У музеї відвідувач має можливість побачити житлові будинки, збудовані наприкінці XVIII — на початку XX ст. Вражають своєю оригінальністю бойківські хати з села Рекіт Міжгірського і з села Гусного Великоберезнянського районів. Від них відрізняється за своєю конструкцією нещодавно перевезений з села Кевелева Рахівського району гуцульський дім.

Особливо цікава хата-гражда. Це єдиний архітектурний ансамбль, до складу якого входить рублений жилий будинок та господарські будівлі. Всі будівлі і двір обнесені глухою з навісами загородою з товстих колод. Гуцульська ґражда з села Стебного Рахівського району справляє враження невеликої дерев'яної фортеці. Будівлі етнічної групи румунів, що живуть в деяких селах Закарпаття, представляє хата з села Середнього Водяного Рахівського, а народну архітектуру етнічної групи угорців — хата з села Вишкова Хустського районів.

Одним з найдавніших пам'ятників народного будівництва у музеї є будинок, перевезений з села Тибави Свалявського району. Це типове житло мешканців перед-гірських районів. Село Тибава — батьківщина відомого російського і українського історика, філософа, етнографа, дослідника історії Болгарії Ю. І. Венеліна (Гуци). Деякі дослідники вважають, що цей будинок в минулому належав батькові Ю. І. Венеліна і, можливо, в ньому народився відомий вчений.

В інтер'єрах, які відтворюють побут закарпатців, можна побачити цікаві вироби народних умільців — різьбярів, ткаль, вишивальниць, гончарів, килимарів, святкове й буденне вбрання, стародавній домашній посуд, жіночі прикраси, знаряддя праці тощо.

Оригінальні і водяний млин з села Колочави Міжгірського та кузня з села Дубового Тячівського районів, а також експонати, що представляють будівлі з інших місць області.

Архітектура дерев'яних храмів Закарпаття відрізняється великою різноманітністю форм та стилів.

Більшість храмів було споруджено невідомими майстрами, без плану, лише сокирою, без застосування пилки і цвяхів, що свідчить про виняткову майстерність теслярів.

Яскравим зразком храмового дерев'яного будівництва є церква, споруджена у 1777 р. в селі Шелестові на Мукачівщині. У двадцяті роки вона, як цінний архітектурний пам'ятник, була перевезена до Мукачева, а звідти у 1974 р.— в Музей народної архітектури і побуту. Центральний і східний зруби храму ще зберігають багатоярусну шатрово-уступчасту форму перекриття, а над західним четвериком здіймається струнка вежа-дзвіниця. Дах покритий дубовим лускоподібним лемішем-гонтом. Нижній ярус даху підпирають різьблені стовпи, утворюючи криту галерею навколо храму.

І цей шедевр народного будівництва був також створений невідомими умільцями-теслярами, справжніми художниками, наділеними природним смаком і творчою фантазією.

Експозиція виставочних залів головного корпусу знайомить з досягненнями трудящих Закарпаття у розвитку економіки і культури за радянських часів.

Назавжди залишились у минулому задимлені курні хати, зникли солом'яні стріхи, їх побачиш хіба що у музейній експозиції.

У двох залах головного корпусу представлені фотографії, макети та інші матеріали, що розповідають про архітектуру і побут сучасного закарпатського села.

Музей постійно поповнюється новими експонатами, створеними талановитими народними умільцями.

Для відвідувачів музей відкрито щоденно, крім понеділка, з 10-ї до 18-ї години.

Краєзнавчий музей м. Виноградово

Музей заснований у 1968 році і нараховує 3159 експонатів. У музеї зібрані матеріали з історії міста і району з найдавніших часів. Експозиція музею складається з розділів: археологія, середні віки, розвиток Виноградовщини (1900 - 1945 р.), побут Виноградовщини ( кінець ХIХ ст. початок ХХ ст.). У музеї працює постійно діюча виставка художників Виноградовщини. Музеєм проводяться науково-дослідна робота по збору матеріалів з історії Виноградівщини. http://www.transcarpathia.org

Затисянский краєзнавчий музей (с.Тисобикень)

Музей відкритий для відвідувачів у 70-х роках у будинку, що збудований у 1895 році. У музеї можна познайомитися з експонатами про історію Угорщини і угорськомовного населення.

На території музейного двору перебуває музей під відкритим небом. Тут можна ознайомитись з будинками і побутом мешканців Затисянщини на початок 20-х років минулого століття: хата учителя, садиба бідняка, середняка, греко-католицька церква. http://www.transcarpathia.org

Інші музеї

На території Закарпатської області розташовано багато інших музеїв Дубровський В. В. Музеї України. — Х. : Держвидав України, 1929. — 60с. :

Меморiальний будинок-музей Ф.Ф. Манайла - місто Ужгород, вул. Другетiв,74. Директор Фолтин Вiкторiя Тиборiвна;

Меморiальний будинок-музей А.А.Коцки - місто Ужгород, вул. Вiннична, 20. Директор Мясiщева Олена Георгіївна

Етнографічний музей "Лемківська садиба" – селище Зарічево Перечинського району;

Музей-кузня "Гамора" – селище Лисичево Іршавського району;

Краєзнавчий музей В.Тегзи "Сріберна земля" - селище Грушево Тячівського району, вул.Прикордонна, 2;

Музей історії солекопалень – селище міського типу Солотвино Тячівського району;

Музей екології гір – місто Рахів, вул.Червоне плесо, 77;

Музей гуцульщини – селище В.Бичків Рахівського району, вул. Грушевського, 8;

Музей кімната Івана Ольбрахта – селище Колочава Міжгірського району, загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів;

Музей ткацтва – селище Великі Береги Берегівського району (сільрада).

Як видно в Закарпатській області дуже багато музеїв, що можуть використовуватись в туристичній діяльності.

2.2. Застосування інноваційних технологій, як інструмент підвищення використання музеїв в туризмі

Великі можливості, які розширюють доступ до культурної спадщини і полегшують для туриста пошук потрібної інформації, відкриває перед музеями і галереями запровадження інноваційних технологій.

Як визначено у Законі України "Про музеї та музейну справу" (1995 р.) Закон України про музеї та музейну справу (за станом на 21 березня 2000 р.) / Верховна Рада України. — Офіційне вид. — К. : Парламентське вид-во, 2000. — 19с. основними напрямами музейної діяльності є культурно-освітня, науково-дослідна діяльність, комплектування музейних зібрань, експозиційна, фондова, видавнича, реставраційна, пам'яткоохоронна робота. Запровадження інноваційних технологій у будь-який з окреслених напрямів - проблема вельми актуальна.

Останнім часом у музейно-педагогічній діяльності західноєвропейських та американських музеїв найбільш активне використання отримали засоби мультимедіа - "технологія, яка об’єднує декілька