КУРСОВА РОБОТА

на тему: “Туристичні ресурси Закарпатської області”

Зміст

стор.

Вступ

Актуальність теми. Стратегічна мета розвитку туризму в Україні полягає у створенні конкурентоспроможного на внутрішньому та світовому ринках національного туристичного продукту, здатного максимально задовольнити потреби населення України, розширенні внутрішнього туризму та постійному зростанні обсягів в’їзного туризму, забезпеченні на цій основі комплексного розвитку курортних територій та туристичних центрів з урахуванням соціально-економічних інтересів їх населення, збереженні та відновленні природного середовища та історико-культурної спадщини, завдань щодо наповнення державного і місцевих бюджетів.

Посилення ролі України у світових та загальноєвропейських процесах, формування уявлення про нашу державу як країну з багатою, унікальною культурою та історичною спадщиною, як надійного і передбачуваного партнера потребує подальшої активізації інформаційно-пропагандистської діяльності, спрямованої на підвищення міжнародного авторитету України, саме тому розвиток міжнародного туризму має велике значення для України.

Результати діяльності підприємств галузі формується в плідній роботі кожної області України для галузі, формує загальну оцінку діяльності підприємств туристської сфери. У 2003 році зросли всі показники роботи суб’єктів туристичної діяльності. Все це говорить про те туризм посідає важливе місце в економіці України, саме тому дослідження його туристичних ресурсів тема дуже актуальна.

Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є одна з найпривабливіших у туристичному відношенні в Україні Закарпатська область. Закарпаття - мальовничий край у самісінькому географічному центрі Європи. Область з самобутньою історією і культурою. Межує одразу з 4 країнами: Угорщиною, Словаччиною, Польщею, Румунією. Майже 70 відсотків території регіону займають неповторні у своїй красі, чарівні у всі пори року гори. Потужний природно-рекреаційний й курортний потенціал сприяли тому, що й сьогодні це одне з найпопулярніших місць відпочинку і лікування людей.

Зважаючи на зазначений туристичний потенціал Закарпатської області автор обрав тему своєї курсової роботи “Туристичні ресурси Закарпатської області”.

Хронологічні рамки курсової роботи охоплюють період від Х ст. до сучасності.

Географічні рамки курсової роботи обмежені територією Закарпатської області.

Джерельна база. Під час роботи було використано 30 джерел, зокрема були використані енциклопедії - “Географічна енциклопедія України” Географічна енциклопедія України: в 3-х т. / Редкол.: О. М. Мариніч (голова) та інші. – К., 1993. – Т. 3. – 480 с. , путівники “Україна. Путівник” Україна. Путівник / під ред. О. Зінкевича, В. Гули. – К., 1999. – 450 с. та підручники “Туристичні ресурси України” Туристичні ресурси України: Зб. наук. статей / Федерація профспілок України; Український ін-т туризму / О.І. Лугова (науч.ред.). — К., 1996. — 352с., джерела Інтернет - www.transcarpathia.org http://www.transcarpathia.org.

Метою курсової роботи є визначення інструменту впливу на розвиток індустрії туризму з використанням історико-культурного потенціалу Закарпатської області.

Завдання курсової роботи. Згідно до мети автор ставить перед побою завдання:

визначенні загальної характеристика регіону Закарпатської області, наданні фізико-географічної характеристики та визначенні природно-рекреаційний потенціалу області

дослідженні історико-культурний потенціалу туризму у Закарпатської області, пам’яток і пам’ятних міст та їх можливостей використання в туризмі

дослідження музеїв та музейних комплексів , що можуть використовуватись в туризмі

аналізі сучасного стану і перспективи розвитку туризму в Закарпатській області

наданні обґрунтованих висновків, щодо проведеної роботи.

Структурно робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

1. Характеристика природних ресурсів Закарпатської області

1.1.Фізико-географічна характеристика Закарпатської області

Закарпатська область України, до складу якої входить 13 районів і 4 міста обласного підпорядкування (Ужгород, Мукачево, Хуст, Берегово). В області нараховується 10 міст, 20 селищ міського типу, 609 інших населених пунктів.

Площа: 12,8 тис. квадратних кілометрів. Це трохи більше ніж 2 відсотки всієї території України. (Див. Додаток 1)

Адміністративний центр: місто Ужгород (126 тис. жителів).

Географічне розташування: область знаходиться на крайньому південному заході України, займає південно-східну частину Східних Карпат і північно-східну частину Середньодунайської низовини. Північна і східна частини області гірські, південна частина має низинний характер. Географічна енциклопедія України: в 3-х т. / Редкол.: О. М. Мариніч (голова) та інші. – К., 1993. – Т. 3. – С. 154.

Висоти над рівнем моря: найвища точка - гора Говерла (2061 м над рівнем моря), найнижча - поблизу міста Чоп (101 м над рівнем моря).

Область межує з східно-європейськими державами: Словаччиною, Угорщиною, Польщею, Румунією, а також з Івано-Франківською та Львівською областями України.

Кліматичні умови: клімат помірно-континентальний. Середня температура влітку + 21С, взимку - 4С. Характерними для Карпат є коротка весна, нежарке літо, тепла осінь і м’яка зима.

Населення: 1 млн. 284 тис. чоловік.

Щільність населення: 107 чоловік на 1 квадратний кілометр. Заставецька О. В., Заставецький Б. І., Дітчук І. Л., Ткач Д. В. Географія Закарпатської області: Навч. посіб. для учнів 8-9 кл.. — Т. : Підручники & посібники, 1996. — С. 43.

Національний склад населення: українці - 78,4%, угорці - 12,5%, росіяни - 4%, румуни - 2,4%, роми - 1%, словаки - 0,6%, німці - 0,3%, євреї - 0,2% та інші.

Державна мова: українська. Населення області спілкується на російській, угорській, словацькій, румунській та інших мовах.

Закарпаття - край з розгалуженою мережею санаторно-рекреаційних закладів, серед яких - 36 санаторних, 87 - туристичних. До послуг любителів гірськолижного спорту — 40 діючих витягів. Енциклопедія туриста / Редкол.: Е. Й. Тамм (гл. ред.). й др. — М.: БРЗ, 1993. - С. 412.

Мінеральні води, 360 видів з яких вже досліджені, мають неперевершені лікувальні та смакові властивості. 30 родовищ субтермальних, термальних та високотермальних вод, в основному кремнисті терми хлоридонатрієвого складу, створюють можливості їх використання як з лікувально-оздоровчою, так і промисловою метою.

Гостей і відпочиваючих