пам’ятний знак “Центр Європи” встановлено в Рахівському районі Закарпатської області;

на території Закарпаття знаходилось 13 замків. Овіяні легендами, вони і сьогодні чекають своїх відвідувачів;

збереглись діючі дерев’яні церкви XYII - XYIII століть - перлина дерев’яної архітектурної спадщини;

на території Закарпаття проживають представники близько 70 національностей;

закарпатські вина по своїм смаковим властивостям не поступаються найкращим європейським марочним аналогам.

1.2. Історико-культурна спадщина Закарпаття

Вся історія Закарпаття — це історія боротьби волелюбного населення проти національно-релігійних поневолювачів, за соціальне і національне визволення. Практично все середньовіччя, з більшими чи меншими перервами, було наповнене повстаннями і революційними виступами, відлуння яких доходило до найдальших європейських столиць. Згадаймо бодай повстання під керівництвом Петра Петуні в чотирнадцятому столітті, чи під проводом Дьєрдя Дожі в 1514, у 1678—1685 роках — під орудою Імре Текелі. А затим — активна участь закарпатців у визвольній війні угорського народу 1703—1711 років, вождем якої був Ференц ІІ Ракоці, в Угорській буржуазній революції 1848—1849 років. У жовтні 1944 року Червона Армія визволила Закарпаття від фашистських загарбників. 26 листопада того ж року з’їзд Народних Комітетів у Мукачеві одноголосно прийняв Маніфест про возз’єднання Закарпатської України з Українською РСР. 29 червня 1945 року уряди СРСР і Чехословаччини підписали договір, за яким Закарпаття возз’єдналося з Україною. Завдяки такій бурхливій історії, Закарпаття сьогодні одне з найбільш цікавих куточків України, де можна познайомитися з самобутньою історією та культурою. Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. / Голов. редкол.: П. Т. Тронько (голова) та ін. - К.: Голов. ред. УРЕ, 1967 - 1974. - Т. 1 - 26.

Закарпаття багате на археологічні, історичні, архітектурні й етнографічні пам’ятки. 553 пам’ятки історії та культури охороняються державою. Це унікальні військово-фортифікаційні споруди, будівлі дерев’яної архітектури, громадські будівлі візантійського, римського, готичного стилів. В області численні пам’ятки, пов’язані з життям і діяльністю відомих людей. Туристичні ресурси України: Зб. наук. статей / Федерація профспілок України; Український ін-т туризму / О.І. Лугова (науч.ред.). — К., 1996. — 352с.

Завдяки невеликій площі цієї території кожний, хто приїжджає сюди лікуватися має можливість об’їхати її з метою оглянути різноманітні історичні пам’ятки.

В Закарпатті дуже багато мальовничих куточків, де можна купатися, загоряти, милуватися красою природи, подихати гірським повітрям, взимку - покататися на лижах. Особливо гарна долина Ужа. На кожному повороті автостради, що звивистою стрічкою біжить долиною, відкривається, немов у чарівному калейдоскопі, нові й нові види, нові панорами, одна від одної кращі. Тут розташовані основні місця відпочинку українців. Закарпаття – центр гірськолижного туризму України і при належних умовах міг би стати одним з центрів цього виду туризму в Європі. При цьому позитивним фактором розвитку Закарпаття, як туристичного центру є його історично-культурна спадщина, тобто багато хто відправиться в подорож до Закарпаття не тільки з метою лікуватися або розважатися, а й побачити унікальні витвори мистецтва, середньовічні фортеці та руїни.

2. Музеї Закарпаття, як туристичні об’єкти

У даному розділі ми розглянемо музейний потенціал Закарпатської області, та можливості його використання в туризмі.

2.1. Сучасний стан музеїв Закарпатської області, та їх використання в туризмі

Закарпатський краєзнавчий музей

Місце розташування Закарпатського краєзнавчого музею місто Ужгород, вулиця Капітульна, 33, у приміщенні Ужгородського замку. (Див. Додаток 2).

З якої б сторони не наближатись до Ужгорода, у поле зору завжди потрапляє різьблений обрис старовинного замку. Сире, суворе громаддя височить над містом, що розкинулося навколо. Ужгородський замок належить до найцінніших історичних і військово-архітектурних пам'яток Закарпаття.

Історія замку нараховує понад тисячу років. У VIII — IX ст. на Замковій горі вже височіло городище — укріплення східнослов'янського племені білих хорватів. Наприкінці IX — на початку X ст. фортеця була резиденцією давньоруського князя Лаборця, а пізніше, у X—XI ст.,— одним з укріплень давньоруської держави на південному заході. Ужгород. Путеводитель. – Ужгород: Карпаты, 1978. – 159 с.

Протягом століть замок неодноразово перебудовували у відповідності з вимогами фортифікаційної справи. Докорінних змін замок зазнав з появою вогнестрільної зброї, і в кінці XVII ст. в основному став таким, яким він є тепер. Про перебудови свідчать вибиті у кількох місцях над в'їзними воротами дати.

Закарпатський краєзнавчий музей міститься у головному корпусі замку і займає 30 великих експозиційних залів, не враховуючи службових і різних допоміжних приміщень. Головний корпус являє собою, не враховуючи підвалів, двоповерховий будинок у стилі ренесансу. Спочатку він був триповерховим, але після пожежі у 1728 р. третій поверх не був відбудований. Залишки його стін можна побачити під дахом. На них збереглися рештки романського фриза XII ст., що свідчить про давність стін.

На північно-західній та південно-східній зовнішніх стінах головного корпусу вгорі під дахом також видно романські зубчасті карнизи, складені з червоної цегли. Над ними зяють бійниці. Подібні зубчасті карнизи є і на стінах внутрішнього подвір'я головного кріпосного корпусу.

Фонди музею нараховують 40 тисяч експонатів, серед яких є чимало унікальних. Експозиція має три відділи: природи краю, історії дорадянського періоду та історії радянського часу.

Відділ природи розміщується у дев'яти залах нижнього поверху південно-східного крила головного замкового корпусу. Його експонати наочно представляють природні багатства області. Цікава колекція корисних копалин, гербарії, численні чучела, уміло виконані діорами знайомлять відвідувачів з багатою природою краю та красою Українських Карпат. Дуже пожвавлюють експозицію понад 20 біогруп і діорам. Вони виконані на високому художньому й науковому рівні. Найбільше враження справляють діорами «Пшенична нива», «Діброва», «Смерековий ліс», «Полонина».