Прагнення до інтеграції інформаційних і культурних ресурсів поставило перед музейними працівниками Європи та США завдання по формуванню єдиного підходу в організації мультимедійного доступу до культурної спадщини. У зв’язку з цим, Міжнародною радою музеїв (ICOM), Інститутом інформації Гетті (США), Радою цифрових аудіовізуальних програм (DAVIC) та іншими були розроблені цільові програми. Так, в 1996 році за ініціативою Комітету по культурі Європейської Ради був укладений меморандум про взаєморозуміння "Мультимедійний доступ до Європейської культурної спадщини" (MoU), який став першим кроком в процесі запровадження нових технологій в музейне середовище. Васневская Е.В. Использование средств мультимедиа для обеспечения доступа к культурному наследию Европы / Материальная база сферы культуры. - Науч.-информ. сб. - Вып. 1. - М.: Изд. РГБ, 1999. - С. 3 - 18.

Розвиток нових інформаційних технологій породжує в напрямі інформування інноваційні форми і методи (інформаційний центр в музеї, інтерактивні кіоски на тимчасовій виставці, підключення до системи Internet тощо). Для отримання інформації про музей потенційний відвідувач сьогодні може скористуватися засобами оперативної комунікації (електронна пошта, розділи "новин" на музейних сайтах). А музей, в свою чергу, має змогу оперативно реагувати на запити населення через засоби координації діяльності (електронні дошки оголошень, форуми, електронні опитування), а також певні форми зворотного зв’язку і організації співробітництва (гостьові книги). Отже, музейні сайти в Інтернет поділяються на дві групи: "представництва реально існуючих музеїв" і "віртуальні музеї".

Досвід музеїв Західної Європи, США, Японії по використанню технологій мультимедіа у виставковій і освітній діяльності доводить, що сучасні інформаційні технології сприяють більш глибокому розумінню відвідувачем музейної експозиції. У зв’язку з цим, кількість музеїв, які використовують комп’ютерні технології в експозиційній та виставковій діяльності, у світі збільшується. Це є своєрідним сучасним продовженням традиції інтерпретації музейних "інсталяцій", коли відвідувач не тільки знайомиться з твором мистецтва, але й отримує інформацію, читаючи етикетки, анотації, які пояснюють виставку чи експозицію.

Мультимедійні комп’ютерні системи, на думку науковців, можна розглядати як сучасний рівень надання інформації відвідувачу, що забезпечує швидкий і зручний пошук, репрезентацію великого обсягу гіпертекстової інформації, можливість одночасного подання різних типів інформації, демонстрацію тих музейних предметів, які ніколи раніше не експонувалися в музеї через обмеженість виставкового простору.

Як доповнення до експозиції, подібні системи сприяють занурюванню відвідувача в ідею виставки, а також допомагають йому зрозуміти концепцію експозиції, складний процес її створення (Киссель О.М., Лебедєв А.В., Насєдкін К.А., Ольшанський Д.А.) Лебедев А.В. Музейные представительства в Интернет. Российский и зарубежный опыт / Материальная база сферы культуры. - Науч.-информ. сб. - Вып. 1. - М.: Изд. РГБ, 1999. - С. 19 - 39. . Створені у музеях комп’ютерні програми на CD-ROM можуть бути використані в інформаційних зонах для відвідувачів музею, в музейному лекторії, в провінційних музеях відповідного профілю (звісно, за умов наявності комп’ютерної техніки), на уроках в навчальних закладах різних ступенів тощо. Так, в у Державному Російському музеї (Росія), починаючи з 1994 року практично кожна тимчасова виставка супроводжується комп’ютерною мультимедійною програмою.

Отже, мультимедійні програми, які зазвичай встановлюються в інформаційних кіосках біля входу до експозиційного залу, виконують такі функції, як:

пошукові

гіда по експозиції або тимчасовій виставці

інструментарій вивчення музейної колекції

розповідача

емоційного "гачка".

Виходячи з даного переліку функцій, можна зрозуміти що ж дає мультимедіа музею в роботі не з "віртуальними", а реальними відвідувачами, які відвідують "реальну" експозицію чи виставку. Мультимедіа, перш за все, забезпечує свободу вибору для відвідувача (інтерактивність) включення відвідувача в гру, активну участь у виставці демонстрацію явищ і процесів, які складно спостерігати в реальному житті і, нарешті, орієнтацію в музейному середовищі.

У діяльності сучасних музеїв Західної Європи і США спостерігається тенденція збільшення інтерактивних експозицій, які передбачають більш активну участь відвідувачів. Однак експонати подібних виставок не обов’язково спираються на комп’ютерні технології, вони можуть бути у вигляді механічних пристроїв, однак обов’язково відповідати таким критеріям:

мають бути сконструйовані таким чином, щоб містити у собі самостійну ідею, яку можна сприймати без допомоги зовнішніх факторів

володіти високим ступенем привабливості

бути здатним "утримувати" біля себе відвідувача

мають бути максимально зручно розташовані для спостереження і "користування" ними для тих, хто "проводить обстеження". Фернандес Г., Бенльоч М. Интерактивные экспозиции: реакция посетителей // Museum. - 2001. - № 2 (208). - С. 55.

Однак, надмірне використання мультимедіа в експозиції може призвести до виникнення певних проблем. По-перше, мультимедіа може відволікати увагу відвідувача від реальних виставкових об’єктів іноді може спричинити виникнення не прийнятної для музейних канонів поведінки ззовні технічні параметри мультимедійних систем можуть "конфліктувати" з особливою "романтикою", "піднесеністю" атмосфери експозиції і, нарешті, мультимедіа може дратувати тих відвідувачі, які комп’ютерно неграмотні. Успіх музейних мультимедіа-програм залежить від розуміння переваг і обмежень мультимедійних інсталяцій.

Ще один аспект застосування новітніх інформаційних технологій у музейній сфері - це створення віртуальних музеїв і поява, у зв’язку з цим нової категорії музейних відвідувачів - віртуальних, які не мають змоги відвідати реально існуючий музей. За даними Lucky.Net www.Lucky.Net - українського