району - 1573 кв. км. (7,2% від площі області), населення - 99,9 тис. чол., в т. ч. сільського - 63,6 тис. чол., міського - 36,3 тис. чол. Сокальський район розташований у північній частині Львівської області. Віддаль від районного центру (м. Сокаль) до м. Львова - 90 км.

Три річки Литмір, Турка (Яблунька), Стрий послужили формуванням населення Турки. На їх берегах осідали першопроходці племен бойків. Назву отримали від турів, які паслися на прибережних рівнинах. В давньоруській державі - початок заселення багатьох сіл Турківщини.

В XV столітті землі Русі даруються польсько-литовським королем своїм васалам. Перша письмова згадка про Турку була в 1431 році.

Три річки Литмір, Турка (Яблунька), Стрий послужили формуванням населення Турки. На їх берегах осідали першопроходці племен бойків. Назву отримали від турів, які паслися на прибережних рівнинах. В давньоруській державі - початок заселення багатьох сіл Турківщини.

Перша літописна згадка про Львів датується 1256 р. Місто в долині р. Полтва, притоки Бугу, заснував і назвав в честь свого сина Лева видатний державний діяч українського народу галицький король Данило Романович. У швидкому розвитку міста вирішальним фактором стало його зручне розташування на перехресті торгових шляхів, що зробило його економічним та культурним посередником між заходом та сходом. У 1356 р. Львів отримав самоврядування згідно з нормами Магдебурзького права. У ХІV -ХVІІІ ст. Львів був найбільшим українським містом, найважливішим центром торгівлі та ремесел. Й пізшіше місто Лева завжди займало особливу роль в історії українського народу, було духовним центром українців, визначним осередком їх суспільно-політичного, економічного, культурно-освітнього життя. Поряд з тим Львів на різних етапах свого розвитку ввійшов у історію й як центр польської, єврейської, німецької, вірменської культур. Впродовж багатьох століть Львів виконував функції адміністративного центру Галичини, а у 1918 р. був столицею Західно-Української Народної Республіки.

Львівщина має великі здобутки у сфері міжнародних відносин. Так у місті Львові 14-15 травня 1999 року було проведено VI зустріч Президентів держав Центральної Європи, що сприяло формуванню європейського іміджу регіону та м. Львова та виділенню значних коштів на ремонт і реконструкцію ряду об'єктів області. У червні 2001 р. уперше в історії держави у Львові протягом трьох днів перебував Глава Римо-Католицької Церкви Папа Іоанн Павло ІІ, що стало визначною подією в культурному та релігійному житті регіону. http://www.city-adm.lviv.ua

2. Історико-культурний потенціал туризму у Львівській області

2.1. Пам’ятки і пам’ятні місця та їх використання в туризмі

У Львівській області знаходяться велика кількість музеїв, декілька театрів, картинні галереї та органний зал. Найвідомішими музеями є Національний музей, Музей-заповідник "Личаківський цвинтар", Львівський історичний музей, Львівська державна картинна галерея, Музей народної архітектури та побуту України, музей етнографії та художнього промислу, літературно-меморіальний музей І. Франка. З близько десяти професійних та самодіяльних театрів найбільш знаними є Львівський державний академічний театр опери та балету ім. Івана Франка, Львівський драматичний театр ім. М. Заньковецької, духовний театр "Воскресіння". Україна. Путівник / під ред. О. Зінкевича, В. Гули. – К., 1999. – 450 с.

Місто Львів львівської області займає перше місце в Україні за кількістю історико-архітектурних пам'яток. Львів завжди виділявся не лише серед міст України, але й усієї Центрально-Східної Європи свою неповторною красою, унікальними пам'ятками, мозаїкою архітектурних стилів. Центральна частина