До складу Закарпатської області України входить 13 районів та 4 міста обласного підпорядкування. В області нараховується 10 міст, 20 селищ міського типу, 609 інших населених пунктів. Область знаходиться на крайньому південному заході України, займає південно-східну частину Східних Карпат і північно-східну частину Середньодунайської низовини.

Закарпаття - край з розгалуженою мережею санаторно-рекреаційних закладів, серед яких - 36 санаторних, 87 - туристичних. Гостей і відпочиваючих радо зустрінуть працівники 50 готелів, 4 екскурсійних бюро, 56 суб'єктів підприємницької діяльності, які мають ліцензію на право надання туристичних послуг.

Унікальна природна екосистема Карпатського біосферного заповідника входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. У західній частині Українських Карпат на Закарпатті зосереджена більшість мінеральних вод України, представлені практично всі типи мінеральних вод, в тому числі унікальних за своїм складом та лікувальними властивостями.

Закарпаття насправді вважається одним із центрів перетину західної та східної культур, а його культура повноцінною часткою світової культурної спадщини. В області знаходиться 1839 пам’яток археології, історії та мистецтва, 6 із яких загальнодержавного значення. Мовчазні свідки минулих віків - Горянська ротонда ХІІ століття, Костьол францисканців XV століття, Кафедральний собор XVII століття, замок Паланок XVI-XVII століття, палац графів Шенборнів XIX століття та інші, та музеї Краєзнавчий, Художній, музей народної архітектури і побуту. З-поміж тих 26 фортець України — пам’яток історії і архітектури, які дійшли до нас із часів середньовіччя, третина знаходиться в Закарпатті. Це й не дивно, адже край, де ще в XIX столітті (біля міста Рахів) був установлений символічний пам’ятний знак “Центр Європи”, завжди був ласим шматком для завойовників.

Управлінню по туризму та курортах ОДА спільно з органами місцевого самоврядування Закарпаття у 2003 році вдалося подолати кризові явища у туристично-рекреаційній галузі регіону та перетворити її у економічну складову соціально-економічного розвитку краю. Внаслідок чого туристично-рекреаційна галузь починає відігравати дедалі вагомішу роль в соціально-економічному розвитку області. В результаті проведеної роботи за 2003 рік розвиток туристично-рекреаційної галузі Закарпаття характеризується позитивними тенденціями. За кількістю обслуговуваних та обсягом наданих послуг на першому місці - оздоровчо-лікувальний туризм.

Надзвичайно популярними в Закарпатті є зимові види відпочинку. Для того, щоб підвищити туристичну привабливість регіону, було приділено значну увагу поліпшенню якості послуг у сфері туризму, модернізації та реконструкції об'єктів розміщення, а також пошуку ефективних власників туристично-рекреаційних об'єктів і залученню інвестицій у галузь. Проводилася реконструкція 16 туристично-рекреаційних закладів. Протягом року змінено форму власності 8 об'єктів туристично-рекреаційного призначення, розпочали роботу 17 закладів туристично-рекреаційної діяльності.

Таким чином, можна зробити висновок, що Закарпатська область має всі можливості для подальшого розвитку туризму, серед яких велика історико-культурна спадщина, оздоровчо-лікувальний та рекреаційний потенціал.

Список використаних джерел

Антосяк В. М., Довганич Я. О., Павлей Ю. М., Покиньчереда В. Ф., Поляновський А. О. Природно-заповідний фонд Закарпатської області: Довідник / Державне управління екологічної безпеки в Закарпатській області; Екологічний клуб "Карпати". — Рахів, 1998. — 303с.

Безименний П.П. Архітектурні терміни. – К.: Вища школа, 1993. – 272 с.

Варга Степан Степанович. Мукачівський замок "Паланок": Історико-краєзнавчий нарис. — Ужгород : ВАТ "Видавництво "Закарпаття", 2002. — 48с.

Географічна енциклопедія України: в 3-х т. / Редкол.: О. М. Мариніч (голова) та інші. – К., 1993. – Т. 3. – 480 с.

Гуляєв В. Г. Організація туристської діяльності. - М.: Но-лидж, 1996. – 256 с.

Енциклопедія туриста / Редкол.: Е. Й. Тамм (гл. ред.). й др. — М.: БРЗ, 1993. - 607 с.

Заставецька О. В., Заставецький Б. І., Дітчук І. Л., Ткач Д. В. Географія Закарпатської області: Навч. посіб. для учнів 8-9 кл.. — Т. : Підручники & посібники, 1996. — 96с.

Заставний Ф. Д. Географія України. — Л.: Світ, 1994. — 472 с.

Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. / Голов. редкол.: П. Т. Тронько (голова) та ін. - К.: Голов. ред. УРЕ, 1967 - 1974. - Т. 1 - 26.

Історія української культури / За заг. ред. І. Крип’якевича. – К.: Либідь, 1994. – 656 с.

Лесик О.В. Замки і монастирі України. – Львів, 1993. – 120 с.

Мацола В.І. Формування і розвиток рекреаційно- туристичного комплексу Закарпатської області: Дис... канд. екон. наук: 08.10.02 / Ужгородський держ. ун-т. — Ужгород, 1996. — 176с.

Мацюк О. Кам’яні фортеці // Літопис Червоної калини. – 1994. - №7-9. – 43.

Петровці М.М.. Корисні копалини Закарпаття / Управління з питань економіки і власності Закарпатської обласної держ. адміністрації. — Ужгород : Патент, 2001. — 224с.

Про заходи подальшого розвитку туризму: Постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.99 № 728 // Туризм в Україні: 36. нормат.-правових актів: У 5 т. — Ужгород.: Інформ.-вид. агентство «ІВА», 2000. — Т. 3. — С. 144—145.

Про підтримку розвитку туризму в Україні: Указ Президента України від 02.03. 2001 № 127/2001 // Уряд. кур'єр. - 2001. - 14 берез.

Про туризм: Закон України від 15.09.95 № 324/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 31. - Ст. 241. - С. 705-717.

Розвиток туризму в Україні: Проблеми і перспективи: 36. наук. ст. — К.: ІВЦ «Слав'ян. діалог», 1995. — 244 с.

Розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації вiд 21.11.02 № 544, м. Ужгород - http://www.transcarpathia.org

Статистичний щорічник України за 2000 рік: Довід, вид. / За ред. О. Г. Осаулен-ка. - К.: Техніка, 2000. - 595 с.

Туристичні ресурси України: Зб. наук. статей / Федерація профспілок України; Український ін-т туризму