Знаменитий Личаківський цвинтар - один з найстаріших в Європі. Личаківський цвинтар виник у 1786 році. Кладовище призначалось для Середмістя і IV дільниці Львова. Оскільки в Середмісті мешкали найбільш заможні львівські міщани, а віддаленість цвинтаря від регулярної забудови забезпечувала можливість постійного розширення, то нове кладовище отримало статус репрезентаційного головного некрополя Львова, який зберігся до наших днів. Історія української культури / За заг. ред. І. Крип’якевича. – К.: Либідь, 1994. – 656 с.

Кілька тисяч цінних надгробних пам'ятників кінця XVII - XIX і ХХ ст.ст. Каплиці, гробівці, пантеон армії УГА, польський військовий цвинтар. Могили видатних діячів різних народів: українців, поляків, австрійців, німців, вірменів, росіян.

Визначними пам’ятками Львівської області її храми. Перлина барокко - архікатедральний собор св. Юрія-змієборця над багатим скульптурним надбанням якого працювали кращі майстри.

Латинський собор - один з найстаріших в Львові, кожен період, починаючи від готики залишив свій слід в його архітектурі. Достопримечательности Украины: путеводитель. Государственное издательство политической литературы. – 1960. – 492 с.

Чудовий ренесансний ансамбль: на вул. Руській: церква, каплиця трьох святителів та вежа Корнякта - найгарніша церковна вежа Львова.

2.2. Музеї та музейні комплекси

Область обiймає iсторичнi терени Галичини i є найбiльшою в Українi за кiлькiстю, рiзноманiтнiстю i ступенем збереження архiтектурно-мiстобудiвної спадщини. Вона представлена всiма типами будiвель широкого хронологiчного засягу - вiд Княжої доби до середини XX століття:

Державний iсторико-культурний заповiдник "Тустань" Сколiвського району - створений постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 5 жовтня 1994 року на базi видатної пам'ятки iсторiї, археологiї й мiстобудування - наскельного оборонного комплексу мiста-фортецi Тустань IХ - ХIII ст. Пiдпорядкований Управлiнню культури Львiвської облдержадмiнiстрацiї. Лесик О.В. Замки і монастирі України. – Львів, 1993. – 120 с.

Державний музей-заповiдник "Олеський замок" Буського району створено рiшенням Львiвського облвиконкому вiд 19 сiчня 1989 року на базi музею "Олеський замок" - вiддiлу Львiвської картинної галереї (вiдкритого 1975 р. пiсля завершення реставрацiї замку). В iнтер'єрах замку ХIII - XVIII столiть експонуються твори середньовiчного мистецтва (понад 500 одиниць зберiгання). На територiї довкола замку вiдтворено парк XVII - XVIII столiть, водойми, парковi споруди, влаштовано парк скульптур. Розмiщений бiля пiднiжжя замку монастир капуцинiв (1739 р.) використовується як фондосховище з вiдкритими фондами, у яких демонструється, зокрема, батальне полотно М.Альтамонте "Битва пiд Вiднем". Пiдпорядкований Львiвськiй картиннiй галереї.

Олеський замок розташований неподалік села Олесько на сімдесят другому кілометрі від Львова по Київському шосе. Олесько називають колискою королів, то й не дивно, що туту збудовані королівські споруди. Олеський замок // Краєзнавство та шкільний туризм. – 1997. - №12. – 12 с.

Перша згадка про замок припадає на 1327 рік. Уже тоді серед болот і трясовини, висоціна на пагорбі фортеця, стіни її буди 10 мнтрової висоти і були 2,5 метрів завтовшки. Вона почала будуватись Пліснецькими втікачами від монголо-татар близько 1240-х років. Це була давньоруська фортеця овальна у плані. По нахилу гори проходили оборонні вали, а нижче – рів з водою.

У 2-й половині 15 ст. Одеський замок втратив значення оборонної споруди і перетворився на резиденцію магнатських родів. У 1442-53рр., пройшли ординські загони по західно-українських землях, і у 1512 р. Всі жителі, розташованих поблизу замку сіл, зібралися у фортеці для оборони від татар, але замок не виримав і був зруйнований.

У 16 ст. Родина магнатів Даниловичів відновлює замок, і надає йому характеру житлової споруди з ознаками італійського відродження.

Олеський замок - місце народження славетного польського короля Яна ІІІ Собєського. Цікава експозиція старовинних речей, з кількома унікальними експонатами. Мальовничі панорамні краєвиди довкола замку. Захоплюючі підземелля та симпатичний регулярний парк біля замку чудово доповнюють загальні враження від візиту.

Державний iсторико-архiтектурний заповiдник у м.Жовквi - створений постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 10 серпня 1994 року на базi ренесансних пам'яток iсторичного середмiстя. Площа заповiдника 27 га. Включає понад 40 пам'яток мiстобудування, архiтектури, iсторiї та монументального мистецтва, з яких 25 мають національне значення, зокрема замок Жолкевських-Собеських (1592-1674 рр.) - один з найвеличнiших в Європi, костел св.Лаврентiя (1604-1618 рр.), двi дерев'янi церкви (поч. XVIII ст.), синагогу (1692 р.). Заповiдник пiдпорядкований Львiвськiй облдержадмiнiстрацiї. Лесик О.В. Замки і монастирі України. – Львів, 1993. – 120 с.

Золочівський замок - унікальний зразок ренесансного фортифікаційного будівництва. Відроджується завдяки реставрації. Цікавий внутрішній дворик з таємничими "магічними каменями", та так званим "Китайським палацом", навпроти якого розпочато створення японського саду. В недалекому майбутньому тут презентуватимуть відвідувачам чайну церемонію зі всіма належними атрибутами.

Вибита на камені дата «1634» говорить про час побудови Золочівського замку. Однак, найімовірніше, його перший власник Якоб Собєський, знатний шляхтич і батько майбутнього короля Польщі Яна III, не будував на голому місці, а доводив до ладу існуючі стіни, перетворюючи їх на неприступну фортецю. Важка доля випала Золочівському замкові, який постав на ординському шляху, перекриваючи загарбникам шлях на Львів. Неодноразово татари з турками йшли на золочівські мури, часто по шість-сім днів тримаючи в облозі його оборонців. 1672 року після шестиденної битви турки таки здобули і зруйнували фортецю. За іронією долі, через три роки замок було відбудовано руками полонених воїнів. І вже 1675 року татарські загони Аджі-Гірея так і не змогли поневолити золочівчан. Історія зберегла ім’я коронного гетьмана Стефана Яблоновського, котрий відзначився неабиякою хоробрістю, посилаючи із веж і бастіонів смерть на голови загарбників. Через деякий час Ян III Собєський робить тут свою літню резиденцію,