Існує наступна систематизація видів туризму, яка спирається на класифікацію потреб:
Орієнтири розвитку внутрішнього туризму повністю залежать від рекреаційної системи даної країни, а міжнародного – можуть базуватися на будь-якому з перелічених факторів та потребах.
Туристична галузь набуває дедалі більшого значення для розвитку економіки та соціальної сфери в Україні, стрімко інтегрується у світову туристичну індустрію. Пріоритетний напрям розвитку в'їзного та внутрішнього туризму є важливим чинником підвищення якості життя в Україні, утворення додаткових робочих місць, поповнення валютних запасів держави та підвищення її авторитету на міжнародній арені. Розвиток туризму в Україні істотно впливає на такі сектори економіки, як транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів широкого вжитку, і є одним з найбільш перспективних напрямів структурної перебудови економіки.
Стратегічна мета розвитку туризму в Україні полягає у створенні продукту, конкурентноспроможного на світовому ринку, здатного максимально задовольнити туристичні потреби населення країни, забезпечити на цій основі комплексний розвиток територій та їх соціально-економічних інтересів при збереженні екологічної рівноваги та історико-культурної спадщини.
Спектр туристичних послуг, які надають сьогодні в Україні, настільки різноманітний, що може задовольнити будь-який смак та гаманець. Вітчизняні турагенції працюють як з готовим туристичним продуктом, так і з власним. Перший закуповують у закордонних турагенцій: на вибір 2-3 готелі, домовленість про спосіб доставки туристів до пунктів призначення, перелік екскурсій, гід-перекладач. Більшість представлених на ринку агенцій працюють саме так. Сформувати власний продукт можуть дозволити собі тільки великі компанії, такі, наприклад, як "Гамалія", "Супутник-Україна", "Кий-Авіа", "Козачок і Партнери", "Альфа-Тревел бюро". Нині ці оператори пропонують власні тури, розраховані як на клієнтів з низьким і середнім добробутом, так і на багатого покупця. До речі, розроблення власного турпродукту дозволяє поліпшити якість послуг, дещо зменшити ціну й отримати додатковий прибуток - за рахунок надання послуг власними гідами, розширення пропозиції готелів із різним рівнем цін, добору дешевших авіаперевізників.
За основними характеристиками індустрію туризму можна віднести до розвинених галузей, що складається з великої кількості дрібних і середніх організацій, більшість з який не відіграє істотної ролі в обсязі продажів галузі. До причин, що пояснюють велику кількість присутніх на даному ринку організацій, відносяться наступні:
Дуже часто в розвинених галузях під впливом різних причин організації поєднуються в міру їхнього розвитку. Жорстка конкуренція, що супроводжує повільний ріст, послабляє слабкі і неефективні турорганізації й усталює позиції більш великих і впливових. Можна затверджувати, що індустрія туризму, традиційно представлена значним числом невеликих організацій, хоча на ринку можуть бути присутні і більш великі.
Стратегічний аналіз організаціям індустрії туризму доцільно проводити по наступним напрямках: аналіз пропозиції, аналіз кон'юнктури ринку, аналіз конкуренції, аналіз споживачів. При цьому можуть використовуватися різні методи, що дозволяють скласти досить повну картину ринку або його частини: стан ринку в сучасний момент (статика), динаміка показників і прогноз.
Головні труднощі даного етапу полягають у відсутності офіційних показників розвитку туристської галузі. Цей пробіл дозволяють заповнити аналітико-статистичні публікації спеціальних галузевих видань.
Серед методів збору інформації найбільш перспективними представляються наступні: