Баланс доходів і витрат (фінансовий план) складається з 4 взаємозалежних розділів: доходи і надходження засобів, витрат і відрахування, платежі в бюджет, асигнування з бюджету.

Необхідність в асигнуваннях з державного бюджету виникає в підприємств і організацій, переведених на повний господарський розрахунок і самофінансування, у зв'язку зі специфікою фінансування з бюджету окремих витрат навіть при позитивному сальдо доходів. Такими витратами можуть бути державні централізовані капітальні вкладення на нове будівництво, відшкодування витрат по покриттю перевищення оптових цін над роздрібними і т.д.

Основним змістом балансу доходів і витрат є джерела фінансових витрат у формі грошових доходів, утворення і розподіл останніх між підприємствами й організаціями, з одного боку, і державою, банками з іншої. Джерелами доходів підприємств і організацій є прибуток від основної діяльності, амортизаційні відрахування, грошові надходження від позареалізаційних доходів:

Прибуток є не тільки узагальнюючим вартісним показником, що характеризує результати фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій, але і реальним джерелом грошових нагромаджень народного господарства, доходів підприємств і організацій, бюджету.

Амортизаційні відрахування являють собою частину вартості засобів праці, яка переноситься в процесі виробництва на готову продукцію. Амортизаційні відрахування встановлюються, як правило, у відсотках від балансової вартості основних фондів, диференційованих по видах і групам цих фондів.

Видаткова частина балансу доходів і витрат підприємств і організацій формується відповідно до напрямків розподілу прибутку, амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів і інших надходжень.

Джерелами доходів і надходжень засобів підприємств і організацій є: прибуток; амортизаційні відрахування на повне відновлення основних фондів; приріст стійких пасивів; мобілізація (+), іммобілізація (-) внутрішніх ресурсів; засобів Фонду нагромадження, що направляються на фінансування капітальних вкладень; виторг від реалізації вибулого майна; інші доходи і надходження коштів.

Прибуток підприємств і організацій, що відноситься до основного джерела грошових доходів, формується з прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг), інших видів діяльності, прибуток від іншої реалізації і від позареалізаційних операцій.

Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) визначається як різниця між виторгом від реалізації продукції (робіт, послуг) у діючих цінах і витратами на її виробництво і реалізацію.

До складу прибутку від іншої реалізації включається прибуток від реалізації робіт і послуг непромислового характеру: наднормативних, зайвих матеріальних цінностей; прибуток (збиток) від відпустки палива своїм робітникам та службовцям, населенню від реалізації покупної електроенергії, теплоенергії, води, пари і т.д.; інші види прибутку.

До складу доходів від позареалізаційних операцій включаються: прибуток від пайової участі в спільних підприємствах; дивіденди, одержувані по акціях, облігаціях і іншим цінним паперам, що належать підприємствам і організаціям; орендна плата, отримана від здачі в оренду окремих об'єктів і майна; інші доходи (витрати) від позареалізаційних операцій, включаючи суми, отримані і сплачені у виді економічних санкцій і відшкодування збитків. При плануванні прибутку рекомендується: найбільш повно враховувати наявні можливості зниження собівартості продукції (робіт, послуг) і скорочення збитковості виробництва окремих виробів; погоджувати фінансові результати з показниками виробництва і реалізації продукції з урахуванням зміни номенклатури й асортименту.

Сума амортизаційних відрахувань визначається, виходячи із середньорічної вартості амортизаційних основних фондів у планованому періоді по групах (будинки, споруди, робочі машини, устаткування й ін.) і середньої норми амортизаційних відрахувань по цих групах, що фактично склалася в звітному році на даному підприємстві й організації. При цьому середньорічна вартість основних фондів попереднього року за планом збільшується на вартість основних фондів, що вводяться в дію за планом, і зменшується на планову вартість основних фондів, що вибувають, по встановленому нормативу і вартість основних фондів, по яких припиняється нарахування амортизації.

Вартість основних фондів, що вводяться в дію, визначається на основі кошторисної вартості планових витрат на капітальне будівництво. Частина амортизаційних відрахувань, призначених для одного відновлення основних фондів, у встановлених розмірах залишається в розпорядженні підприємств і організацій і включається у фонд розвитку виробництва; інша частина амортизаційних відрахувань направляється на фінансування капітальних вкладень.

Приріст (зниження) стійких пасивів визначається підприємствами й організаціями як різниця між стійкими пасивами на початок і кінець планованого періоду.

Мобілізація (іммобілізація) внутрішніх ресурсів у капітальному будівництві передбачається в підприємств — замовників по капітальних вкладеннях за рахунок зниження надпланових запасів устаткування і матеріалів а також дебіторської заборгованості в будівництві. Розмір мобілізації ресурсів визначається як різниця між плановою потребою в оборотних коштах на кінець планованого року й очікуваною наявністю цих актів на початок планованого періоду.

Виторг від реалізації невикористовуваного майна розраховується за даними базисного періоду з урахуванням зміни обсягу основних фондів, що вибувають, у планованому періоді. Цей виторг є джерелом утворення засобів і нагромадження. У це джерело зараховується й орендна плата (у частині амортизаційних відрахувань) за здачу в оренду окремих об'єктів майна.

Надходження засобів за рахунок довгострокового кредиту банків у фінансовому плані передбачається по основних напрямках довгострокового кредитування. Суми одержання довгострокових кредитів банків визначаються на основі кредитних угод підприємств і організацій з банком виходячи з обсягів витрат, передбачених планом економічного і соціального розвитку, які не покриваються засобами власних і інших фінансових джерел. До них відносяться: засоби, призначені для нагромадження, за винятком засобів, що направляються на погашення довгострокових позичок, а також інші джерела.

У фінансовому плані знаходить своє відображення і приріст (скорочення) короткострокових кредитних вкладень банків з