пізніше продає фортецю великим землевласникам Радзивіллам. Утім, протягом усього часу володіння представники роду нечасто бували в замку, мало доглядали за ним, і 1802 року замок, що занепав, продали поміщикам Комарницьким. Та й ця родина недовго тішилася красою веж-кавальєрів, валів і куртинів, Великого жилого й Китайського палаців, до речі, останній є унікальною пам’яткою східної архітектури на українських теренах. Близько 1740 року австрійський уряд викуповує замок, що стає початком найтрагічніших сторінок у його історії.
Найзнаменитішими мешканцями Золочівського замку, крім самого Яна III Собєського, безперечно, можна вважати його дружину Марію-Казимиру, незрівнянну француженку, яка доводила до шалу посполиту знать, губила чоловіків і кидала в огонь гніву їхніх дружин. Втім, до вершин польського трону Марія-Казимира йшла довго й важко. Закоханий у француженку Ян не міг одружитися з нею, оскільки його мати Теофіла Собєська була категорично проти змішування крові свого шляхетного роду з кров’ю простолюдинки. У результаті Марія стала дружиною такого собі Яна Замійського, якому все ж таки не довелося довго тішитися подружнім життям. Безпробудне пияцтво та екзотичний і невиліковний на той час сифіліс звели його в могилу. Однак Замійський встиг передати хворобу своїй дружині, яка в свою чергу нагородила нею королівський рід. Після смерті Замійського та Теофіли закохані Марія та Ян нарешті одружуються. Проте ця процедура була потрібною хіба офіційно: вони вже взяли таємний шлюб раніше.
Не виключено, що гостем Золочівського замку свого часу був Петро I. Щоправда, зі стовідсотковою впевненістю стверджувати це не наважиться ніхто. Однак прихильники такої досить патріотичної версії звертають увагу, що, начебто, після подорожі Петра Польщею і власне перебування в Золочеві, в Петербурзі з’явилися фонтанчики на кшталт тутешніх, та й Петропавлівська фортеця своїми обрисами нагадує Золочівський замок.
Замок в Підгірцях - вважався одним з найгарніших замків у міжвоєнній Польщі. Чудовий силует та добре збережені фортифікаційні мури. Гарне довкілля із залишками старого саду, старовинною бароковою каплицею. В зв'язку з реставрацією передбачено лише огляд замку ззовні та прогулянка по внутрішньому подвір'ю і відкритій галереї.
Замок у с. Свірж - найбільш романтичний із "Золотого кільця". Розташований над мальоничим озером з чудовими краєвидами довкола. Добре збережений перекидний міст через рів додає колориту старовинним замковим мурам. Саме тут знімали фільм "Д'Артаньян і три мушкетери" (епізод з отруєнням Констанци Буанасьє). Лесик О.В. Замки і монастирі України. – Львів, 1993. – 120 с.
