В країні оброблюється тільки 40% земель. Близько 16% оброблюваних земель зрошуються. Луги і пасовища займають 13% території, ліси і рідколісся – 31%. Оскільки протягом сторіч у багатьох місцевостях країни ліси нещадно вирубувалися, уряд реалізував широкомасштабну програму лісовідновлення. Серед лісових культур дуже цінується корковий дуб; у даний час Іспанія посідає друге місце (після Португалії) з виробництва кори коркового дерева. Приморська сосна широко використовується для отримання смоли і скипидару.

Іспанія утримує друг місце у світі з виробництва маслинової олії і третє з виробництва вина. Плантації маслинових дерев знаходяться головним чином у латифундіях Андалузії і Нової Кастилії, а виноград вирощують у Новій і Старій Кастилії, Андалузії і східних районах країни. Цитрусові, овочі і цукровий буряк – теж важливі сільськогосподарські культури. Основна зернова культура – пшениця – вирощується на центральних плато Месети з застосуванням методів богарного землеробства.

У 1991 р. В Іспанії нараховувалось 55 млн. голів домашньої птиці (23,7 млн. у 1933 р.), 5,1 млн. голів великої рогатої худоби (3,6 млн. у 1933 р.), а також 16,1 млн. свиней і 24,5 млн. овець. Більша частина поголів’я худоби зосереджена у вологих північних районах країни.

Слід відмітити, що уряд країни за рахунок іноземних інвестицій приділяє велику увагу зміцненню промислового потенціалу країни. Державний сектор економіки країни складає 30%. Основними індустріальними галузями є машинобудування, суднобудування та текстильна промисловість. Іспанія лише на 5% задовольняє власні потреби у енергоносіях.

Внутрішня торгівля. На внутрішню торгівлю припадає приблизно 17% усіх товарів і послуг країни. Однак, незважаючи на відносно велике значення внутрішньої торгівлі, рух товарів від виробників до споживачів залишається одним із основних ланок економіки. Ведеться будівництво супермаркетів і оптових ринків, але донині зберігається різкий дисбаланс між досить великою роздрібною мережею торгівлі і вузькою системою оптової торгівлі.

Зовнішня торгівля. В імпорті переважають енергоносії (головним чином нафта), машини і транспортне устаткування, чорні метали, продукція хімічної промисловості і текстильних виробів. В експорті виділяється автомобілі, трактори, мопеди, машини й електропобутові прилади; за ними йдуть продукція чорної металургії і хімічної промисловості, тканини і взуття. Продовольство становить менше 1/5 іспанського експорту, причому половина припадає на фрукти й овочі; важливе місце посідають риба, маслинова олія і вино. Основні торговельні партнери – країни ЄС (особливо Німеччина і Франція) і США.

Транспорт. Наземна Іспанія володіє широкою мережею автомобільних доріг, що нараховує 340 000 км Іспанія. Туреспанья. – м.: Альфа преса, 2003. – С. 7., з яких біля 7 000 Там само. км складають дороги з високою пропускною здатністю: платні автотраси, безкоштовні автотраси та шосе. Ця сітка високошвидкісних доріг, більша частина яких безкоштовна для проїжджаючих, дозволяє із зручностями проїхати від Піренейських гір до Андалусії як вздовж Середземноморського узбережжя, так і через Мадрид, що завдяки своєму центральному розташуванню є головним вузлом всіх транспортних артерій. Розгорнута сітка станцій техобслуговування та місць відпочинку надає найрізномінітніші послуги для проїжджаючих на всьому шляху їх руху.

Громадське автобусне сполучення зручне та ефективне; існують автобусні маршрути на дальні відстані з чітко встановленим розкладом. Окрім того, існує значна частина маршрутів на короткі відстані та призначені для екскурсійних мандрівок в місця, що найбільше відвідуються туристами. Служба таксі працює в усіх містах та оплачується за діючими тарифами. В деяких містах таксі надає послугу “великий туризм”, що оплачується за більш високими тарифами.

Майже третина іноземних гостей використовує для подорожі до Іспанії повітряний транспорт. Більше п’ятдесяти мільйонів пасажирів проходять крізь іспанські аеропорти, причому приблизно 70% з них прилітає та відлітає нерегулярними туристичними рейсами www.iberia.com.

Стратегічне географічне значення Іспанії сприяє не лише туризму, але й розвиткові міжнародних пасажирських перевезень. Тут особливо слід відмітити авіалінії до Європи, на які припадає біля 75% загальної кількості туристів Там само..

Іспанія має 48 міжнародних аеропортів (дод. 2.3.1). Центром внутрішніх авіаліній, що щорічно перевозять понад 1 500 000 пасажирів, є аеропорт Мадрида, поєднаний повітряним мостом з Барселоною. Наступними за цими авіалініями з великою щільністю польотів є ті, які пов’язують Мадрид з Балеарськими островами та Канарськими островами. Існує мережа авіаційних сервісних центрів, де можна замовити авіаквитки.

Перевезення пасажирів морським транспортом досягають значних розмірів в таких портах, як Альхеріас (3,8 млн. чол.) www.transmediterrana.com, Сеута (2,2 млн.) і Санта Крус де Тенерріфе (2,6 млн.). Морська середземноморська компанія “Трансмедітерранеа” здійснює регулярне сполучення між Піренейським півостровом та північною частиною Африки (щоденно – від Альмерії до Малаги і Мелільї та від Альхесіраса до Сеути та Танжера). Окрім того, здійснюється щоденне сполучення з Балеарськими островами (з Барселони та Валенсії) та щоденне сполучення з Канарськими островами (з Кадіса).

Протяжність іспанських залізницьскладає приблизно 15 000 км, з яких 471 км – це швидкісна траса Мадрид – Севілья (AVE), яку потяг долає за 2 години 15 хвилин www.renfe.es. Інший швидкісний потяг Тальго – 200 курсує маршрутом Мадрид – Малага та Мадрид – Кадіс – Уельва. Також, як і автошляхи, залізниця, яка належить РЕНФЕ – державній залізничній компанії, розходиться з Мадрида радіусами, покриваючи всю територію країни (дод. 2.3.2.) поруч із перетинаючими їх лініями (серед яких слід відмітити залізнічне сполучення вздовж середземноморського узбережжя та річки Ебро). РЕНФЕ має цілий ряд спеціальних тарифів, що встановлюються в залежності від пори року. Така система сприяє більшій атрактивності мандрівок залізницею.

Для осіб,