Місто Брно почало будуватися навколо древнього замка Шпільберг, спорудженого в XIII столітті як могутня фортеця для захисту Моравії від нападів з півдня, згодом переробленого в замок у стилі ренесанс, а в XVIII столітті перетвореного в одну із самих жахливих в'язниць. Обов'язково варто відвідати каземати замка і помилуватися прекрасним видом з фортечного вала.

У Брно величезна кількість цікавих місць, одним із яких є центральна і найбільша площа міста - Площа Волі, що носила раніше назву Нижнього ринку, костьол св. Яна (церква св. Іоанна) з розписаними стелями, прекрасними образами і стародавнім органом, також варто відвідати площу Домініканців, Стару ратушу, площу Овочевого Ринку, площу Капуцинів, Собор св. Петра і Павла з годинником, що б'є полудень у 11 годин - у пам'ять про події 1645 року, коли дзвонар врятував місто при облозі його шведами, продзвонивши полудень на годину раніш. Обов'язково варто відвідати Монастир Августинців, моравську галерею прикладного мистецтва і Виставочний комплекс, де проводяться міжнародні виставки.

Неподалік від Брно розташований і замок Славков, відомий в основному за назвою Аустерлиць. Саме тут відбулася кривава «битва трьох імператорів» - Аустерлицький бій. У передодні ювілею битви, що буде відзначатися в 2005 році, в Аустерлиці відкритий музей, присвячений подіям початку XIX століття Друянов Б. М. Туристические маршруты по европейским городам и странам: Очерки. – М., 2001. – С. 30. .

Визначними історичними пам’ятками Чехії є середньовічні замки. Замок Карлштейн знаходиться в 33 кілометрах від Праги. Замок Карлштейн є одним з найвідоміших готичних замків Чехії. Побудований у XIV в. королем Карлом IV на вершині скелястої гори, він був царською резиденцією і скарбницею королівських регалій.

Найважливішою визначною пам'яткою замка є церква Богоматері (1357 р.) із прекрасними середньовічними фресками і королівською молитовнею, стіни якої покриті дорогоцінними каменями. Ще є прекрасна каплиця св. Руда у «Великій вежі», з 128 розписаними майстром Теодориком стінними панелями, де до 1420 р. зберігалися коронаційні регалії. Найціннішою перлиною замка є каплиця святого Хреста у Великій вежі, інкрустована напівкоштовними каменями, де до 1420 року зберігалися коштовності для коронації Автомагистраль Е (по дорогам Болгарии, Чехословакии, Польши / под ред. А. Семашко. – Вильнюс, 1987. – С. 45..

Говорячи про історико-культурні пам’ятки Чехії не можна не згадати й про культурні традиції та сучасні святкові заходи, що також рік у рік притягають туристів у цю східноєвропейську країну.

Чехи старанно зберігають свої народні традиції; вони люблять музику і як і раніше відзначають деякі традиційні свята. Дотепер зберегли дбайливе відношення до весільних театральних вистав з обрядовими танцями. Сільське весілля справляється в сільському трактирі з запрошенням великого числа гостей.

Чехи - люди спокійні. “Тут не прийнято несамовито бігти і проштовхуватися вперед - у чергах чи у дорожніх зіткненнях ніхто не виявляє надмірної агресивності. Чехи - дуже практичні і відхідливі” Спутник. Туристический бизнес-каталог. – М., 1999. – С. 9. .

Найбільшим святом у Чехії є Різдво. Цілим ритуалом стає випікання різдвяного печива. У процесі бере участь уся родина. У передодні великого свята педантичні чехи заздалегідь закуповують живих коропів для різдвяної вечері. А 24 грудня, перед тим як сісти за стіл, пражани з дітьми традиційно приходять на берег Влтави, де їх уже чекають продавці. Вони теж торгують живими коропами, але не для того, щоб рибу з'їли. Тут потрібно виявити милосердя і випустити покупку в ріку. Дітям ця витівка безумно подобається. Може бути, тому різдвяний Святвечір і називається в чехів «Щедрим днем». Рівно за тиждень до Святвечора на вулицях установлюються великі діжки з водою, у якій плавають відгодовані коропи. Ніхто не пам'ятає, коли це повелося, але по чеському звичаї на різдвяному столі не повинне бути ні шматочка м'яса.

Традиційне місцеве блюдо - смажений короп з картопляним салатом. Весь рік коропи набирають вагу в спеціальних ставках. У середині грудня вода зі ставків спускається і цистерни з живою рибою роз'їжджають по всій країні. До кожної бочки вишикуються довгі черги: відібрати придатний екземпляр для різдвяного столу - наука непроста. Тут оцінюється і сріблястість луски, і розмір плавців, і щільність черева.

А от саме веселе свято, напевно, масниця. У сільській місцевості вона відзначається всіма жителями села разом. Улаштовуються карнавальні ходи. Свято закінчення збирання врожаю називається «Дожинок». На півдні Моравії відзначають початок осіннього лову риби в численних ставках, багатьом з яких уже більш 400 років.

4 грудня відзначається як день св. Варвари, однієї з чотирнадцяти святих, що допомагають людям у їхніх земних справах. Саме в цей день з черешневих дерев зрізують змерзлі гілочки – «барборки» - і ставлять у воду, щоб вони розцвіли до Різдва. Існує прикмета: устигли барборки зазеленіти – виходить, усе задумане обов'язково здійсниться. По барборках судять, який місяць у наступаючому році буде самим вдалим. Наприклад, якщо гілочки розпустилися на п'ятий день, удача прийде в травні.

6 грудня, у день св. Миколи, чи, по-чеському, день святого Микулаша, заступника моряків і захисника дітей, влаштовують перший дитячий ранок. Серед ангелів з'являється «паркел» (чорт) разом з Микулашем, схожим на російського Діда Мороза. Звичайно його роль грає шкільний вчитель у єпископському одяганні, з величезною сивою бородою і довгим жезлом. Ангели підходять до батьків, цікавлячись,