Проте, як і в будь – якій раціонально спланованій діяльності є й поточні проблеми. Для реалізації нового Закону „Про туризм” необхідно прийняти низку нових законодавчих та нормативних документів, які дозволять врахувати міжнародний досвід – директиви ЄС, рекомендації ВТО, СОТ та ГАТТ, а також визнати наявність в галузі специфічних суб’єктів господарювання, які на практиці існують, а законодавчо не визначені.

Розвиток курортної галузі Одним з головних таких законодавчих актів є Закон України „Про курорти”, який потребує суттєвих змін з урахування нових підходів до координації соціально-економічної діяльності на курортних територіях та визнання рекреаційної функції однією з основних на цих територіях.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 червня 2003 р. № 327-р " Про забезпечення виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України" Державною туристичною адміністрацією України розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схвалення Концепції розвитку українських курортів". Зазначений законопроект погодили 14 центральних органів виконавчої влади, а також 16 обласних та міських держадміністрацій.

Розпочато роботу по розробці Кадастру курортних територій України. Зокрема (на виконання доручення КМУ від 3 жовтня 2003р. до № 5546) підготовлено та погоджено усіма зацікавленими центральними органами виконавчої влади проект постанови КМУ "Про внесення змін і доповнень до постанови КМУ від 23 травня 2001 р. №562 "Про затвердження Порядку створення і ведення державного кадастру природних територій курортів"

Інфраструктура транспортних коридорів Важливим напрямком розвитку туризму є прийняття „Програми розбудови туристичної інфраструктури за напрямками національної мережі міжнародних транспортних коридорів та основних транспортних магістралей у 2004-2010 роках”, яка не тільки гармонійно доповнює затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 1998 року №346 Програму створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні, але й має на меті забезпечити найбільш ефективне функціонування цієї мережі. Нові транспортні магістралі, являючись складовою частиною і продовженням транс’європейських (Критських) коридорів, перетинаючи в різних напрямках нашу країну, надають можливість для під’єднання існуючих українських туристичних об’єктів до загальноєвропейської мережі туристичних маршрутів, що створює базові передумови для комплексної розбудови туристичної і сервісної інфраструктур, подальшого розгортання системи залучення значних мас туристів (як іноземних так і внутрішніх), повноцінного розкриття та використання наявного туристичного потенціалу.

Назріла необхідність більш реальної підтримки з боку держави для розвитку сільського туризму шляхом прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвердження Програми розвитку сільського туризму в Україні”, яка визначить напрями по сприянню розвитку сільського туризму, визначить правову основу діяльності малого бізнесу в аграрній сфері.

На теперішній час роботи з стандартизації та сертифікації у сфері туризму регламентуються Законами України “Про стандартизацію”, “Про акредитацію органів з оцінки відповідності”, “Про підтвердження відповідності” (прийняті Верховною Радою України 17 травня 2001 року), Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про туризм”.

З 1999 року в Україні введена обов’язкова сертифікація готельних послуг і послуг харчування, що надаються суб’єктами туристичної діяльності. Сертифікація проводиться згідно існуючої нормативної бази.

На 01.01. 2004 року сертифікацію пройшли 634 підприємств, що надають послуги розміщення, з них на відповідність певній категорії 139, тобто 22% від загальної кількості засобів розміщення (5* - 1, 4*- 17, 3* - 48, 2* - 54, 1* - 19). Сертифікат відповідності послуг харчування отримало 751 підприємство.

На сьогоднішній день фактором, що негативно впливає на розвиток туризму є незадовільний стан об’єктів готельного господарства в цілому по країні. Навіть провідні готелі м. Києва такі як „Прем”єр Палац”, „Русь”, „Національний”, „Турист”, „Дніпро” та інші мають цілу низку проблем як нормативно правового так і фінансового, інвестиційного характеру.

Розвиток матеріально-технічної бази готельного господарства також стримується існуючою недосконалою податковою системою, за якої всі заходи щодо поліпшення матеріальної бази готелю здійснюються за рахунок прибутку підприємства.

Прийняття нового Податкового кодексу, а саме скорочення кількості податків і зборів з одночасним зменшенням їх ставок, має створити більш сприятливі умови для діяльності підприємств готельного господарства, стимулювати інвестиційні процеси.

На рівні Верховної Ради України необхідно прийняти Концепцію державної фінансово-економічної підтримки підприємств готельного господарства та туризму і внести відповідні зміни й доповнення до законодавчих і нормативних актів з питань оподаткування.

Підвищення вимог до ліцензування туристичної діяльності та сертифікації туристичних, готельних послуг і послуг харчування змусить підприємства переглянути кадрову політику тобто зорієнтуватися на перепідготовку та підвищення кваліфікації своїх працівників з метою підвищення якості обслуговування. Це зумовить створення регіональних центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для сфери туризму.

Висновок

Організація та проведення досліджень тенденцій розвитку попиту в туризмі передбачають спостереження за наступними об’єктами: міжнародні відвідувачі; внутрішні відвідувачі; цілі і тривалість перебування або поїздки; перевезення відвідувачів, включаючи екскурсії; надання послуг відвідувачам; доходи, які отримують від діяльності, пов'язаної з туризмом; обсяги наданих послуг за видами економічної діяльності; види промислової продукції; зайнятість у сфері туризму; інвестиції в сферу туризму.

Методами спостереження є: суцільне спостереження: державна статистична звітність; несуцільне спостереження: вибіркове обстеження; одноразове обстеження; анкетне обстеження. Важливим інструментарієм для проведення маркетингового та статистичного спостереження є Державна статистична звітність за формою №1-ТУР.

В результаті аналізу туристичного ринку автор зробив висновки, що найвагомішим за кількістю обслугованих осіб (69та обсягами доходів суб’єктів туристичної діяльності (52є внутрішній туризм. Друге місце посідає іноземний (в’їзний) туризм.

Статистичні дані за 2003 р. дозволяють зробити висновок про те, що туризм в Україні розвивається сталими темпами, продовжуючи позитивні тенденції 200-2002 років.

Актуальним для України залишається “приватний” туризм. Громадяни країн СНД, які