К/р фінанси підприємств

ПЛАН

1. Суть і функції фінансів підприємств

Фінанси підприємств — це економічні відносини, що пов'язані з рухом грошових потоків, формуванням, розподілом і використанням доходів і грошових фондів суб'єктів господарювання в процесі відтворення.

У процесі відтворення фінанси підприємств як економічна категорія виявляються та виражають свою сутність, свою внутрішню властивість через такі функції:—

формування фінансових ресурсів у процесі виробничо-господарської діяльності;—

розподіл та використання фінансових ресурсів для забезпечення операційної фінансової та інвестиційної діяльності, для виконання своїх фінансових зобов'язань перед бюджетом, банками, суб'єктами господарювання;—

контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів у процесі відтворення.

За умов ринкової економіки, коли підприємства мусять самостійно розв'язувати проблеми фінансового забезпечення власної виробничо-господарської та інвестиційної діяльності, значно зростає роль фінансів підприємств. До найважливіших завдань останніх належить забезпечення стабільності економіки країни. Це досягається в процесі оптимізації розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту як на рівні підприємств, так і на загальнодержавному рівні. На макроекономічному рівні фінанси підприємств забезпечують формування фінансових ресурсів країни через бюджет та позабюджетні фонди.

Важливою є роль фінансів підприємств у забезпеченні збалансованості в економіці країни матеріальних та грошових фондів, призначених для споживання та накопичення. Забезпечення такої збалансованості великою мірою впливає на стабільність національної валюти, грошового обігу, стану розрахунково-платіжної дисципліни в народному господарстві.

Фінанси, беручи участь у вартісному розподілі створеного внутрішнього валового продукту, забезпечуючи формування та використання доходів і грошових фондів, безпосередньо пов'язані з іншими економічними категоріями та інструментами господарського механізму: комерційним розрахунком, ціною, кредитом. Саме тому фінанси підприємств можуть бути важливим інструментом економічного стимулювання, контролю за станом економіки країни та управління нею.

Фінанси є суттєвим складовим елементом системи управління економікою. Без фінансів неможливо забезпечити індивідуальний оборот виробничих фондів на розширеній основі, запроваджувати науково-технічні досягнення, стимулювати інвестиційну діяльність, регулювати структурну перебудову економіки.

Обов'язковими передумовами ефективного функціонування фінансів підприємств є:—

різноманітність форм власності;—

свобода підприємництва та самостійність у прийнятті рішень;—

вільне ринкове ціноутворення та конкуренція;—

самофінансування підприємництва;—

правове забезпечення правил економічної поведінки всіх суб'єктів підприємницької діяльності;—

обмеження і регламентація державного втручання в діяльність підприємств.

2. Податок на додану вартість. Об’єкти оподаткування, платники, порядок визначення сплати до бюджету

Податок на додану вартість (ПДВ) домінує з-поміж непрямих податків, що надходять до бюджету. Інакше кажучи, це податок, який виконує виражену фіскальну функцію. Як уже зазначалось вище, ПДВ справляє значний вплив на фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання та на їхній фінансовий стан.

З 1 жовтня 1997р. порядок обчислення і сплати ПДВ регламентується Законом України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 p. На жаль, податкове законодавство щодо ПДВ є дуже нестабільним.

Виходячи з чинних законодавчих актів, розгляньмо порядок обчислення і сплати ПДВ, механізм його впливу на фінансово-господарську діяльність підприємств.

Платниками податку в бюджет є суб'єкти господарської діяльності (юридичні особи) і громадяни (фізичні особи), які здійснюють підприємницьку діяльність на території України. При цьому податок стягується, якщо обсяг оподаткованих операцій платника з продажу товарів (робіт, послуг) за останні дванадцять календарних місяців перевищував 3600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Об'єктом оподаткування є такі операції, здійснювані платниками податку, суб'єктами господарювання:—

продаж товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу) та операції з передання права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця;—

увезення (пересилання) товарів на митну територію України, виконання робіт (послуг), що здійснюється нерезидентами для використання або споживання цих робіт (послуг) на митній території України; завезення (пересилання) майна згідно з договорами оренди (лізингу), застави, іпотеки;—

вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України і виконання робіт, надання послуг для споживання за межами митної території України.

Отже, об'єктом оподаткування є операції, пов'язані з продажем товарів (робіт, послуг) усередині держави, їхнім імпортом чи експортом.

Згідно із Законом «Про податок на додану вартість» застосовуються дві ставки оподаткування: 20 % і нульова. Нульова ставка оподаткування ПДВ застосовується до таких операцій:—

продаж товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України;—

продаж робіт (послуг), призначених для використання і споживання за межами митної території України;—

продаж товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної ; торгівлі, що розміщені на території України в зонах митного контролю (безмитних магазинах);—

надання транспортних послуг з перевезення пасажирів і ; вантажів за межами митного кордону України;—

продаж сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання переробленого молока та продаж м'яса в живій вазі;—

продаж товарів (робіт, послуг), за винятком підакцизних товарів, грального бізнесу, покупних товарів підприємствами громадських організацій інвалідів.

Не дозволяється застосування нульової ставки ПДВ до операцій, що пов'язані з вивезенням (експортом) товарів (робіт, послуг), у тих випадках, коли ці операції звільнено від оподаткування на митній території України.

Терміни сплати ПДВ у бюджет. Вибираючи податковий період, платник має врахувати можливість отримання бюджетного відшкодування податкового кредиту. Таке відшкодування безпосередньо пов'язане з податковим періодом.

Для платників податку, у котрих обсяг операцій, що оподатковуються, за попередній календарний рік перевищує 7200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, податковуваний (звітний) період дорівнює календарному місяцю. Сплата ПДВ має здійснюватися не пізніше 20 числа місяця.

Платники податку, що в них обсяг оподатковуваних операцій є меншим, самі визначають податковий період. Він може дорівнювати календарному місяцю або кварталу. Заяву про своє рішення платник податку подає в податковий орган за місяць до початку календарного року. Протягом календарного року можлива заміна квартального податкового періоду на місячний за заявою платника податку.

Платник ПДВ, що використовує квартальний