“Туристська рекреаційна характеристика Молдови”

Молдова займає площу 33,7 тис. км2. Населення 3995 тис. чол. Столиця – м. Кишинів. Розташована в південно-західній частині Східноєвропейської рівнини, головним чином в межиріччі Дністра і Прута. Територія Молдови сильно розчленована річними долинами і балками. В центральній частині Молдови підіймається Центрально-Молдавська височина (Кодри), по правому берегу Дністра – Придністровська височина, на півночі – Північно-Молдавська рівнина; південну частину республіки займає Південно-Молдавська рівнина, що переходить у Причорноморську низину. Клімат помірно континентальний, з короткою теплою малосніжною зимою і частими відлигами та тривалим жарким літом, середня температура липня біля 19°С на півночі і 22°С на півдні, січня відповідно біля –5°С та –3°С. Опадів в рік від 550 мм на північному заході до 400 мм на південному сході. Число годин сонячного випромінювання в рік від 2060 на півночі до 2330 на півдні. Переважають північно-західні вітри, в основному слабкі і помірковані (до 5 м/с). Річки належать басейну Чорного моря. Найбільша – Дністер з притоками Реут, Бик, Ботна та ін.; впродовж західного кордону протікає Прут з притоками Чугур, Каменка, Ларга, Лапушна, Сарата та ін. В долинах Дністра і Пруту – поймові озера Белеу, Драчеле, Ротунда, Руптура та ін. Найбільш значні лісні масиви збереглися в центральній частині (переважно дуб, граб, бук, ясень); в долинах Дністра і Пруту – плавневі ліси (тополя, дуб та ін.). На території республіки – заповідник Кодри.

На території республіки виявлені родовища різних типів мінеральних вод. Значна частина їх складають так звані мінеральні води без специфічних компонентів і властивостей, представлені в основному сульфатними, гідрокарбонатно-сульфатними і сульфатно-хлоридними водами різного катіонного складу і різної мінералізації (від 1 до 12 г/л). До цієї ж групи належить сульфатно-гідрокарбонатна вода, що добувається з свердловин поблизу Кишинева (в долині р. Бик) і розливається в пляшки під назвою “Кишинівська”. В центральній частині Молдови знайдені значні запаси сульфідних вод (гідро карбонатного і хлоридно-карбонатного натрієвого типів) з мінералізацією 2-5 г/л. В районі м. Кагул відкриті термальні (36°С) міцні сульфідні розсоли. В південній частині республіки на порівняно великій глибині розповсюджені йодно-бромні хлоридні натрієві води з концентрацією йоду 57 мг/л і брому 360 мг/л і мінералізацією до 100 г/л і вище. В Сорокському районі знайдена гідрокарбонатно-хлоридна натрієва вода з вмістом радону (20 нКи/л). Наявність різноманітних типів мінеральних вод визначає перспектив їх використання для питного лікування і зовнішнього застосування.

На території Молдови маються значні виноградники, що дає можливість організовувати виноградолікування.

В Молдові функціонують санаторії для пацієнтів з захворюваннями серцево-судинної і нервової систем, органів руху і опори, травлення, дихання, а також гінекологічними захворюваннями. Перспективні для курортного використання р-н м. Кагул (Кагульська курортна зона) і курортна місцевість Кодри, де знайдені мінеральні води (ведеться санаторно-курортне будівництво).

Для екскурсій цікаві пам’ятники, музеї і театри Кишинева, а також історико-архівні пам’ятки: фортеці в Сороках і Бендерах (ХVI ст.), церкви Успіня в с. Каушани (початок ХVIII ст.) і в монастирі Каприяни (ХVI ст.). В старому Орхеї (поблизу м. Орфеїв) збереглися залишки замку (ХIV-ХV ст.), в Сахарні і Жабці – печерні монастирі (ХVI-ХVII ст.) та ін.

В середині ХVI ст., коли на чолі Молдавського князівства стояв син Стефана Великого Петру Рареш, була побудована Сорокська фортеця – визначна пам’ятка середньовічної архітектури. Багатовікова історія міста тісно пов’язана з цією оборонною спорудою. І зараз фортеця добре збереглася. Це одна з головних пам’яток міста. Під час Прутського походу Петра І в 1711 р., коли російські полки йшли на допомогу молдавському господарю Дмитру Кантемиру, Сороки служили важливим опорним пунктом для російського війська. Тут було зосереджено багато військ, продовольства і озброєння.

Сороки – одне з найкрасивіших міст Молдови. Велика кількість зелені в його садах і парках, живописні передмістя, річка Дністер і м’який клімат, фрукти і сонце притягають сюди багаточисельних туристів і відпочиваючих з різних куточків світу. Той, хто побував тут, переконується, що не дарма Сороки називають молдавською Ялтою і молдавською Рів’єрою.

Література

Курорты: энциклопедический словарь. – М., 1990.

Молдавия / под рещд. С. В. Колесник. – М., 1970.

Рикман Э. Художественные сокровища древней Молдавии. – Кишинёв, 1988.