Найбільш активно розбудовуються курортні території Свалявщини, Мукачівщини, Тячівщини.

Завершується експертиза проекту оголошення місцевості Луги (с.Солочин) Свалявського району курортною територією місцевого значення.

Ужгородська міська рада ХІУ сесії ІУ скликання прийняла рішення від 31.01.03 р. № 8 "Про надання статусу земель оздоровчого призначення" земельним ділянкам зони Боздошського парку з свердловиною № 8-Уж, 13-Н та земельній ділянці мікрорайону "Радванка" з свердловиною № 5.

Рішенням виконавчого комітету Виноградівської міської ради визнано міською рекреаційною зоною відпочинку територію правого берегу р.Тиси в урочищі Виннички.

Згідно розпорядження голови ОДА від 27.02.03 № 120 Державним управлінням екології та природних ресурсів було здійснено перевірки за дотриманням водокористувачами гідромінеральних ресурсів ліцензійних умов щодо видобутку мінеральних вод (експлуатація свердловин) та охороною родовищ. Були проведені також режимні спостереження за родовищами мін вод.

Є у туристів зацікавленість до спуску по гірських річках Закарпаття. Але на сьогодні такі послуги пропонує тільки Виноградівська районна спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму спільно з Угорським клубом любителів природи і водного туризму. Спуск здійснюється на ділянці р.Тиса, починаючи від рекреаційної зони "Віннички", де в літній період розбивається наметове містечко, і до с.Сотмарчеке (Угорщина).

Значну перспективу в Закарпатській області має кінний туризм. На сьогодні осередки кінного туризму наявні в Свалявському (с.Яківське, с.Солочин), Міжгірському (с.Синевирська Поляна, с.Річка), Великоберезнянському (с.Вишка, с.Ставне), Перечинському (с.Лумшори), Ужгородському (с.Андріївка) районах та м.Берегові.

Сільський туризм, який уже став традиційним видом відпочинку у Виноградівському та Берегівському районах, починає набувати розвитку у Воловецькому, Мукачівському, Хустському районах. Для прикладу, протягом зимового періоду послугами гостинності Воловецьких сіл скористалися понад 200 відпочиваючих.

В області є всі умови для розвитку інших видів внутрішнього та іноземного туризму, які набули популярності, однак, у силу різних обставин, їх розвиток не досяг належного рівня. Це стосується окремих видів екстремального туризму (пара-, детьтапланеризм, спелеотуризм, скі-тури), частково - спортивного та культурно-історичного туризму.

Рекламно-інформаційна діяльність управління по туризму та курортах

Для пропаганди наявного туристично-рекреаційного потенціалу управлінням по туризму та курортах видано: путівник "Сім див туристичного Закарпаття", спільно з Асоціацією туристичних підприємств - буклети "Музеї Закарпаття", "Моє Закарпаття" (про найцікавіші туристичні атракції), а спільно з ТОВ "Асоціація - ІнтерАРТ" - 4 випуски газети "ТурЄвроЦентр".

Створено веб-портал про туристично-рекреаційні можливості Закарпаття - найбільш повне зібрання інформації такого роду на офіційному сайті управління по туризму та курортах облдержадміністрації. На сайті розміщена інформація про туристично-рекреаційні заклади Закарпаття, гідромінеральні ресурси, культурний потенціал області.

Крім цього, за інформаційно-консультаційної допомоги управлінням по туризму та курортах видано ще 5 інших видів загально обласної рекламно-інформаційної продукції.

Робота туристично-рекреаційного комплексу постійно висвітлюється в загальнообласних та районних ЗМІ.

З початку року управління по туризму та курортах ОДА і суб'єкти туристичної діяльності стали офіційними учасниками 6-ти міжнародних спеціалізованих туристичних салонів.

На виконання спільного розпорядження голови облдержадміністрації та голови обласної ради № 17 від 25.07.03 18-20 вересня 2003 року проведено II Міжнародну виставку-ярмарок "Турєвроцентр - Закарпаття 2003", мета якої - якнайповніше розкриття туристичного потенціалу регіону та пропагування можливостей внутрішнього туризму, а також продаж комерційних пропозицій (наявного турпродукту) учасниками виставки. Учасниками виставки стали туроператори з України та з-за кордону. Свій турпродукт, крім провідних закарпатських фірм, представляли туристичні агенції Києва, Львова, Одеси, а також Чехії, Словаччини, Угорщини, Польщі.

Внаслідок проведеної роботи за 2003 рік розвиток туристично-рекреаційної галузі Закарпаття характеризується позитивними тенденціями:

З початку 2003 року в туристично-рекреаційній галузі створено 212 робочих місць.

Зростає кількість туристів, яким надаються екскурсійні послуги. Турпідприємствами області за січень-вересень 2003 року було надано послуг 54524 екскурсантам, що на 9% більше аналогічного періоду минулого року.

Туристичними фірмами та готелями області експортовано послуг на 345,5 тис.дол.США, що у 2,5 рази більше відповідного періоду минулого року. Імпорт послуг скорочено на 15,7 відсотка. Вперше за останні роки одержано позитивне сальдо від зовнішньої торгівлі туристичних послуг сумою 58,2 тис.дол.США.

Для того, аби в повній мірі використати можливості по наповненню державного і місцевого бюджетів та забезпечити якнайповніше завантаження закладів, державні органи виконавчої влади у 2004 році повинні в першу чергу вирішувати наступні питання:

1) Систематично брати участь у міжнародних туристичних виставках, особливо у країнах ближнього зарубіжжя та країнах, що межують із Закарпаттям. На спеціалізованих туристичних салонах працюють провідні туроператори світу і презентація на них Закарпатської області, безперечно, сприятиме збільшенню туристичних потоків у регіон.

2) Виготовити відеофільми, рекламні ролики, відеосюжети на туристичну тематику з подальшою їх трансляцією їх на центральних каналах телебачення України.

3) Видати загально обласну та в розрізі районів рекламно-інформаційну продукцію. Не зважаючи на те, що останнім часом з'являється високоякісна реклама регіонального турпродукту, повністю задовольнити попит вона не в змозі.

4) Здійснити потужну інформаційно-рекламну компанію у мережі Інтернет, направлену на презентацію закарпатського туристичного продукту засобом просування офіційного сайту, створеного управлінням по туризму та курортах, який завдяки зусиллям програмістів та дизайнерів займає 1-ше місце у рейтингу туристичних порталів Закарпаття. Але цього вкрай недостатньо для пропагування можливостей закарпатського туристичного продукту.

5) Створити загальнообласний туристично-інформаційний центр та провести навчальні семінари із власниками агросадиб.

Для фінансування заходів по просуванню регіонального туристичного турпродукту на ринку туристичних послуг у 2004 році необхідні кошти у сумі 800 тис.грн. http://www.transcarpathia.org/Ukrainian/news009.php

Отже виходячи з аналізу стану туристичної галузі Закарпатської області можна зробити висновок, що вона має тенденції до зростання та дуже перспективна.

Висновок

В результаті опрацювання значної кількості джерел та літератури,