У видатковій частині балансу доходів і витрат передбачаються наступні витрати:—

капітальні вкладення;—

капітальний ремонт основних фондів за рахунок засобів ремонтного фонду;—

приріст нормативів власних оборотних коштів;—

відрахування у фонди економічного стимулювання, інші фонди і резерви;—

покриття збитків основної діяльності;—

сплата відсотків за прострочені і відстрочені короткострокові кредити;—

погашення короткострокових кредитів;—

операційні витрати;—

інші витрати і відрахування.

Капітальні вкладення — одна з найважливіших статей видаткової частини бюджету. Обсяг капітальних вкладень визначається виходячи з передбачених планом економічного і соціального розвитку підприємств і організацій робіт з розвитку виробництва, технічному переозброєнню і реконструкції підприємств, будівництву об'єктів соціальної інфраструктури. Ця стаття відбиває весь обсяг капітальних вкладень, здійснюваний за рахунок усіх джерел фінансування.

Джерелами фінансування державних капітальних вкладень є власні засоби підприємств і організацій (фонд нагромадження), засобу вищестоящої організації, одержувані в порядку перерозподілу, кредити банку й асигнування з бюджету.

У загальному обсязі капітальних вкладень окремими рядками показуються обсяги капвкладень фінансованих за рахунок засобів, виділюваних з бюджету і за рахунок довгострокових кредитів банку й обсяг капвкладень, фінансованих за рахунок засобів підприємств і організацій.

Обсяг капітальних вкладень, що підлягають фінансуванню за рахунок власних коштів підприємств і організацій, визначається як різниця між загальним обсягом капітальних вкладень і обсягом капвкладень, здійснюваних за рахунок централізованих капітальних вкладень (асигнувань з бюджету) і кредитів банку.

Приріст нормативу власних оборотних коштів по основній діяльності показує у видатковій частині балансу доходів і витрат у виді різниці між нормативами на кінець і на початок планованого періоду.

Нормування оборотних коштів є складовою частиною фінансового планування і необхідне для правильного визначення прибутку, що залишається в розпорядженні підприємств і організацій і спрямовується у фінансові ресурси, що забезпечують безперебійне здійснення процесів виробництва, реалізації продукції (робіт і послуг) і розрахунків з постачальниками і покупцями у встановлений термін.

2. Фінансове планування в „Туристичній фірмі „Солярис”

2.1. Характеристика туристичної фірми „Солярис”

Товариство з Обмеженою Відповідальністю “Туристична фірма “Солярис” було засновано в 1995 році на підставі рішення Учасників (5 засновників, що внесли в статутний капітал підприємства по 20 %, що склало 1680 (одна тисяча шістсот вісімдесят) грн. 00 коп.

Штат співробітників нараховує 23 чоловік.

Фірма робить наступні види послуг:

Здійснює відправлення клієнтів більш ніж у 30 країн світу і є туроператором по напрямках: Чехія, Угорщина, Італія, Голландія, Франція, Австрія, Англія, Швейцарія.

Також фірма „Солярис” робить послуги з продажу авіаквитків практично в будь-які частини світу, більш ніж на 20 авіакомпаніях, у тому числі такі як: “Аерофлот”, CSA, KLM, Malev, AirFrance і т.д.

2.2. Фінансове планування в „Туристичній фірмі „Солярис”

Основним результатом фінансового планування є формування прогнозної фінансової звітності (фінансових бюджетів): прогнозного балансу, або, іншими словами, Бюджету по балансовому листу (ББЛ), прогнозного звіту про прибутки і збитки або Бюджету прибутків і збитків (БПЗ), бюджету руху грошових коштів. БПЗ є, власне кажучи, однієї з форм бюджету доходів і витрат (БДВ).

Наявність прогнозної фінансової звітності дозволяє провести аналіз і діагностику прогнозного фінансового стану підприємства і скорегувати при необхідності поточні плани, якщо прогнозний стан виявиться незадовільним.

По Бюджету руху грошових коштів БРГК визначаються прогнозні грошові потоки, розмір і графік додатково необхідного фінансування. Побудова БПЗ дає можливість визначити прогнозований виторг, витрати, податки, прибуток, рентабельність.

Нарешті, аналіз прогнозного балансу дозволяє розрахувати ліквідність, плече фінансового важеля, розмір власних оборотних коштів, і, виходячи з цього, оцінити задовільність прогнозного балансу з різних точок зору.

Таблиця 2.1 - Побудова БПЗ при гіпотезі пропорційності витрат обсягові продажів.

Статті | Дія | База 2003 | Прогноз 2004

1 | 2 | 3 | 4

Виторг (100%) | S0 | S1

Виробнича собівартість проданої продукції | - | 60% S0 | 60% S1

Валовий прибуток | = | 40% S0 | 40% S1

Комерційні й адміністративні витрати | - | 15% S0 | 15% S1

Продовження табл. 2.1

1 | 2 | 3 | 4

Оперативний прибуток | = | 25% S0 | 25% S1

Витрати на виплату відсотків | - | Кредитні умови40% від балансового прибутку | Визначаються планом кредиту 40% від балансового прибутку

Чистий прибуток | = | Різниця | Різниця

Дивіденди | - | План виплати дивідендів | План виплати дивідендів

Нерозподілений прибуток | = | Різниця | Різниця

S1 і S0  розміри виручки в плановому і базовому періоді.

Побудова ББЛ при гіпотезі пропорційності витрат обсягові продажів

Зробимо наступні припущення:

У довгостроковому плані багато статей активів також з великою точністю пропорційні обсягові продажів (у гривнях).

Крім того, при довгостроковому плануванні обсяги продажів і виробництва будемо вважати рівними в грошовому вираженні. У першу чергу, пропорційні обсягові продажів величина дебіторської заборгованості, величина запасів, матеріалів, готової продукції, оскільки ці статті балансу безпосередньо зв'язані з обсягом продажів.

Далі, припустимо, що і величина необоротних активів у довгостроковому плані також пропорційна обсягові реалізації.

Сформована структура балансу оптимальна для поточного обсягу реалізації. З цього припущення випливає, що активи пропорційні продажам, і зміна продажів не супроводжується різкими змінами активів.

Позначимо S1/S0= K, де S1 і S0  розміри виручки в плановому і базовому періоді.

Прогнозний баланс будується в агрегованому виді, зручному для фінансового аналізу, і