Перший володіє неоціненними багатствами (понад 120 тисяч експонатів, у тому числі 40-тисячна колекція археологічних знахідок, відкопаних на території Закарпаття), другий набагато скромніший за фондами. Лише кілька років як одержав статус самостійного, однак набирає силу.

Обидва стогнуть під тягарем матеріальних проблем. Саме ця, видима матеріальна сторона існування замків-фортець, цікавитиме нас.

Торік Ужгородський замок — історико-архітектурну будову ХІІІ-ХVIII cтоліть — відвідали близько 50 тисяч осіб.

Сьогодні у замку діє кузня, де сучасні майстри працюють за “дідівськими” методами, просто на очах у відвідувачів. Тут можна замовити будь-яку ковану річ, і, заплативши за неї, понести додому як сувенір. Пізніше тут будуть відкриті й інші майстерні — з вишивки, ткацтва, різьби по дереву, виготовлення виробів із шкіри...

Мукачівський замок — колишня маєтність відомого княжого роду Ракоці, є пам’яткою ХІV-XVII століть і однією з перлин європейського фортифікаційного будівництва. Варга Степан Степанович. Мукачівський замок "Паланок": Історико-краєзнавчий нарис. — Ужгород : ВАТ "Видавництво "Закарпаття", 2002. — С. 9.

Тут діють магазин-галерея з продажем виробів народних умільців, художників відкриється ще в цьому році. У церкві, що колись діяла в замку і тепер відновлена, обвінчуються молодята. Після їхнього вінчання в самому ж замку можна відгуляти весілля.

Всього за кілька років музей збагатився картинною галереєю, сформованою з робіт художників України, Угорщини, Словаччини та Румунії; на одному з внутрішніх дворів влаштовано “парк садових скульптур”, подарованих учасниками трьох міжнародних пленерів. Є і відділ етнографії, експозиція “Природа і примітивне землеробство на території краю”.

Є на території Виноградівського району немала кількість пам'ятників архітектури. До них слід віднести в першу чергу руїни замків XIII ст. Над містом Виноградів на виступі Чорної Гори стоїть замок “Канків”, який має чотирикутну форму. Це один з найстаріших замків Закарпаття, що стоїть на місці давнього слов'янського городища початку Х століття. Багато легенд пов'язано з замком “Нялаб”, що біля селища Королево, де бурхлива Тиса спускається з гір на широкі простори Дунайської рівнини.

2.2. Музеї та музейні комплекси

Краєзнавчий музей

Закарпатський краєзнавчий музей міститься у головному корпусі замку і займає 30 великих експозиційних залів, не враховуючи службових і різних допоміжних приміщень.

Фонди музею нараховують 40 тис експонатів, серед яких є чимало унікальних. Експозиція має три відділи: природи краю, історії дореволюційного періоду і історії післяреволюційного періоду. Енциклопедія туриста / Редкол.: Е. Й. Тамм (гл. ред.). й др. — М.: БРЗ, 1993. - С. 423.

Художній музей

Музей відкрито у 1948 р. У ньому зібрані багаті колекції творів російського , українського і західноєвропейського мистецтва – понад 2000 творів живопису, графіки та скульптури.

Зали музею займають північно-східне крило головного корпусу замку. В експозиції представлені роботи О. Кіпренського, В. Тропініна, В. Маковського, І. Шишкіна, І Айвазовського, Т. Шевченка, К. Трутовського, О. Мурашка та ін. У б1963 році в музею відкритий зал іконопису 17-18 ст. Історія української культури / За заг. ред. І. Крип’якевича. – К.: Либідь, 1994. – С. 175.

Музей народної архітектури і побуту

На південному схилі Замкової гори, поряд із замком, розташований один з небагатьох в країні скансенів – Закарпатський музей народної архітектури і побуту. Займає він площу 3,5 гектара. Всі його експонати розташовані просто неба, бо являють собою взірці будівель низинних і гірських районів Закарпаття.

Музей відкрито 27 червня 1970р. Для музею були відібрані найбільш характерні для кожного району та для кожної етнографічної групи будівлі і перевезені в Ужгород.

В інтер’єрах, які відтворюють побут закарпатців, можна побачити цікаві вироби народних умільців – різьбярів, ткаль, вишивальниць, гончарів, килимарів, святкове і буденне вбрання, стародавній домашній посуд, жіночі прикраси, знаряддя праці тощо.

Архітектура дерев’яних храмів відрізняється великою різноманітністю форм та стилів. У двох залах головного корпусу представлені фотографії, макети та інші матеріали, що розповідають про архітектуру і побут сучасного закарпатського села.

За 7 км від Мукачевого розташований історичний музей: Замок «Паланок». Замок, ХІУ-ХУ ст. Розташований посеред парку. Двоповерхова споруда замкового типу з бійницями, вежами і підземними ходами. Варга Степан Степанович. Мукачівський замок "Паланок": Історико-краєзнавчий нарис. — Ужгород : ВАТ "Видавництво "Закарпаття", 2002. — С. 15.

Отже Закарпатська область має великий історико-культурний потенціал, що може бути використаний у туристичній діяльності.

3. Аналіз сучасного стану і перспектив розвитку туризму Закарпатської області

3.1. Аналіз сучасного стану розвитку туризму Закарпатської області

Управлінню по туризму та курортах ОДА спільно з органами місцевого самоврядування Закарпаття у 2003 році вдалося подолати кризові явища у туристично-рекреаційній галузі регіону та перетворити її у економічну складову соціально-економічного розвитку краю. Внаслідок чого туристично-рекреаційна галузь починає відігравати дедалі вагомішу роль в соціально-економічному розвитку області. В результаті проведеної роботи за 2003 рік розвиток туристично-рекреаційної галузі Закарпаття характеризується позитивними тенденціями.

Зокрема, за даними, що надійшли з райдержадміністрацій, міськвиконкомів основні показники фінансово-господарської діяльності туристично-рекреаційних закладів за 2003 рік у порівнянні з 2002 роком становили:

- збільшилася кількість обслуговуваних на 34,1 тис. чол. (ріст - 21%) і склала 195 тис. чол.;

- обсяг наданих послуг збільшився на 17,2 млн. грн. (ріст - 32%) і склав 70,4 млн. грн.;

- сума одержаного балансового прибутку збільшилася на 40,9 тис. грн. (ріст - 2%) і склала 2,7 млн. грн.;

- зросли на 1,2 млн. грн. (ріст - 12 %) платежі до бюджетів всіх рівнів (місцевого та державного), їх сума становить 10,9 млн. грн.;

- збільшилася на