Згадки про Сваляву сягають XII ст. До 1264 місто входило до складу Галицько-волинського князівства, потім належало численним угорським феодалам. Рід графів Шенборн-Бухгейм володів ним два століття. Це відомий Курортний район. Тут знаходиться близько 100 мінеральних джерел — майже третина з усіх відомих на Закарпатті. Працюють санаторії «Поляна», «Квітка полонини», «Сонячне Закарпаття», дитяча оздоровниця «Човен», профілакторії «Кришталеве джерело», «Квасний потік». З культурних пам’яток: Михайлівська церква, 1588. Дерев'яна. (Присілок Бистрий).Історичний музей. Історія української культури / За заг. ред. І. Крип’якевича. – К.: Либідь, 1994. – С. 215.

Місто Хуст, за 100 км від Ужгорода, засноване в XI ст. У 1329 Хуст отримує право коронного міста. 1511 угорський король віддав його в оренду угодчанському жупану Ґ. Перені. Місто зазнавало руйнівних набігів татар і турків. В мвісті залишилися визначні пам’ятки: замок, ХІ-ХІІ, ХІУ-ХУІ ст. (руїни). Розташований на пагобрі. У 1769 під час бурі від блискавки загорівся і вибухнув пороховий погріб, від чого була знищена більшість -будівель. Замок перетворився в руїни. Єлизаветинська церква, XIV ст. Краєзнавчий музей. Карпатський державний заповідник, 1968. Масив «Долина нарцисів». Унікальні зарості на обмеженому ареалі нарциса вузьколистого. В другій пол. квітня долина вкривається килимом білосніжних квітів. Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. / Голов. редкол.: П. Т. Тронько (голова) та ін. - К.: Голов. ред. УРЕ, 1967 - 1974. - Т. 12. – С. 516.

Також в м. Середнє недалеко від Ужгорода розташована архітектурна пам’ятка замок 12-13 ст.

В м. Голубине та Зв’ялене розташовані архітектурні пам’ятки – Курганний могильник 6-4 ст. до н. е. та 8-9 ст. н. е..

Під містом Карданове та містом Білки розташовані археологічні пам’ятки – городище 6-3 ст. до н.е. та 10-12 ст..

Далі розглянемо замки та фортеці Закарпатської області.

З-поміж тих 26 фортець України — пам’яток історії і архітектури, які дійшли до нас із часів середньовіччя, третина знаходиться в Закарпатті. Це й не дивно, адже край, де ще в XIX столітті (біля міста Рахів) був установлений символічний пам’ятний знак “Центр Європи”, завжди був ласим шматком для завойовників.

“Замкнене”, за товстелезними мурами, середовище, яке могло служити водночас для оборони, для проживання та для розваг знаті — це і є “замок”. Колишні їхні хазяї за товстими мурами захищалися від нападників. У більшості випадків ці будови, яким незатишно в нових часах, збереглися частково. Декотрі лише обрисами нагадують про їхній колись величавий вигляд. Безименний П.П. Архітектурні терміни. – К.: Вища школа, 1993. – С. 354.

З усіх замків Закарпаття — Ужгородського, Мукачівського, Невицького, Середнянського, Мужіївського, Квасівського, Виноградівського, Королевського, Хустського — до сьогоднішніх днів майже незмінними зосталися перші два. Про колишню неприступність інших промовляють самі мури, в деяких випадках непоказні руїни. Навіть без цих залишків колишньої величі (вік пам’яток по півтисячі й більше років), дуже збідніли б карпатські краєвиди. Лесик О.В. Замки і монастирі України. – Львів, 1993. – С. 57.

Щоб запобігти нападам кочівників, 1090 року угорський король Ласло в долині, яка мала вигляд хустки, повелів закласти украплений замок. Сторічне спорудження твердині супроводжувалося безплатною трудовою повинністю всього без винятку населення Хуста, котре мусило десять років носити на 150-метрову гору гальку, пісок і сланці. Слід також зазначити, що коли київські Золоті ворота зводилися на вапні з яєчним білком, то Хустський замок споруджувався ще й на сирі.

По навалі монголо-татарів було зміцнено фортечну систему оборонних споруд — зведено нові кам’яні вежі, бастіони. На випадок тривалої облоги споруджено складські приміщення, арсенал і видовбано колодязь — якісь «нещасні» 160 метрів у скелястій породі.

Під захистом фортечних мурів Хуст розвивався, і 1329 року він отримує магдебурзьке право, однак замок залишався королівським. А 1511 року король Ласло II теж потрапивши «на мілину», здав замок разом з соляними копальнями в оренду за 20 000 злотих магнату Габору Перені. Мацюк О. Кам’яні фортеці // Літопис Червоної калини. – 1994. - №7-9. – 43.

На початку 1514 року папа римський Лев Х оголосив хрестоносне рушення проти турків і Хустаський замок став притулком для більшості дворянських родів Мараморошу, котрих прийняв гостинний Перені.

Після трагічної поразки 1526 р. Угорщини в битві з Туреччиною під Могачем, Хуст і Мукачево втрачають незалежність. Однак спритний Заполяї визнає васалітет Трансильванії під протекторатом Туреччини, і Хуст стає його королівською власністю. Більш того, щоб утвердитися в якості монарха, Заполяї розпочинає в замку карбування монети.

У середині XVII століття замок перебував у зеніті слави і могутності — неприступна цитадель, перед головним входом котрої було вирито 8-метровий рів, підйомний міст у піднятому стані надійно закривав масивні металеві ворота. 7 бастіонів і 4 вежі, кожна з котрих могла оборонятися навіть тоді, коли впали всі інші оборонні споруди, надійно захищали замок.

Після придушення повстання Ференца II Ракоци, котрого підтримували і повстанці Хуста, віденський двір вирішив зруйнувати бунтівний замок. Однак усі плани зірвала 20-тисячна татарська орда, котра 1717 року з’явилася в околицях міста.

Ужгородський і Мукачівський замки добре збереглися не через особливу міцність їхніх стін, а через те, що тут ніколи не переставали жити люди. Тепер у них розміщуються музеї — Закарпатський краєзнавчий ІІ категорії і Мукачівський історичний