Марусю Богуславку» і «Пісня про козака-бандуриста».
Значна частина експозиції відведена закарпатським майстрам пензля. Нині Закарпатське відділення Спілки художників України об'єднує понад 40 митців, твори яких користуються великою популярністю у трудящих області, а багато з них відомі далеко за її межами.
Поряд з високохудожніми, колоритними й самобутніми творами А. Ерделі і народного художника СРСР Й. Бокшая, у музеї представлена творчість народних художників УРСР А. Кашшая, ф. Манайла і В. Свиди, заслуженого художника З. Шолтеса, заслужених діячів мистецтв Г. Глюка і А. Коцки, художників і скульпторів І. Гарапка, Е. Контратовича, А. Петкі і багатьох інших майстрів. Тут же виставлені роботи представників молодшого покоління — заслужених художників В. Микити та І. Шутєва, художників П. Балли, Й. Бокшая-молодшого, В. Габди, С. Мальчицького, Е. Медвецької, М. Медвецького, В. Скакандія, А. Шепи, скульпторів І. Бровді і Л. Бровді. Ужгород. Путеводитель. – Ужгород: Карпаты, 1978. – 159 с.
В окремому залі представлено творчість І. Е. Грабаря, який у 1955 р. подарував закарпатцям 50 своїх творів живопису і графіки. Серед них — «Автопортрет», «Портрет матері», «Портрет Волконської-Нікуліної», пейзажі, натюрморти.
У 1963 р. в музеї відкрито зал іконопису XVII — XVIII ст. Кілька ікон належить пензлю Іллі Бродлаковича (Вишенського). Серед них виконана на високому художньому рівні ікона «Архангел Михаїл».
Зарубіжне мистецтво представлене творами великих художників-реалістів Угорщини і Чехословаччини другої половини XIX — початку XX ст.: Міхая Мункачі, Імре Ревеса, Єне Ендрашка, Іштвана Сені, Вільмоша Аба-Новака, Дюли Руднаї, Теодора Муссона, Марії Шпалової, Анчиди Колларжика, Антоша Вацлава. Експонуються також окремі роботи французьких, австрійських і німецьких художників XVII—XIX ст.
У музеї регулярно проводяться персональні, ювілейні, міжнародні обмінні і пересувні виставки.
Музей працює щодня, окрім понеділка, від 10-ї до 18-ї години.
Історичний музей
Місце розташування Закарпатського історичного музею місто Мукачево, Замкова гора. (Див. Додаток 3).
У червні 1980 р., у дні святкування 35-річчя возз'єднання Закарпаття з Радянською Україною, у дев'ятьох реставрованих приміщеннях Верхнього замку була відкритий Мукачівська філія Закарпатського обласного краєзнавчого музею — важливий культурний центр. Музейні експонати розповідають про історію Мукачівського замку, міста Мукачів і району від найдавніших часів і до наших днів. Троян М.В. Мукачевский замок. – Ужгород: Карпаты, 1982. – 56 с.
У першому залі розміщені експонати розділу «Первіснообщинний лад на території Мукачівщини». Серед експонатів цього періоду — кам'яні рубала, шкребки, проколки, наконечники стріл і копій, кам'яні сокири п т.д. Усі ці предмети знайдені археологами в різний час на території Мукачівського району.
В експозиції розділу «Мідно-бронзове століття на території Мукачівщини” представлені оригінальні експонати — кільця, браслети, кельти, спіралі й інші предмети даного періоду. Розділ «Залізний вік» представлено знаряддями праці і виробами древніх майстрів, знайденими на горі Галіш-Ловачка і на Шелестовському городищі під Мукачевим. У цьому ж залі представлена тема «Слов'янські пам'ятники на території Мукачівщини». Експонати свідчать, що цю територію заселяли слов'яни починаючи з VI в. н.е.
Експозиція другого залу присвячена темі «Мукачеве і район у період середньовіччя». Вона поєднує кілька розділів: «Мукачівщина в X-XV вв.», «Розвиток ремесел у середньовічному Мукачеві», «Мукачівщина в XV-XVIII вв.», «Мукачеве в період визвольної війни угорського народу 1703—1711 р.». Серед експонатів — фотокопія гравюри угорської художниці С. Шоош «Мукачівський замок часів Корятовича», цехові книги, знаряддя праці майстрів, фотокопії різних документів, зброя, монети того часу.
Експозиція наступного залу відбиває історію розвитку заводів і мануфактур на Мукачівщині. Вона також складається з декількох розділів. Тут представлені матеріали про Фридешевський чавуноливарний завод, про розвиток художнього лиття в Мукачевому й інші.
У п'ятому залі ведуче місце в експозиції займають теми «Возз'єднання Закарпаття з Україною». Тут же експонати, що розповідають про історичні події, що відбувалися в краї в цей час: матеріали і документи, фотографії. На стенді представлені прийняті резолюції, а також Маніфест про возз'єднання Закарпаття з Україною.
Експозиція наступних двох залів присвячена темам «Розвиток Мукачевого в післявоєнний період».
Щорічно музей відвідують більш 45 тисяч. туристів з різних куточків країни, а також інших країн. Відвідування Мукачівської філії Краєзнавчого музею, розташованого в древньому замку, допоможе туристові краще ознайомитися з цим цікавим пам'ятником історії й архітектури.
Закарпатський музей народної архітектури та побуту
У місті Ужгород, вул.Капітульна, 33/а, на південному схилі Замкової гори, поряд із замком, розташований один з небагатьох у країні скансенів — Закарпатський музей народної архітектури і побуту. Займає він площу 3,5 гектара. Всі його експонати розташовані просто неба, бо являють собою взірці будівель низинних і гірських районів Закарпаття. (Див. Додаток 4). Ужгород. Путеводитель. – Ужгород: Карпаты, 1978. – 159 с.
Музей відкрито 27 червня 1970 р. на честь 25-річчя возз'єднання Закарпаття з Радянською Україною.
Поблизу ажурних металевих воріт знаходиться головний корпус музею. Це красивий, облицьований червоним мармуром і зеленим пісковиком будинок. Він дуже оригінальний. З боку замку, з фасаду,— одноповерховий, а з тильної сторони має два поверхи. Така конструкція обумовлена самим розташуванням будинку на схилі гори. У будинку є два виставочні зали і конференц-зал. У нижньому поверсі знаходяться фондосховище, наукові кабінети й адміністративні приміщення. Міжповерхові сходи облицьовані кольоровими мармуровими плитами.
За головним корпусом тягнеться глибокий рів, який з давніх-давен називають Відьминою ямою. За переказами, тут спалювали людей, запідозрених у чаклунстві.
Для музею були відібрані найбільш характерні для кожного району та для кожної етнографічної групи будівлі і перевезені в Ужгород.
Першою сюди перевезли хату з села Гукливого Воловецького району. На початку це була курна хижа з відкритим вогнищем,