У залі виділяють місце для оркестру, танців, концертних виступів. При проектуванні таких барів на одне місце відводиться до 1,8 м2 за столиками та 0,4 м2 для танцювальної площадки.

Споживачів обслуговують поряд стойки бармени, а за столиками у залі – офіціанти. Асортимент продукції, що реалізується складається з вин, освіжаючих напоїв, коктейлів, а також невеликого асортименту холодних та гарячих закусок.

Одним з видів танцювального бару є дискобар, призначений для організації вечорів відпочинку молоді та святкових вечорів. Вхід в ці підприємства сплачується завчасно. У вартість білету включають вартість послуг музичного обслуговування, витрат на проведення лотерей, святкової вечері, меню якого розробляє підприємство.

Місце для танців в таких барах має бути передбачено при плануванні зали чи поряд бару у суміжному приміщенні.

Ігрові бари – підприємства, в яких реалізація коктейлів, спеціальних закусок, гарячих напоїв здійснюється у залах, де встановлені різноманітні ігрові автомати.

Ігрові бари розташовують в готельних комплексах та зонах відпочинку населення. Споживачів обслуговують бармени у стійки чи офіціанти за замовленнями.

Особливою групою підприємств громадського харчування є бари, призначені для реалізації певного виду виробу: гріль-бари, «снек»-бари, вітамінні.

Гріль-бари – підприємства, призначені для реалізації виробів з м’яса, птиці, риби, жарених в електрогрилях, а також гарячих та холодних напоїв, натуральних вин, кондитерських виробів.

Розташовують гриль-бари в залах великих ресторанів, готельних комплексів та місцях відпочинку населення.

«Снек»-бари – підприємства, що поєднують у собі функції бара та закусочної. Поряд з організацією харчування в них реалізують різноманітні коктейлі та створюють умови для відпочинку відвідувачів. Ці підприємства розташовують в великих торгових центрах, на автострадах, центральних магістралях міста, у місцях масового відпочинку. (1, стр.50-54)

2. НАПРЯМКИ ОРГАНІЗАЦІЇ ХАРЧУВАННЯ ТУРИСТІВ

У число послуг, наданих туристам і мандрівникам по туру входить харчування. Можна виділити три основні форми обслуговування: харчування, оплачене туристом; харчування, не включене у вартість турпакету і надане за додаткову плату; самообслуговування.

Оплачене харчування означає, що усі витрати на харчування включені у вартість готельного номера або туру. Це може бути тільки сніданок (континентальний або повний), сніданок і вечеря (полупансіон) або триразове харчування (повний пансіон).

Іноді у вартість харчування включаються і напої. Якщо харчування не включене у вартість туру, то за нього необхідно додатково сплачувати в місці перебування.

Самообслуговування означає, що туристи або самі готують собі їжу (частіше усього в системах володіння відпочинком), або харчуються в ресторанах, кафе й інших закладах харчування як звичайні відвідувачі.

Послуги туристичного харчування класифікуються як послуги ресторанів, барів, кафе, закусочних, буфетів і столових. Класифікатор передбачає також самостійне готування їжі туристами і відпочиваючими в пансіонатах.

Найбільший пріоритет у сфері харчування надається швидкому і чіткому обслуговуванню туристів. Меню в місці перебування повинно бути зрозуміло всім туристам групи, а ціни зазначені у валюті країни. Харчування повинно відповідати витраченим на нього грошам і не завдати шкоди здоров'ю туристів. Незадоволеність харчуванням унаслідок поганої організації, недостатньо високої якості готування їжі або низького обслуговування може зіпсувати усе враження від поїздки і завдати шкоди репутації турагентів і туроператорів. Серед підприємств харчування також існують ланцюги і групи підприємств, що працюють на франшизинговій основі.

На бланку туристської путівки указується вид харчування: П(РВ) - повний пансіон (сніданок, обід і вечеря), ПП(НВ) - полупансіон (сніданок і обід, сніданок і вечеря), 3(ВВ)-тільки сніданок.

Шведський стіл і буфет припускають право вибору туристом будь-якої страви й у будь-якій кількості з виставлених у залі.

Табльдот-форма обслуговування офіціантом по єдиному листі з обмеженим числом страв.

Форма «А ля карт»-вільний вибір клієнтом страв по запропонованому рестораном меню (для індивидуалів або невеличких груп). У зв'язку з розвитком клубної форми обслуговування туристу дається можливість сполучити на відпочинку усі форми обслуговування харчуванням, найчастіше 24 г у добу. (5, стр. 37)

2.1. Напрямки харчування в готелях

У залежності від типу готелю, його призначення і класу, він може включати або не включати харчування. Тому у туристичній практиці виділяють такі спеціальні "плани", що стосуються харчування туристів.

Європейський план (European Plan, EP)

Харчування туристів не включено у вартість проживання. Цей план особливо широко поширений у США і більшості значних міст світу.

Континентальний план (Continental Рlan, СР)

Вартість проживання включає легкий "континентальний" сніданок, що складається з кави, булочок, масла, джему і т.д.

Бермудський план (Bermuda Рlan, ВР)

Вартість проживання включає повний "американський" сніданок у готелі. Всі інші трапези не включені.

Модифікований американський план (Modified American Рlan, МАР)

Вартість проживання включає сніданок - "континентальний" (у Європі) або повний і ще одну трапезу, як правило вечеря (dinner). Цей план широко поширений на курортах Багамських і Бермудських островів, Карибського моря і Мексики. У Європі цей план звичайно називають полупансіоном.

Американський план (American Рlan, АР)

Вартість проживання включає сніданок, обід і вечерю. У Європі цей план також називають повним пансіоном. Повний пансіон поширений на круїзних судах, у "селах" ClubMed'a і аналогічних курортах.

Як правило, ВР і МАР пропонуються на популярних курортах. Європейський план найчастіше використовується в готелях, розрахованих в основному на транзитних пасажирів і ділових людей. У деяких готелях на проживаючих за планом МАР поширюються визначені обмеження у виборі страв із меню. При цьому за екзотичні або дорогі страви, наприклад омарів, потрібно доплачувати. (6, стр. 26)

2.2. Нові технології в організації харчування туристів

Підприємці галузей громадського харчування мають на озброєнні певну частку світового досвіду організації масового харчування. Таким чином здійснюється удосконалення діяльності підприємств громадсь-кого харчування і розвиваються новішого напрямки.

Діяльність будь-якого підприємства громадського харчування повинна бути спрямована на