й пляжу, що здійснюються організаціями й підприємствами, у веденні яких перебуває або буде перебувати зона рекреації.
Основними завданнями проекту планування рекреаційної зони є:
уточнення функціонального профілю й рекреаційної програми;
зонування території;
уточнення мережі й функцій територій не рекреаційного профілю, ув'язування з потребами рекреації.
Обов'язково повинні враховуватися й відображатися всі основні елементи простору, що впливають на загальну планувальну структуру рекреаційної архітектури.
Іншим важливим принципом планування є створення рекреаційної агломерації, тобто взаємозалежної (функціональної і просторової) системи рекреаційних пристроїв.
Зона рекреації повинна бути забезпечена питною водою, що відповідає вимогам ДЕРЖСТАНДАРТ 2874-82.
На території зони короткочасного відпочинку повинні бути питні джерела, урни, сміттєзбиральники, укриття від дощу (на 100 % одночасно відпочиваючих), санітарні вузли.
Територія зони масового відвідування відпочиваючими повинна щодня вбиратися спеціалізованим обслуговуючим персоналом.
Всі заходи, намічувані в проекті рекреаційної зони, тією чи іншою мірою відбиваються на ландшафті, міняють його внутрішні зв'язки й зовнішній вигляд. Тому дуже важливо, щоб кінцевий результат - перетворений ландшафт - не перетворився в механічну суму приватних перетворень, а створювався по заздалегідь розробленому плані, забезпечивши формування гармонічного цілого.
Завдання, розв'язувані при розробці плану організації ландшафту зони, в основному ставляться до функціональних (у цьому випадку - рекреаційних) і естетичних його якостей.
Території організованої рекреаційної архітектури, природно будуть оточувати рекреаційні центри, служити основними зонами відпочинку для відвідувачів цих центрів, а тим самим утворять своєрідний ''буфер'' між зоною урбанізації й зоною відпочинку.
Шум - це будь-які звуки, що виходять за рамки звукового комфорту і є однієї з форм фізичного (хвильового) забруднення середовища життя.
Постійний вплив високих рівнів шуму шкідливо впливає на здоров'я людини, знижує творчу діяльність й ефективність відпочинку. Отже, створення оптимального комфортного зовнішнього середовища, так званої рекреаційної архітектури й, зокрема, акустичного благоустрою, стає важливою проблемою.
Серед основних порушників акустичного благополуччя міста першість зберігає транспорт. Вплив транспортного шуму безупинно росте пропорційно масштабу міста. Шум від транспортного потоку є шумом, що змінюється в часі. Для успішного рішення проблеми захисту навколишнього середовища від шуму необхідно знати його припустимі рівні. Відповідно до Санітарних норм № 3077-84 шум транспортних засобів не повинен перевищувати рівнів, наведених у даній нормі.
Таким чином з наведеної інформації можна зробити наступний висновок, рекреаційна архітектура суспільних будівель дуже важлива в громадському житті людини, але її створення повинно відповідати окремим нормам встановленим державою. Завдяки відпочинку в таких осередках громадського життя людина отримує необхідний їх відпочинок, який позитивно впливає на загальний стан здоров’я, психіки, емоційний стан, та забезпечує постійне зниження напруження в урбанізованій атмосфері міста.
Використана література
Крижановська Неллі Яківна. Методологічні основи містобудівного проектування рекреаційного середовища для дітей: Автореф. дис... д-ра архітектури: 18.00.04 / Київський держ. технічний ун-т будівництва і архітектури. — К., 1997. — 38с.
Сокольська Ольга Сергіївна. Формування рекреаційного середовища для молоді: Автореф. дис... канд. архітектури: 18.00.01 / Харківський держ. технічний ун-т будівництва та архітектури. — Х., 1999. — 20 с.
Крижановська Неллі Яківна. Архітектурне проектування ландшафтно-рекреаційних територій для дітей: Навч. посібник для студ. архітектурних і будівельних вузів / ІСДО; Харківський ін-т інженерів міського господарства. — К., 1995. — 92с.
Мілашовська Ольга Іванівна. Організаційно-методичні засади формування спеціальних туристично- рекреаційних зон: Дис... канд. екон. наук: 08.02.03 / Науково-дослідний економічний ін-т Міністерства економіки України. — К., 1997. — 159л.
Петренко Ігор Миколайович. Еколого-економічні основи формування та використання рекреаційних територій в умовах міських агломерацій: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.08.01 / Сумський держ. ун-т. — Суми, 2003. — 20с.