2.3. Виявлення стану інфраструктури Республіки Крим

Оцінка транспортної доступності:

От = (Lз + Lав) / Sтер = (644 + 6700) / 26200 = 0,28

Транспортна мережа може бути оцінена на “1” за трибальною шкалою.

Оцінка санаторно-курортних закладів

Ос = Кс / Sтер 100 = 239 / 26200 100 = 0,91

Інфраструктура санаторно-курортних закладів може бути оцінена на “1” за трибальною шкалою.

2.4. Комплексна оцінка рекреаційного потенціалу Республіки Крим

№ | Показники оцінки території | Бали

“3” | “2” | “1”

Оцінка естетичних якостей території Ое | +

Оцінка мінеральних вод Ом | +

Оцінка лісів Ол | +

Оцінка водоймищ Ов | +

Оцінка кліматичних умов | Літо | +

Зима | +

Оцінка культурно-історичного потенціалу Оі | +

Оцінка природних територій Оп | +

Оцінка транспортної доступності От | +

Оцінка забезпеченості санаторно-курортними закладами Ос | +

Оцінка рекреаційного навантаження Он | +

РАЗОМ | 6 | 1 | 4

Інтегральна оцінка потенціалу території

Для літнього періоду О = Ое + Ом + Ол + Ов + Ок + Оі + Оп + От + Ос + Он = 3+1+3+3+3+3+1+2+1+1+3 = 24.

Для зимового періоду О = Ое + Ом + Ол + Ов + Ок + Оі + Оп + От + Ос + Он = 3+1+3+3+3+1+1+2+1+1+3 = 21.

Інтегральна оцінка дорівнює 24 для літнього, 21 - для зимового періоду.

Визначення коефіцієнту рекреаційної цінності області

Для літнього періоду

Кр = О / Омін = 24 / 10 = 2,4

Для зимового періоду

Кр = О / Омін = 21 / 10 = 2,1

2.5. Рекреаційне районування території Республіки Крим

1. Виключно сприятливі кліматичні умови (особливо на пд. узбережжі), мальовничі ландшафти, тепле море з піщаними і гальковими пляжами, джерела мін. вод та лік. грязі солоних озер як курортно-рекреаційні ресурси почали освоювати з серед. 19 ст. В РК зосереджено 36 % санаторно-курортного фонду України, понад 30 % будинків і пансіонатів відпочинку, бл. 20 % туристських закладів. Діють 127 санаторіїв і пансіонатів з лікуванням, 94 будинки відпочинку і пансіонати. На базі джерел мін. вод функціонують санаторії в Євпаторії, Саках, Феодосії. Здійснюється пром. розлив айвазовської, кримської, ялтинської, феодосійської мін. вод. Практичне значення має перспективне використання термальних вод Тарханкутського п-ова та Присивашшя, сірководневих вод Керченського п-ова, лік. грязей численних солоних озер. Сформувалися рекреаційні райони: Ялтинський, Євпаторійський, Феодосійський.

Однак є й негативний фактор, переважна більшість курортних і лікувальних закладів не відповідають сучасним вимогам і не ремонтувалися та не реконструювалися за часів радянського союзу, на території гірського району РК майже не створено умов для відпочинку. Сфера обслуговування не розвинута, харчування туристів перебуває в жахливому стані, порівняльно з країнами Європи та країнами, що пропонують туристичні послуги на Чорноморському узбережжі Болгарією, та Терцією саме тому багато туристів ідуть відпочивати саме туди, що майже не відрізняється по ціні відпочинку.

2. Впливи виробничої системи на рекреаційний комплекс області визначаються, в основному, використанням з виробничими цілями земельних площ, що не можуть, як правило, використовуватися з рекреаційною та виробничою метою одночасно. Шкідливі викиди промислових підприємств РК, в основному, не перевищують гранично допустимих норм. Екологічна ситуація в області є стабільною. Фінансування рекреаційних закладів на сьогоднішній день є недостатнім. Інфраструктура рекреаційного комплексу області не використовується на повну потужність, і на думку автора перебуває в жахливому стані при тих можливостях, що має РК.

Не дивлячись на те, що вже відбулася зміна методів управління рекреаційним господарством області, було приватизовано багато унікальних місць РК, але на даний час тільки починається будівництво нових туристичних комплексів, та починають реконструюватися старі. Але ціни, що пропонують новостворені зони відпочинку, готелі та ін. завеликі для українського споживача, та не можуть конкурувати з відповідними закладами Болгарії та Туреччини.

3. За своїм рекреаційним потенціалом РК, поступаються майже всі регіони України, крім Львівська область, Закарпаття. Порівняно небагато в області пам’яток історії і архітектури, якщо робити аналіз всієї території Криму, вони в основному зосереджені на пів. узбережжі. В той же час в області є досить перспективні природні рекреаційні ресурси, зокрема, унікальні мінеральні води і лікувальний грязі, на базі якого створені курорти Євпаторія, Саки, знаний не лише в Україні, а й в близькому та дальньому зарубіжжі.

Але не дивлячись на всі недоліки сфери обслуговування такі курорти, як Ялта, Алушта, Алупка, Сімеїз, що розташовані на території південного узбережжя відомі всьому світу, тут відпочивають туристи зі всього світу, насамперед з Росії, та країн СНД.

Висновок

В цілому можна сказати, що рекреаційний потенціал РК є досить значним. Інтегральна оцінка рекреаційного потенціалу області дорівнює 2,4 (літній період) та 2,1 бали (зимовий період) за трибальною шкалою. РК багата на природні рекреаційні ресурси.

Перспективи розвитку рекреаційного потенціалу РК пов’язані з необхідністю вкладання коштів в санаторно-курортне господарство, що в свою чергу потребує створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні в цілому і в регіоні зокрема.

Література

Географічна енциклопедія України. Т.2. – К.: УРЕ Бажана, 1990.

Атлас Автономної Республіки Крим. – К.: Бліц-Прінт, 2003.

Бейдик О.О. Словник-довідник з географії туризму, рекреалогії та рекреаційної географії. – К., 1997.

Мацола В.І. Рекреаційно-туристичний комплекс України. – Львів, 1997.

Туристичні ресурси Україні. – К., 1996.

Історія туризму в Україні. В.К. Федорченко. Т.А. Дьорова – К.: Вища школа, 2002.