Львівська область має дуже багату історико-культурну спадщину, яка зберігається в музеях області. Серед музеїв та музейних комплексів Львівської області працюють наступні http://www.city-adm.lviv.ua :
Львівський історичний музей (м. Львів, пл. Ринок, 6)
Філіали:
Літературний Львів першої половини ХХ ст. (м. Львів, вул. Гвардійська, 18)
Музей "Арсенал" (м. Львів, вул. Підвальна, 5)
Музей історії давньоруського міста Звенигорода (Пустомитівський р-н, с. Звенигород)
Музей "Дрогобиччина" ( м. Дрогобич, вул. Гоголя, 42)
Філіали:
Пам'ятка дерев'яної архітектури ХV-ХVІІ століть (м. Дрогобич, вул. Шолоний ставок, 23а)
Пам'ятка дерев'яної архітектури ХV-ХVІІ століть (м. Дрогобич, вул. Пушкіна, 7а)
Стрийський краєзнавчий музей "Верховина" (м. Стрий, вул. Олесиницького, 15)
Львівський музей історії релігії(м. Львів, пл. Музейна, 1)
Червоноградський філіал Львівського музею історії релігії (м. Червоноград, вул. Пушкіна, 10)
Сокальський музей "Людина, Земля, Всесвіт” (м. Сокаль, вул. Шептицького, 74)
Музей народної архітектури і побуту у Львові (м. Львів, Чернеча гора, 1)
Львівська галерея мистецтв (м. Львів, вул. Стефаника, 3)
Музей сакральної скульптури ХVІІ ст. Творчість Івана Пінзеля (Львів, пл. Митна, 2)
Державний музей-заповідник "Олеський замок" (Буський район, смт Олесько)
Меморіальна садиба Маркіяна Шашкевича (Золочівський район, с. Підлісся)
Каплиця Боїмів (м. Львів, вул. Катедральна, 2)
Національний музей у Львові (м. Львів, пр. Свободи, 20)
Художньо-меморіальний музей Олени Кульчицької (м. Львів, вул. Листопадового Чину, 9)
Художньо-меморіальний музей Олекси Новаківського (м. Львів, вул. Листопадового Чину, 11)
Художньо-меморіальний музей Устияновича (м. Львів, вул. Устияновича 10/1)
Художній музей Михайла Біласа (м. Трускавець, майдан Кобзаря, 3)
Художньо-меморіальний музей Івана Труша (м. Львів, вул. І. Труша, 28)
Музей "Сокальщина" (м. Червоноград, вул. Б. Хмельницького)
Музей "Бойківщина" (м. Самбір, пл. А. Чайковського, 4)
Львівський літературно-меморіальний музей Івана Франка (м. Львів, вул. І. Франка, 150-152)
Літературно-меморіальний музей-садиба Івана Франка (Дрогобицький район, с. Нагуєвичі)
Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької (м. Львів, вул. Крушельницької, 23)
Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (м. Львів, пр. Свободи, 15)
Державний природознавчий музей НАН України (м. Львів, вул. Театральна, 18)
Історико-краєзнавчий музей м. Винники (м. Винники, вул. Галицька, 26)
Меморіальний музей М. Грушевського у Львові (м. Львів, вул. І. Франка, 154)
Музей меблів та порцеляни (м. Львів, пл. Ринок, 10)
Галерея мистецтв (м. Львів, вул. Стефаника, 3)
Галерея "Гердан" (м. Львів, вул. Руська, 4)
Музей творчості Пінзеля (м. Львів, вул. Личаківська, 2)
Аптека-музей (м. Львів, вул. Друкарська, 2)
Музей найдавніших пам'яток Львова (м. Львів, пл. Старий Ринок, 3)
Музей "Русалки Дністрової" (м. Львів, вул. Коперника, 40)
Природознавчий музей (м. Львів, вул. Театральна, 18)
Музей метрології та вимірювальної техніки (м. Львів, вул. Кн. Романа, 38)
Музей історії львівської залізниці (м. Львів, вул. Федьковича, 54)
Музей-заповідник "Личаківський цвинтар" (м. Львів, вул. Пекарська, 95)
Музей історії медицини Галичини (м. Львів, вул. Кармелюка, 3)
Галерея сучасного мистецтва "Дзига".
3. Авторські пропозиції щодо створення мережі пізнавальних туристсько-екскурсійних маршрутів
3.1. Туристичні маршрути
Показ історико-культурних об'єктів на туристичному маршруті займає основне місце. Правильний добір об'єктів, їхня кількість, послідовність показу впливають на якість туристичного маршруту. Гуляєв В. Г. Організація туристської діяльності. - М.: Но-лидж, 1996. – 256 с.
Як об'єкти можуть бути:
пам'ятні місця, зв'язані з історичними подіями в житті нашого народу, розвитком суспільства і держави
будинки і спорудження, меморіальні пам'ятники, зв'язані з життям і