Курсова

“Рекреаційно-туристичне господарство Італії”

План

Вступ

Туризм грає одну з головних ролей у світовій економіці, забезпечуючи десяту частину світового валового національного продукту. Ця галузь економіки розвивається швидкими темпами і в найближчі роки стане найбільш важливим її сектором. Щорічний ріст інвестицій в індустрію туризму складе близько 30%.

В останні роки туризм став одним із самих прибуткових видів бізнесу у світі. Він використовує приблизно 7% світового капіталу, а річний доход від міжнародного туризму в 1995 р., по оцінках Всесвітньої туристської організації, склав 372,6 млрд. дол. при 567,4 млн. зроблених міжнародних подорожей.

На початку 90-х років частка туризму вже складала більш 10% світової торгівлі товарами і послугами, що дозволило йому зайняти третє місце після експорту нафти й автомобілів, а до 2005 р. туризм повинний вийти на перше місце – саме тому дослідження туристично-рекреаційного господарства Італії тема дуже актуальна, бо міжнародний туризм є активним джерелом надходжень іноземної валюти і впливає на платіжний баланс країни. Крім впливу на економіку багатьох країн міжнародний туризм впливає на їх соціальне і культурне середовище, екологію. А останні, у свою чергу, впливають на туристів.

Предметом дослідження курсової роботи є вивчення сучасного стану рекреаційно-туристичної галузі країни. Об’єктом дослідження є інструмент впливу на формування та розвиток туристичної галузі в контексті національної політики в умовах високої конкуренції та інших факторів.

Основною метою курсової роботи є вивчення аналіз сучасного стану та перспектив розвитку туристичної галузі, розгляд рекреаційного та туристичного потенціалу країни.

Завдання роботи:

відзначити місце туризму у розвитку економіки ХХІ ст., його принципи і засади;

дослідити передумови розвитку рекреаційно-туристичного господарства Італії: фізично-географічне положення та природнокліматичні особливості;

вказати основні етапи розвитку та історію італійського туризму;

дослідити та проаналізувати сучасний туристичний ринок Італії;

визначити можливі та дійсні зв’язки Італії з Україною;

дослідити пропозицію подорожей до Італії на українському туристичному ринку;

дати власну оцінку туристичній інфраструктурі даної країни та внести деякі особисті пропозиції.

Стан наукової розробки теми. Хронологічно робота охоплює сучасний стан туристичної галузі Італії. Географічно в роботі охоплено майже природно-рекреаційні об'єкти країни. Враховуючи актуальність обраної теми на сьогодні у вітчизняних та зарубіжних джерелах приділяється досить багато уваги питанням та проблемам, що стосуються туристично-екскурсійних ресурсів Італії. Зокрема, під час написання курсової роботи було використано наступні джерела: словники Географический энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия. – 1989. – 591 с. , джерела Інтернет http://www.etis.ru/biblio/, путівники Путеводитель. Италия в кармане. – М.: Welcome, 2001. – С. 35. .

Курсова робота складається зі вступу, двох основних розділів, висновку, списку використаних джерел та додатків.

Рекреація і туризм – рушійна сила економіки у ХХІ столітті

1.1. Тенденції розвитку туризму та рекреації у ХХІ століття

Туризм грає одну з головних ролей у світовій економіці, забезпечуючи десяту частину світового валового національного продукту. Ця галузь економіки розвивається швидкими темпами і в найближчі роки стане найбільш важливим її сектором.

Консенсус за прогнозами розвитку туризму в 90-х роках повинний був досягнутий тільки наприкінці ХХ ст., коли були переборені економічні труднощі і ріст світового ВВП був відновлений в обсягах 3 % у рік. Розглядаючи першу половину десятиліття, варто вказати, що 1991 р. був роком зниження туристської діяльності з відсотком росту прибуттів нижче 1,4 %. 1992 р. і 1993 р. виявили невелике зростання показників, тоді як 1994 р. і 1995 р. були роками гарного росту - 5 % щорічно, т. е. стриманого задоволення попиту. У цілому показники росту в обсязі від 2 % до 3 % можна взяти за модель росту міжнародного туризму 1990-1995 р. У період 1995-2000 р., підсумковий середньорічний показник росту наблизився до 3,7 % на період 90-х років із обсягом прибуттів до 2000 р. - 650 млн. туристів.

Це нижче показника росту 4,2 % у рік, що передбачався ВТО в 1990 р., і тому очевидний факт постійної необхідності контролю й оцінки впливу багатьох внутрішніх і зовнішніх факторів на розвиток туризму.

Проект ВТО «Прогноз всесвітнього туризму до 2000 року і на наступний період» закладає даний принцип на всю практику іспитів, з якими зштовхнеться туризм у першому десятилітті XXI століття, приймаючи в увагу рамки росту від 3 % до 4 %. Навіть низький показник розширення туризму на ранній стадії десятиліття робить очевидним той факт, що якщо щорічне збільшення досягне рівня 3,7 %, склавши середньорічний ріст 3 % у наступному десятилітті, то рівень міжнародного туризму по прибуттях у 1990-2010 р. буде майже подвоєний.

Щодо перспектив росту туризму, в регіоні що досліджується, то з метою розуміння перспектив росту туристських потоків використовуються наступні показники в системі їх оцінок: низький (або нижче середнього), середній і високий (або вище за середній).

Тому що в цілому перспективи Європи (джерела і споживача туристських потоків) оцінюються середнім показником, та ця обставина виявляє можливі варіанти регіонального розвитку. Наприклад, перспективи виїзного туризму з Європи в Америку, Східну Азію і райони басейну Тихого океану, а також у Південну Азію повсюдно вище середніх показників, у той час як ці показники передбачаються бути нижче середніх для Близькосхідного регіону в зв'язку з економічними труднощами і малопривабливими розташованими у цьому регіоні країнами.

Європа як регіон в'їздного туризму має гарну базу росту в усіх напрямках за винятком Південної Азії. З Африки, Близької Схід, Південної Азії і районів басейну Тихого океану в 2001 р.