Гірськорекреаційні ресурси нашої держави зосереджені в Українських Карпатах і Кримських горах.

Карпати — це середньовисотні гори з вологим теплим кліматом, вертикальною, зональністю, значною лісистістю (40%), наявністю сприятливих перепадів висот для організації гірськолижних спусків, лижних полів. Гірські долини, захищені верховинськими хребтами, часто характеризуються благодатним мікрокліматом для розвитку кліматичних курортів (Яремча, Ворохта, Космач та ін.). Рекреаційні ресурси Карпат оцінюються як найперспективніший регіон для відпочинку та лікування упродовж усього року.

Кримські гори за екзотичністю не поступаються Карпатам, хоч тут менше сприятливих умов для розвитку зимових видів відпочинку. Зате невисока лісистість (Ю%), наявність крутих оголених схилів є добрим місцем для вправ скелелазів та любителів гострих відчуттів.

Україна належить до держав зі сприятливими погодні-ми умовами для літніх видів рекреації. Тривалість сприятливого періоду для їх розвитку у середньому змінюється від 105 днів на півночі до 180 — на південному березі Криму. Отже, комфортні природні умови для розвитку літніх видів відпочинку, туризму, кліматолікування існують не тільки влітку, але й на початку осені і в другій половині весни. Купальний сезон на більшості території України не перевищує 80 днів, тоді як у Причорномор'ї і особливо на південному березі Криму він триває 120 і більше днів.

Тривалість сприятливого періоду для зимових видів рекреації (лижні, санні, ковзанярські заняття) змінюється від 20-26 днів на півдні до 40 і більше днів на півночі та північному сході. Для зимових видів відпочинку найсприятливіші умови існують на гірських масивах Полонинського, Верховинського та Чорногірського хребтів Українських Карпат, де період занять гірськолижними видами відпочинку та спорту триває 90-100 днів.

Пляжні ресурси зосереджені у приморських територіях Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької і Донецької областей та у Криму. Рекреаційна якість пляжів висока. їх ширина досягає 50 і більше метрів, а смуга мілководдя, придатного для морського купання, — до 100 м. Морське повітря пляжів використовується як могутній профілактичний і терапевтичний захід при шкірних, нервових і серцево-судинних захворюваннях, хворобах дихальних шляхів тощо.

До групи пізнавальних ресурсів відносяться пам'ятки історії, історико-архітектурні пам'ятки, пам'ятки сучасної архітектури, унікальні споруди культури, спорту, ремесла, пам'ятки фольклору. Високу історико-пізнавальну цінність мають міста і села з їх древньою культурою. Так, в Україні є 259 міст, яким понад 300 p., понад чотири тисячі сіл, яким більше трьох сотень років. А є села, яким 800 і більше років.

Україна багата пізнавальними ресурсами, хоч їх розміщення і структура дуже часто мають регіональну специфіку. Якщо Центральна і Східна Україна багата на історичні пам'ятки, пов'язані з зародженням і розвитком української історії та культури, а південь о територією, де виявлено чимало пам'яток античної культури, то західна частина України виділяється етнічними особливостями, пам'ятками фольклору, народної архітектури і т.п. Такі об'єкти приваблюють туристів незалежно від сезону і пори року, що мас неабияке значення для активізації рекреаційної діяльності.

Територіальна структура рекреаційного комплексу визначається наявністю рекреаційних пунктів, центрів, вузлів, що сформувались під впливом найрізноманітніших факторів.

В основі виділення територіальних поєднань рекреаційного господарства лежать такі ознаки: спільність території; ступінь зосередження рекреаційних закладів; інтенсивність зв'язків між ними та підприємствами (закладами), що їх обслуговують; наявність туристських маршрутів; обсяг рекреаційних послуг.

2. Комплексна оцінка рекреаційного потенціалу Республіки Крим

2.1. Природно-рекреаційні ресурси Республіки Крим

Площа Автономної Республіки Крим (РК) складає 26,2 тис. км2. Протяжність берегової лінії Республіки Крим перевищує 1 тис. км. Вона розчленована численними затоками та бухтами. Найбільші затоки на узбережжі Чорного моря: Каркінітська, Каламітська, Феодосійська; на узбережжі Азовського моря — Сиваш, Казантіпська та Арабатська. Сиваш відокремлений від Азовського моря піщаною косою — Арабатською Стрілкою. На сході виступає Керченський півострів, на заході.— Тарханкутський півострів.

Геологічна будова зумовлена розташуванням території на межі альпійської зони Середземноморського рухливого поясу, до якої належать Кримські гори та пд.-сх. частина Керченського п-ова, і Скіфської плити, складовою частиною якої є рівнинний Крим. У геоструктурному відношенні Кримські гори являють собою велике антиклінальне підняття, до складу якого входять великі складчасто-брилові структури.

РК - низовинна плоска лесова рівнина, на Зх. ускладнена пологими увалами Тарханкутської височини, на Сх.— горбогір'я Керченського п-ова з чергуванням кільцеподібних вапнякових гребенів, пологих знижень, грязьових сопок. Гірська частина простягається у вигляді дуги завширшки 60 км і завдовжки 180 км з Пд. Зх. на Пн. Сх., від Севастополя до Феодосії. Кримські гори складаються з окремих пасом (Зовнішнє, до 344 м; Внутрішнє, до 738 м; Головне, г. Роман-Кош, 1545 м), для яких характерні круті південні і відносно пологі схили.

Надра РК багаті на корисні копалини: залізні руди (Керченський залізорудний басейн), ропа Сиваша і солоних озер, природний газ, флюсові вапняки. Значні поклади будівельних матеріалів: цементні мергелі, пиляльні вапняки, різноманітні глини, гравій, пісок, гіпс, термальні води та ін.

Клімат рівнинної частини РК помірно континентальний з відносно м'якою малосніжною зимою і помірно жарким посушливим літом. Пересічна температура січня —0,1, —2,4°, липня +22,1, +23,8°. Опадів 316—466 мм на рік, більша частина їх випадає в теплу пору року. Період з температурою понад +10° становить 180—190 днів. Сума активних т-р 3300—3400°.

Територією РК протікають 257 річок завдовжки понад 5 км.