проведення дозвілля) для продажу населенню значно зріс, насамперед за рахунок розширення договірної співпраці з підприємствами різних форм власності в усіх регіонах країни. І вже 1998 року нарешті почалося нарощування обсягів обслуговування туристів й екскурсантів на маршрутах в Києві.
Та все ж для створення належних сучасних умов для розбудови екскурсійної справи в Києві і на Україні з прийому й обслуговування насамперед малозахищених верств населення і здешевлення послуг потрібно на державному рівні розв’язати цілу низку проблем, оскільки екскурсійна діяльність, як одна зі складових внутрішнього туризму, розвивається в нас дуже повільно. Вкрай назріла необхідність звільнити від податку на додану вартість усі дитячі оздоровчі й екскурсійні послуги; знизити туристичним підприємствам, які обслуговують дітей, плату за землю на суму, що закладається в благоустрій території; звільнити від відрахувань у державні фонди з вартості путівок, які фінансуються за кошти з державного бюджету; звільнити від оподаткування кошти туристичних підприємств, а також інвесторів, які йдуть виключно на будівництво й реконструкцію матеріальної бази та придбання транспортних засобів для перевезення туристів, і, нарешті, — здешевити вартість проїзду до місць відідання організованих груп екскурсантів, що дозволить захистити національного виробника послуг (як це робиться в Росії).
Всесвітня туристична організація (членом якої є й Україна) так визначає важливість розвитку екскурсійної діяльності в межах національних територій(і насамперед Києва): «Внутрішній туризм дає людині можливість більше дізнатися про свою країну, готуючи її таким чином до відкриття Всесвіту. Держави повинні краще роз’яснювати функцію внутрішнього туризму, більше піклуватися про його соціальну, виховну та пізнавальну рентабельність».
Зверніть увагу на слова, що якраз сама держава має роз’ясняти, а не громадяни державі.
Назріла нагальна потреба створення відповідного наукового центру туризму. Це сприяло б і науковому обгрунтуванню статистики туризму як синтетичної сфери, діяльність якої впливає на розвиток багатьох галузей економіки країни, і остаточному визнанню туризму як економічної сфери діяльності. Саме застосування розрахунків, уже впроваджених у багатьох країнах, дає можливість визначити в цифрах вплив туризму на економічні взаємостосунки різних галузей.
Заслуговує на увагу ще один аспект діяльності туристичних підприємств. За часів Радянського Союзу традиційними маршрутами, популярними в іноземних туристів, були подорожі Ленінград—Москва—Київ —Одеса (у різній послідовності), де провадилися екскурсійні поїздки. Цікавість до таких турів в іноземців існує і тепер. Проте проблема в’їзду в Російську Федерацію та Україну стримує потенційні можливості туристичних організацій обох країн. Дуже важливо привернути увагу міністерств закордонних справ РФ і України до розв’язання цієї проблеми.
Проблеми, що стримують розвиток надзвичайно перспективної для нашої країни туристичної індустрії, потребують негайного рішення. Але при розробці тих або тих законодавчих актів, що стосуються туризму, слід широко використовувати знання і досвід спеціалістів підприємств екскурсійної сфери. Це особливо важливо саме тепер, коли тривають дебати навколо проекту податкового кодексу, готується проект кодексу туристичного.
Використана література:
1. Дзеркало тижня. - № , Вересня Жовтня року
2. Дзеркало тижня. - № , Лютого року