Новітні технології у харчуванні туристів

План

Вступ

Пошук та втілення нових технологій в організацію харчування туристів — проблема комплексна. ЇЇ вирішення передбачає ефективне використання всіх важелів, різних форм і методів впливу. В основу вирішення цієї проблеми покладено системний підхід: єдність і взаємодія організаційних, технічних, економічних, соціологічних правових заходів.

Якісна організація харчування туристів — це сукупність властивостей і ступеню корисності послуг, що обумовлює здатність усе повніше задовольняти потреби туристів.

Важливий елемент в організації харчування туристів — послуги ресторанного господарства. Підприємства ресторанного господарства обслуговують до-сить різноманітний контингент відвідувачів-туристів як вітчизняних, так й іноземних, як організованих, так й індивідуальних. Для кожної категорії споживачів потрібні особливі методи, прийоми обслуговування.

Туристи на відпочинку хочуть одержати не тільки можливість «забезпечення організму речовинами, необхідними для його нормального функціонування», але і задоволення від оригінальної, красиво оформленої й гарно поданої, смачної і різноманітної їжі. Спробувати страви з національним колоритом і одержати сервіс поліпшеного обслуговування в ресторані - відноситься до важливих чинників мотивації вибору подорожі. У рекламних проспектах завжди вказуються особливості харчування, запропонованого туристом. Особо варто звернути увагу на правдивість і раціональність інформації: указівки походження, найменування страв, якість, свіжість продуктів (використання не заморожених продуктів, а свіжих, парних і ін.), використання імпортних або привізних продуктів, особливо морепродуктів, важливо використовувати місцевий колорит у найменуваннях і виборі страв, бажано вказувати і розмір порцій. Немаловажлива наявність або можливість одержання дитячого childish food, дієтичного dietic or health харчування, вегетаріанської їжі vegetarian food. У США, наприклад, навіть прийнятий закон Шермана про правдивість привселюдної інформації, що стосується їжі в підприємствах суспільного харчування - Sherman Food & Drug Law.

Мета цієї курсової роботи розглянути взагалі організацію харчування туристів в різних закладах, її форми, методи та особливості.

Актуальність обраної теми визначається сучасним положенням системи громадського харчування в Україні, тобто його неповною і незадовільною організацією на державному рівні.

Для досягнення поставленої мети, автор ставить перед собою такі завдання:

1. Розкрити сутність ресторанного господарства в туризмі;

2. Охарактеризувати основні форми закладів харчування в світі для туристів та їх організаційні технології;

3. Розглянути технології організації харчування в світі та їх диверсифікацію;

4. На прикладі організації харчування через “шведську лінію” визначити перспективи розвитку закладів харчування для туристів на Україні.

Джерельна база курсової роботи охоплює спеціальну літературу по ресторанному бізнесу та міжнародному туризму, а також українські видання щодо сучасного становища закладів громадського харчування в державі.

Структурно робота складається з вступу, 3 розділів, висновків та додатків.

I. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ХАРЧУВАННЯ ТУРИСТІВ

1.1. Сутність організації харчування в підприємствах ресторанного господарства.

У процесі організації харчування туристів ресторанне господарство відіграє особливо важливу роль і набуває специфічних рис, що дозволяє вважати ресторанне господарство в курортно-туристичних центрах складовою ін-дустрії туризму. Характерною особливістю обслуговування туристів в готелях є на-дання їм повного комплексу послуг (сніданок, обід, вечеря).

Розрізняють два основних шляхи задоволення попиту — для організованих та індивідуальних туристів.

Організовані відпочиваючі, як відомо, сплачують гроші за харчування заздалегідь, коли купують путівку. Однак, витрати організованих відпочи-ваючих не вичерпуються придбанням путівки. Вони додатково купують фрукти, морозиво, напої тощо. Задоволенню цих потреб значною мірою сприяє розгалуженість мережі підприємств ресторанного господарства, рівень та якість обслуговування у них.

На відміну від організованих відпочиваючих, туристи-індивідуали мають, потребу не тільки в основних послугах підприємств ресторанного госпо-дарства, а й у додаткових, тобто відпустку обідів, вечерь до дому, а також туристичних наборах цих страв у спеціальній упаковці, придатній для споживання на лоні природи та в автомобілі, купівлі напівфабрикатів максимального ступеню готовності та ін. (2, стр. 20)

Ресторанне господарство отримує значну частку доходів як від внутрішнього, так і міжнародного туризму, активізує валютні надходження, створює умови для «експорту» послуг і входження їх до міжнародного ринку. До того ж, «експорт» послуг здійснюється на досить вигідних умовах тому, бо він не пов'язаний з транспортними витратами.

У ресторанному господарстві зосереджена значна частина матеріально-технічної бази туристичної індустрії. Від якості будівництва, рівня устаткування й обладнання, різноманітності її типів істотно залежить ступінь комплексного обслуговування та задоволення потреб туристів у різних туристичних районах країни.

Діяльність підприємств ресторанного господарства, що задовольняють потреби туристів, значною мірою пов'язана зі зміною потоку відпочиваючих у курортних і туристичних центрах. У залежності від режиму підприємства ресторанного господарства поділяються на цілорічні сезонні, а за організацією слід розрізняти закриті, відкриті та змішані.

Закрита форма організації ресторанного господарства характеризує підприємства організованого відпочинку (санаторії, будинки відпочинку турбази та ін.), де відпочиваючі одержують повний комплекс (чотирьохразове чи триразове) харчування.

Відкрита форма організації ресторанного господарства розрахована на відпочиваючих самостійно, туристів-індивідуалів, а також організованих туристів, які харчуються за готівку та замовляють страви в будь-якій кіль-кості й асортименті, що вказані у меню. Ця форма характерна для бага-тьох підприємств різних типів і категорій.

Змішана форма організації ресторанного господарства поєднує харак-терні особливості перших двох вищевказаних. Така форма зручна як для організованих, так і самостійно відпочиваючих туристів. Так, наприклад, на багатьох курортах і в туристичних центрах України, Болгарії, Іспанії, Угорщини організовані туристи за своїми талонами можуть харчуватися у одному чи кількох підприємствах ресторанного господарства. Це дозво-ляє туристам урізноманітнити своє меню, вибрати зручне для кожного ви-падку місце харчування.(2, стр. 22)

Однією з форм підприємств ресторанного господарства, що сприяє кра-щому пізнанню традицій і культури країни перебування, є етнографічні ресторани та кафе, тобто такі, де національні особливості проявляються в інтер'єрі, одязі офіціантів, репертуарі оркестру і, саме