Пітіуси — одне з улюблених місць яхтсменів. Їх залучають відмінні характеристики цих місць: спокійні води, дика природа, розвинена інфраструктура туризму. Звідси стартують усі найпопулярніші міжнародні регати. Острів має репутацію найкращого в країні центру оздоровлення та лікування.

На Ібіці старовинні дороги використовують як прогулянкові стежки. Також ними подорожують на велосипедах. Розроблено кінні маршрути, в наявності 6 центрів верхової їзди та 2 іподроми.

Фроментера. Острів утворений двома скелястими височинами, з'єднаними піщаним перешийком. Тут розташовані всі житлові і туристські центри. Велику частину острова складають природні заповідники, що знаходяться під захистом держави. Розміри острова – 23 х 17 км, у деяких місцях ширина складає усього 2 км. З 15 по 18 ст. Фроментера була незаселеною. Сьогодні її населяє 5,5 тис. чоловік. Столиця — Сан Франсиск Чавьер.

Фроментера зберегла свою первозданність. Головними елементами пейзажу є море і небо. Острів Фроментера разом з Ібіцею утворюють маленький архіпелаг — Лас Питиусас. З порту Ла Сабіна налагоджене регулярне поромне сполучення з Ібіцею.

Місцеве природно-рекреаційне середовище використовують для проведення природознавчих екскурсій та невеликих морських мандрівок.

Кабрера. Острів Кабрера до останнього часу був американською військовою базою. І після її закриття він став ненаселеним. Зараз носить статус національного природного парку, куди з всього архіпелагу влаштовуються морські екскурсії з гідами.

Валенсія. Область, що простягнулася уздовж морського узбережжя, Валенсія має яскраво виражений середземноморський вигляд. Її пейзажі надзвичайно різноманітні. Чудові морські пляжі Валенсії, на жаль, знеособлені сучасними готельними комплексами, тоді як загублені в горах села зберегли свій вид і характер.

Область розділена на три провінції. На півночі – Кастельо-де-ла-Плана з туристичними курортними містечками на узбережжя і вражаючим суворим гірським ландшафтом. Провінція Валенсія, у якій розташовується однойменний адміністративний центр області, славиться своєю дивною лагуною, багатовіковими традиціями гончарного виробництва і своїми веселими святами. Аликанте – це вигадливо порізаний хвилями берег, численні туристичні центри та прекрасні пальмові гаї. Також ця провінція є місцем проведення винних турів.

Природно-рекреаційне середовище Валенсії використовується в основному для влаштування сімейного та спортивно-оздоровчого відпочинку. Розвинена виноробна галузь дозволяє використовувати її потенціал для проведення спеціалізованих турів. Особливого розвитку набула рекреація на узбережжі, поєднана з екскурсійним туризмом.

Галісія. Галісія розташована вздовж 1200 км Атлантичного узбережжя Зелена іспанія. Туреспанья. – М.: Альфа-прес, 2001. – С. 4., на північно-західній околиці півострова. Має багато річок з широкими гирлами, пляжів, гірські системи. Значна частина узбережжя припадає на острівну частину. Майже 30 тис. кв. км. Займає її чотири провінції: А Корунья, Луго, Оуренсе та Понтеведра. З них тільки Оуренсе не має виходу до моря, проте тут розташовані найвищі гори. В провінції Оуренсе розташована посушлива область Байша Лема – одна з найбагатших екосистем Галісії. Найгарнішою частиною Оуренсе є Рібейра Сакара (“Священний берег”) на р. Сіль. Тут влаштовують рекреаційно-лікувальні тури. Крім цього, тут розташований Каньйон Сіль – найпопулярніша природна атракція всієї Галісії.

Монте Алойя Зелена Іспанія. Туреспанья. – М.: Альфа-прес, 2001. – С. 6. (провінція Понтеверда), розташований біля міста-фортеці Туї, був першим місцем в Галісії, проголошеним природним парком. Звідси туристичні стежки ведуть до гирла р. Ріа Віго та долину р. Лоуро, яка дістала свою назву завдяки знайденому тут золоту. На півночі ця річка утворює лагуни Гандарес де Будіньо, одного з центрів сільського зеленого туризму. Річка Лоуро впадає в Міньо, що є природним кордоном із Португалією.

Від місць Байона та Віго Там само. – С. 7. розкинулися пляжі із найчистішим піском: Плайа Амерікс, Паншон, Канідо, Сеніль. У внутрішніх районах Понтеведра розвинений зелений туризм – у провідних центрах “рапа дас бестас” – стрижки коней.

Міста А Лансада та О. Грове відомі численними SPA-закладами, які лікують туристів своїми мінеральними водами. Галісія – провідний бальнеологічний центр країни.

Популярною місцевістю Галісії є туристичний осередок Коста де ла Муерте Там само. – С. 9-11. (Берег Смерті) у провінції А Корунья. Прибережні скелі тут уривчасті, а море ніколи не буває спокійним. Після заходу сонця, коли все ховається у темряві, видно мис Фістерра, який колись вважали кінцем світу.

Однією із справжніх туристичних перлин вважають гірську мережу Сьєрра да Барес, де зустрічаються води Атлантичного океану та Біскайської затоки.

Галісійська провінція Луго має найдавніші в Європі евкаліптові гаї Там само. – С. 12. – це природоохоронна зона “Ель Абуело”, проте тут проходять оздоровлення та лікування туристи із хворобами дихально-легеневої системи. Висота найвищого евкаліпту – 64 м.

Ще одним туристичним осередком провінції Луго є г. Наїн, що оточена пляжами Сан Сібрао, Камгас, Ноіс, Форшан та Фос. Це відомий кліматичний курорт, який останнім часом спеціалізується на спортивному туризмі.

Не менш цікавими є Галісійські Острови, які спеціалізуються на рекреаційних видах туризму (Торалья, Сієс, Омс, Пена Альоєйра та ін.).

Галісія має наступні природні зони: чотири природних парки (Комплемо Дунар де Коррубедо, Лагунас де Каррегаль, Віман, Монте Алойа); три природних зони національного значення (Кабо Вілам, Кумбре де Куротінья, Естака де Барес); п’ять природних зон, які знаходяться під охороною держави; чотири заповідника тваринного світу.

Канарські острови. Основним туристичним центром Канарських островів є о. Гран Канарія Гран Канария. Континент в миниатюре. – Lfs Palmas de Gran Canaria, 2002. – С. 5.. Протяжність його узбережжя 236 км. На південному сході від мису Грандо до Мелонерас переважають низькі пляжі,