Експозицію відділу історії дорадянського періоду відкривають знаряддя праці первісної людини, знайдені у радянський час на Замковій і Радванській горах в Ужгороді. Це дископодібні нуклеуси (ядрища), наконечники, скребачки, масивні пластини — типові кам'яні вироби середнього палеоліту. Вони належали неандертальцям — найдавнішим мешканцям Закарпаття, зокрема Ужгорода. Ці знахідки свідчать про те, що на території Закарпаття ще понад 100 тисяч років тому жила людина. Представлене в експозиції кам'яне знаряддя пізнього палеоліту було виявлене у Мукачеві на Павловій горі та в Берегові на Малій горі.

Новокам'яний вік (неоліт) і наступні археологічні епохи представлені у музеї експонатами, знайденими в різних місцях області. Певно, нема такого населеного пункту на Закарпатті, де б не були виявлені будь-які пам'ятники давнини — поселення, знаряддя праці, прикраси, кераміка або старовинні монети.

В експозиції виставлені знаряддя праці мідного віку, знайдені в Ужгороді. Вони відносяться до середини III тис. до н. е. Серед них — 9 чекано-молотів, долото і сокира. Мідні вироби трапляються дуже рідко, оскільки у II тис. до н. е. (бронзовий вік) мідне знаряддя переплавлялось у бронзу. Тому в музеї більше експонатів бронзового віку, їх нараховується кілька тисяч. Це одна з найбільших колекцій на Україні. В експозиції виставлені бронзові мечі, кинджали, бойові сокири, наконечники списів, булави, ювелірні вироби. У вітрині — бронзові серпи, ножі та інше знаряддя праці, кераміка. Тут же експонується один з найбільших бронзових скарбів, знайдений у селі Великій Бігані Берегівського району в 1926 р. У ньому 115 різних речей. Половину з них становлять ювелірні вироби — браслети та інші прикраси. Але є і втулчасті сокири, бойові сокири, наконечники списів, бронзові зливки тощо. Поруч експонується скарб, виявлений у селі Кривій Хустського району. У ньому було 12 бойових сокир, 5 спіралей, рештки окуття бойової колісниці та інше. Ужгород. Путеводитель. – Ужгород: Карпаты, 1978. – 159 с.

Наступний розділ експозиції характеризує залізний вік. У цей період в Карпатах з'являються перші східнослов'янські племена. Слов'янські старожитності виявлені у різних місцях області, в тому числі і на території Ужгорода.

Після ослаблення Київської Русі закарпатські землі з середини XI ст. поступово почали захоплювати угорські феодали.

Численні експонати розповідають про боротьбу закарпатців проти соціального, національного і релігійного гноблення. Особливу групу серед них становлять книги, завезені купцями-книгоношами з Росії та України. Вони дуже допомогли закарпатцям зберегти національну самосвідомість і національну культуру. Серед них рідкісні видання — «Острожская библия» (1581) першодрукаря Івана Федорова, «Лексикон славеноросский» Памви Беринди, виданий у Києві в 1657 р., «Краткое начертание римских й российских прав», видане в Москві у 1777 р. і багато інших.

Серед унікальних книжок є Біблія, видана 1519 р. у Празі білоруським першодрукарем, громадським і культурним діячем Георгієм (Франциском) Скориною. Це одна з рідкісних пам'яток серед слов'янських старо-друкованих книжок.

Один з розділів експозиції відображає економічний розвиток краю за період феодалізму. У вітринах виставлені вироби цехових ремісників. Тут же експонується старовинне знаряддя праці солекопів. Видобуток солі — найдавніший промисел на Закарпатті. Представлені також вироби художнього литва, яке було на той час на досить високому рівні. Поруч з предметами розкоші поміщиків виставлене начиння селянства.

В експозиції представлені численні матеріали — документи, фотографії, речові експонати, що розповідають про життя Закарпаття за часи возз'єднання краю з Радянською Україною. Про розвиток усіх галузей економічного, культурного і громадського життя на Закарпатті за роки Радянської влади розповідають експонати відділу історії радянського періоду, які розміщені на другому поверсі. У четвертому залі виставлені чудові зразки народного мистецтва. Тут представлені кращі вироби килимарів, ткаль, вишивальниць, гончарів, карбувальників, різьбярів та інших народних умільців.

Музей працює щодня, окрім понеділка, від 10-ї до 18-ї години.

Закарпатський художній музей iм. Й.Бокшая

Місце розташування Закарпатського художнього музею місто Ужгород, вул. Жупанатська, 3. Директор Дегтярьов Володимир Геннадійович. (Див. Додаток 2).

Музей відкрито у 1948 р. У ньому зібрані багаті колекції творів російського, українського і західноєвропейського мистецтва — понад 2000 творів живопису, графіки та скульптури.

Зали музею займають північно-східне крило головного корпусу Ужгородського замку. Біля входу на стіні коридору вас зустрічає перший експонат — фреска XVI ст., на якій зображено середньовічного лицаря у панцирі.

У розділі російського мистецтва виставлені роботи російських художників XIX — початку XX ст. Перша половина XIX ст. представлена роботами О. Кіпренського «Портрет чоловіка», В. Тропініна «Портрет Сорокоумовського» та ін. Експонуються жанрові твори В. Маковського «Скрипалі», «Дилетант», картина І. Шишкіна «Ліс». Ужгород. Путеводитель. – Ужгород: Карпаты, 1978. – 159 с.

Творчість відомого мариніста І. Айвазовського представлена картинами «Вигляд Одеси вночі» і «Буря».

У розділі українського мистецтва експонуються графічна робота Т. Шевченка «Подарунки у Чигирині у 1649 році», жанрові роботи К. Трутовського «Весільна процесія», пейзажі С. Васильківського «Хати взимку», О. Сластіона «Літній пейзаж», робота О. Мурашка «Портрет молодої людини».

Є розділ радянського мистецтва. Є експозиції скульптур у мармурі, граніті, теракоті, дереві. Серед них «Портрет угорської студентки» В. Бородая, «Портрет Марго Ейнштейн» С. Коненкова, два скульптурних портрети — «Таджичка» і «Портрет лікаря» М. Рябініна. Майстри пензля В. Бакшеєв та О. Дейнека представлені кількома колоритними пейзажами.

В експозиції є цікаві полотна А. Шовкуненка — «Портрет молдавської колгоспниці Декіце Фрунзе» та «Дубки». Своєрідним ніжним колоритом приваблюють твори Т. Яблонської «На веранді», «Старенька на сонечку». Надзвичайно виразні офорти М. Дерегуса «Пісня про трьох братів Азовських», «Пісня про