Ситуація з представництвом музеїв в Інтернет більш-менш зрозуміла: музейний сайт - це не самостійна структура, а частина реально існуючого музею, яка виконує різні функції.

Крім того, головна відмінність між звичайним музейним сайтом і віртуальним музеєм - це зворотній зв’язок: традиційний музейний сайт виступає лише технічним засобом для просування інформації про музей, а віртуальний музей спроможний впливати на діяльність реального музею і задовольняти запити віртуальних відвідувачів, реагувати на їхні зміни.

Хоча впровадження нових комп’ютерних технологій в діяльності сучасних музеїв досить актуально і перспективно для розвитку таких напрямів туристичної і музейно-педагогічної діяльності, як інформування, навчання, розвиток творчості, однак це не принижує значення традиційних форм (наприклад, консультація, лекція, екскурсія, музейний урок тощо).

Інноваційні технології у музейному середовищі - питання, яке викликає багато протилежних, дещо суперечливих, думок і поглядів серед музеєзнавців. Однак безперечним є той факт, що запровадження інноваційних технологій у музейному середовищі в певній мірі поліпшує роботу з відвідувачами, робить її більш різноманітною і привабливою. Головне щоб музей не втратив своє головне призначення - встановлення комунікаційних зв’язків між відвідувачем і музейним предметом.

3. Проблеми та перспективи використання музеїв Закарпаття, як туристичних об’єктів

Управлінню по туризму та курортах ОДА спільно з органами місцевого самоврядування Закарпаття у 2003 році вдалося подолати кризові явища у туристично-рекреаційній галузі регіону та перетворити її у економічну складову соціально-економічного розвитку краю. Внаслідок чого туристично-рекреаційна галузь починає відігравати дедалі вагомішу роль в соціально-економічному розвитку області. В результаті проведеної роботи за 2003 рік розвиток туристично-рекреаційної галузі Закарпаття характеризується позитивними тенденціями.

Зокрема, за даними, що надійшли з райдержадміністрацій, міськвиконкомів основні показники фінансово-господарської діяльності туристично-рекреаційних закладів за 2003 рік у порівнянні з 2002 роком становили:

- збільшилася кількість обслуговуваних на 34,1 тис. чол. (ріст - 21%) і склала 195 тис. чол.;

- обсяг наданих послуг збільшився на 17,2 млн. грн. (ріст - 32%) і склав 70,4 млн. грн.;

- сума одержаного балансового прибутку збільшилася на 40,9 тис. грн. (ріст - 2%) і склала 2,7 млн. грн.;

- зросли на 1,2 млн. грн. (ріст - 12 %) платежі до бюджетів всіх рівнів (місцевого та державного), їх сума становить 10,9 млн. грн.;

- збільшилася на 1,3 млн. грн. (ріст - 16%) сума коштів, направлених на модернізацію (реконструкцію) матеріально-технічної бази і склала 9,1 млн. грн.. http://www.transcarpathia.org

Для того, щоб підняти туристичну привабливість регіону, було приділено значну увагу підняттю якості послуг у сфері туризму, модернізації та реконструкції об'єктів розміщення, а також пошуку ефективних власників туристично-рекреаційних об'єктів і залученню інвестицій у галузь. Проводилася реконструкція 16 туристично-рекреаційних закладів. Протягом року змінено форму власності 8 об'єктів туристично-рекреаційного призначення, розпочали роботу 17 закладів туристично-рекреаційної діяльності (у 2002 таких було 12). Здійснюється будівництво ще 6 об'єктів.

На стан матеріально-технічної бази туризму та рекреації суттєво вплинув сприятливий інвестиційний клімат, визначений Законом України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області". Зрозуміло і те, що без розвитку інфраструктури і, відповідно, додаткових туристичних послуг туристичні заклади Закарпаття не матимуть попиту на ринку послуг. Тому у 2003 році було проведено велику роботу щодо розвитку супутньої інфраструктури (мережі закладів харчування, транспорт, зв'язок, стан автодоріг, тощо).

В цілому розвиток туристично-рекреаційної галузі здійснюється у відповідності із Програмою розвитку туризму та рекреації в Закарпатській області на 2002-2010.

У 2003 році продовжувалася робота по просуванню і популяризації регіонального турпродукту на ринку туристичних послуг. Протягом 2003 року за безпосередньої участі управління по туризму та курортах здійснено випуск 8 видів загально обласної рекламно-інформаційної продукції. Зокрема, видано путівник "Сім див туристичного Закарпаття", буклети "Музеї Закарпаття", "Моє Закарпаття" (про найцікавіші туристичні атракції), а також 4 випуски газети "Турєвроцентр". Створено офіційний сайт управління по туризму та курортах - новий веб-портал про туристично-рекреаційні можливості Закарпаття. http://www.transcarpathia.org

У Закарпатському краєзнавчому музею у 2003 році було виділено всього 274 тис. грн. (з плану 360 тис. грн.). Із одержаної суми 91 відсоток використано на зарплату наукових працівників (їх, із урахуванням філій музею в області, є 40 осіб), техперсоналу, працівників охорони, а також повернені до бюджету як податки на зарплату. Все що залишилося пішло для Ужгородського замку – це дуже мало. Це в десятки разів менше, ніж виділяла колишня радянська держава. До речі, кошти, які спрямовувалися на ремонт і відновлення пам’яток історії та культури, тоді не оподатковувалися. Тепер і це відмінено. Саме тому головна проблема, це брак коштів на відновлення експозицій, ремонт, тощо. Але вищезгадані позитивні тенденції у туристичному господарстві Закарпаття можливо дозволять виділяти більше коштів на розвиток музеїв, які і досі цікаві для будь-якого туриста.

Висновки

Проведена робота дає можливість зробити висновок, що Закарпаття насправді є одним із центрів перетину західної та східної культур, а його культура повноцінною часткою світової культурної спадщини. В області знаходиться 1839 пам’яток археології, історії та мистецтва, 6 із яких загальнодержавного значення. Закарпаття багате на археологічні, історичні, архітектурні й етнографічні пам’ятки. 553 пам’ятки історії та культури охороняються державою. Це унікальні військово-фортифікаційні споруди,