Транспортне сполучення країни – дуже зручне для туристів: система сучасних швидкісних автобанів, звичайних та супершвидких залізниць, морське та авіаційне сполучення – сприяють розвиткові регіонального туризму.

База розміщення представлена у різноманітних формах, що задовольнять будь-яку вимогу клієнта – від п’ятизіркових готелів “люкс” до мотелів-кемпінгів для молодіжного туризму. Вона є однією із найбільш розвинених у світі. Потенціал бази розміщення поповнюється ще й наявністю “приватних” послуг розміщення.

Туристична галузь Іспанії являє собою чітко налагоджену систему взаємовідносин між державою та суб’єктами туристичного ринку. Таким чином, туристична галузь функціонує прибутково і є провідним сектором в економіці всієї країни. Держава робить усе можливе для поглиблення рівня співпраці всіх суб’єктів туристичного ринку та підвищення іміджевого рівня Іспанії на світовому туристичному ринку. Особливо автор хотів би підкреслити важливість інноваційного підходу до розв’язання проблем галузі, який за останні роки став пріоритетним.

Завдяки використанню новітніх технологій менеджменту ті інформаційних систем Іспанія стала найбільш відвідуваною країною в світі. Таким чином, туристична галузь країни орієнтована, в основному, на прийом іноземних туристів. Це дає можливість для накопичення капіталу, що надходить до країни та його використання задля розвитку та модернізації сфери туризму. За структурою турпотоків основними відвідувачами Іспанії є мешканці Західної Європи (Великобританія, Франція, Німеччина), що свідчить про розвиток внутрішньорегіонального туризму.

Незважаючи на зростання валового доходу від туристичної галузі, все ж існує ряд невирішених проблем. “Туристичне економічне диво” 60-х років залишило по собі екстенсивні методи використання туристичних ресурсів, їх негативний вплив й до сьогодні відбивається на природному середовищі країни, особливо в узбережних районах. Збудовані у той час “типові” готелі потребують термінової реконструкції. У зв’язку з цим Іспанія стала на шлях переходу від “масового” до “елітного” туризму.

Аналізуючи туристичну пропозицію іспанського турпродукту на українському ринку, автор дійшов висновку, що потужний туристичний потенціал цієї країни використовується не в повному обсязі. Така ситуація пояснюється впливом наступних факторів: загальна “дорога” цінова політика, складнощі з оформленням віз, неповне використання наявних ресурсів через їх недосконале знання. На думку автора, загалом становище незадовільне, але його можна поліпшити. У зв’язку з цим автор вносить наступні пропозиції: