Історія розвитку туризму в Індії
Історія розвитку туризму в Індії та аналіз туристичного ринку Індії
Історія розвитку туризму в Індії
Самий древній і найбільше розвинутий вид туризму Індії завжди був і залишиться релігійний.
Роль релігії в житті індійців дуже важлива, і в країні існувало дуже багато притулків для прочан ще до того , як паломництво виділилося в окремий вид туризму. На індійській землі зародилися такі світові релігії, як індуїзм і буддизм. Взагалі у древні часи розвивався внутрішній релігійний туризм, поки нові завойовники не рознесли культуру і релігію Індії по усьому світі, що і стало притягати туди нових поломників. Шанувальники буддизму з усього світу приїжджають у священне місто Сарнат - колиску цієї релігії.
В середні віки ринулися в Індію європейські мандрівники, але мало хто чув, що хотіли вони потрапити насамперед у Кералу. Коли Колумб з Іспанії відправлявся у свою подорож, як він думав, в Індію, він мав намір відшукати землю прянощів - Кералу. З незапам'ятних часів тут росте кращий у світі перець, і у свій час уся Європа боролася за право контролювати постачання з Індії цих маленьких, гострих на смак горошин. Яких тільки прибулців не знала Керала.
Ще один етап розвитку туризму в Індії прийшовся на відкриття цього регіону європейцями.
Васко-да Гама, перший європеєць, що морським шляхом дістався в Індію, висадився в районі сучасного міста Калькутта в 1498 р.
У 1600 р. була заснована англійська Ост-індійська компанія. Перший її корабель прибув в Індію в 1608 р. У 1613 р. компанія по указі імператора Джахангіра одержує право на торгівлю, що істотно впливає на збільшення поїздок в Індію. У 1640 р. Компанією на Східному узбережжі Індії в районі сучасного міста Мадраса закладений форт Святого Геогрія, куди направляється весь потік європейських мандрівників.
Поступово Ост-Індійська Компанія встановлює контроль над усією дельтою Ганга.
До середини 19 в. практично вся Індія виявилася під владою британської корони - Індія стала володінням(колонією) Британської імперії, що обумовило відвідання країни переважно британцями.
Колоніальне панування Британії продовжувалося аж до 1947 р. Опір британському пануванню існував завжди, а починаючи з 20-х років він одержує справжній размах. У 1947 р. Британія змушена була прийняти рішення про надання Індії незалежності. Тільки після усунення панування Великобританії, Індія змогла більш розгорнуто зайнятися розвитком туристичних можливостей країни.
При Радживі Ганді, що проводив нову результативну політику, в Індію потекли іноземні інвестиції, стали використовуватися нові технології, створюватися нові галузі промисловості, у тому числі окремою галуззю став і туризм.
Найбільших успіхів національна туріндустрія досягла в середині 1990-х рр., коли щорічний приріст числа іноземних туристів досягав 7,7%. Починаючи з 1998 р. кількість прибуваючих мандрівників тут залишається фактично незмінною і складає, за даними ВТО, біля 2,4 млн чол. у рік.
Аналіз туристичного ринку Індії
Міністерство по Туризму Індії опублікувало дані про кількість зайнятих у туристичній галузі - біля 18 млн. чоловік. Очікується, що до 2010 року ця цифра зросте до 25 млн. чоловік і складе 6,8 відсотків від загальної кількості робочих місць.
На частку Індії припадає біля 45% усіх туристичних прибуттів у країни Південної Азії і більш 70% валютних надходжень від туризму регіону. Прибутки від туризму Індії перевищують $3,1 млрд. Як признаються туристичні влади країни, сьогодні індійська туріндустрія, зосереджена в основному в приватному секторі, потребує додаткових фінансових уливаннь у розвиток інфраструктури. У 2001 р. туризм був включений у п'ятилітню програму державних інвестицій. Вже сьогодні в Індії будуються 35 тис. нових готельних номерів на додаток до 60 тис. існуючих. На відміну від Украини, на індійському ринку засобів розміщення сильні позиції займають регіональні готельні групи, такі як Oberoi, Taj, Welcome Group, готові вкладати гроші в розвиток власного бізнесу.
Основними донорами індійського туризму залишаються Сполучене Королівство, США, Німеччина й Іспанія. Росіяни й українці в турпотоці країни складають тільки 0,6%. За даними Департаменту туризму уряду Індії, у 1999 р. цю країну відвідали біля 15 тис. туристів із країн СНД, у 2000 р. і того менше, лише 14 тис. чол.
Як думає Сурендра Пал Сінгх, для туристів з країн колишнього СРСР найбільше перспективні нетривалі програми відвідання Індії, що охоплюють один із регіонів. Для туристів із цих країн ця південноазіатська країна залишається напрямком переважно екскурсійного і пізнавального туризму. Спроби вітчизняних туроператорів збільшити частку пляжного і пригодницького туризму поки не увінчалися успіхом. Популярні у усьому світі пляжі Гоа в Україні попитом не користуються.
Сама популярна в туристів індійська туристична дистанція - “Золотий трикутник”, кути якого утворюють міста Делі, Агра і Джайпур. Біля 40% мандрівників в 2000 р. вибрали класику. Ще до 25% туристів віддали перевагу турам по північних штатах Індії. 15% наших співвітчизників здійснили поїздки по західній Індії, у тому числі відпочивали на узбережжі Гоа і Керали. Західна Бенгалія і Сикким акумулювали ще біля 5% туристичного попиту.
Великі відстані між туристичними центрами Індії обумовлюють дорожнечу внутрішніх трансферів. У цій країні передбачені 7 спеціальних програм внутрішніх перельотів для іноземних громадян. Найбільше популярна з них Indian Wonderfares. Квиток вартістю $300 надає право на необмежене число перельотів між різними містами країни протягом 7 днів.