Відповідно до потреб формується й пропозиція на ринку виробника, тому ринок пропозиції може бути структурований за тими ж ознаками, що й ринок попиту.

Таким чином, ринок туристичних послуг структурований за багатьма ознаками, кожна з яких є ознакою його сегментації.

Типологія національних туристичних ринків грунтується на таких принципових положеннях Любіцева О. О. Ринок туристичних послуг. – К.: альтпрес, 2003. – С. 104 – 105.:

1)ринок туристичних послуг є похідною від соціально-економічного розвитку країни, оскільки індустрія туризму є складовою національної економіки і її розвиток прямозалежний від рівня розвитку всього господарства;

2) інтенсивність діяльності на ринку туристичних послуг залежить від ступеня розвиненості ринкових структур, оскільки суб'єкти туристичного ринку представлені значною мірою малим та середнім бізнесом, який потребує ефективної підтримки шляхом правового та фінансового регулювання діяльності, наприклад, забезпечення вільного доступу до кредитів передбачає розвинену фінансово-кредитну систему, наявність ф’ючерного капіталу, гнучкої системи оподаткування та розвиненої банківської інфраструктури;

3) інтегрованість національного туристичного ринку в світовий туристичний простір залежить від ступеня розвитку туризму в певній країні, який грунтується на певному рівні та стилі життя населення як результаті сукупної дії глобалізаційних тенденцій та етно-культурних особливостей даної країни Тому в основу типології туристичних ринків покладена типологія країн світу за їх місцем в світовій економіці та міжнародних відносинах, яка включає означені принципи і є загальновизнаною.

Основною типологічною одиницею є національний туристичний ринок, оскільки держава є суверенним утворенням, суб'єктом міжнародного права з усіма відповідними ознаками і важелями управління. Типологічними ознаками національного туристичного ринку прийняті комплексно-пропорційний розвиток індустрії туризму, її орієнтованість на участь в міжнародних туристичних зв'язках і характер цих зв'язків, вплив глобалізаційних процесів і інтегрованість в світогосподарську систему Любіцева О. О. Ринок туристичних послуг. – К.: Альтпрес, 2003. – С. 106..

Розвиток індустрії туризму характеризується показником частки туризму в ВВП та обсягами прибутків у розрахунку на душу населення. Комплексно-пропорційний розвиток індустрії туризму є результатом збалансованості між внутрішнім та міжнародним туризмом та його складовими (показник – частка міжнародного туризму в загальних обсягах турдіяльності). Міру та характер участі у міжнародному туристичному процесі можна визначити за часткою в обсягах діяльності міжнародного туризму та характером експортно-імпортних зв'язків в міжнародному туризмі (показник – сальдо туристичних міграцій як різниця між обсягами іноземного та зарубіжного туризму). За цією ознакою виділяються країни-генератори туристичних потоків зі значними обсягами міжнародного туризму та переважанням від’ємного сальдо туристичного балансу (країни-імпортери туристичних послуг) та країни-рецепієнти з переважно позитивним сальдо туристичного балансу (країни-експортери послуг). Вплив глобалізаційних процесів позначається на транснаціоналізації туристичної діяльності (наприклад, поширення транснаціональних готельних та ресторанних мереж в країні, монополізація туристичної діяльності, яка проявляється в контролі туроператорів над ринком, доступі та використанні світових інформаційних мереж). На основі цього типологічними показниками обрані: рівень соціально-економічного розвитку, сформованість ринкових структур, рівень розвитку індустрії туризму, участь в світовому туристичному процесі, характер експортно-імпортних туристичних зв'язків.

Відповідно до типологічних ознак типологія національних туристичних ринків світу подається у наступній таблиці.

Таблиця 1.4

Типологічні ознаки національних туристичних ринків (за О. О. Любіцевою)

Тип соціально-економічного розвитку | Сформованість ринкових структур | Рівень розвитку індустрії туризму | Інтенсивність участі в світовому туристичному процесі | Експорт/імпорт туристичних послуг |

Країни-типові представники

І.1. Пост-

індустріальний | + | Високий | Висока і стабільна | Імпорт | США, Японія, Велика Британія, ФРН

І.1. Пост-

індустріальний | + | Високий | Висока і стабільна | Експорт | Франція, Італія, Німеччина

І.2. Економічно

високорозвинений | + | Високий | Висока і стабільна | Імпорт | Нідерланди, Скандинавські країни

І.2. Економічно

високорозвинений | + | Високий | Висока і стабільна | Експорт | Австрія, Швейцарія, малі держави Європи

І.3. Країни “переселенського

капіталізму” | + | Високий | Висока і стабільна | Експорт | Австралія, Нова Зеландія, ПАР, Ізраїль

ІІ.1. Середньо-

розвиненй | + | Високий | Висока і стабільна | Експорт | Іспанія, Португалія, Греція

ІІ.2. Країни нової індустріалізації | + | Високий | Наростаюча | Експорт | Мексика, Аргентина, Чилі, Південна Корея, Малайзія, Таїланд

ІІ.3. Країни

перехідної економіки | + | Порівняно високий | Висока | Експорт | Польща, Угорщина, Чехія, Хорватія

ІІ.3. Країни

перехідної економіки | - | В стадії розвитку | Невисока | Експорт | Росія, Україна, Казахстан

ІІ.3.Країни

перехідної економіки | - | В стадії розвитку | Невисока | Імпорт | Болгарія, Румунія

ІІІ.1. Країни-експортери нафти | + | В стадії розвитку | Невисока | Експорт | Саудівська Аравія, Ємен, Оман

ІІІ.1. Країни-експортери нафти | - | В стадії розвитку | Порівняно невисока, стабільна | Імпорт | ОАЕ, Кувейт, Ірак, Іран, Венесуела, Алжир, Лівія

ІІІ.2. Малі острівні країни з високими прибутками | - | Високий | Невисока, стабільна | Експорт | Багами, Барбадос, Бермуди, Сейшели та ін.

ІІІ.3. Країни, що розвиваються, середніх можливостей | - | Невисокий або практично відсутній | Невисока, стабільна | Експорт | Країни Центральної Америки, Індія

ІІІ.4. Найменш розвинені країни | - | Структурно не оформлена | Невисока, нестабільна | Експорт | Країни Центральної Африки, Південно-Східної Азії

ІV.1. Країни централізовано керованої економіки з елементами ринкової | -/+ | В стадії розвитку | Висока | Експорт | Китай

IV.2. Країни централізованої

планової економіки | - | В стадії розвитку | Невисока | Експорт | Куба

Узагальнивши типологічні характеристики можна виділити наступні типи (А, Б, В, Г) та підтипи (а, б, в) національних туристичних ринків Любіцева О. О. Ринок туристичних послуг. – К.: Альтпрес, 2003. – С. 109 – 110.:

А. Високоінтенсивні:

а)