Речі Посполитої описала так називану пустелю Умань. Ці землі, пізніше названі Уманщиною, польський уряд подарувало магнату Веленту Олександрові Калиновському. Назва міста, мабуть, походить від ріки Умань, що вперше згадується в Супрасльському літопису в 1497 році. Перший письмовий спогад про Умань датується 1616 роком.
Умань належить до деяких міст на території України, яким було дано магдебурзьке право (1706р.). У 1648 році, на початку національно-визвольної війни українського народу проти Польщі, був створений Уманський полк, адміністративну і військову одиницю, що охоплювала частину теперішніх Черкаської, Кіровоградський і Вінницької областей. У 1670-1674 роках Умань була резиденцією правобережного гетьмана Михайла Ханенка, тобто тимчасовою столицею Правобережної України. За винятком згаданого періоду, з 1566-го по 1793 рік ця територія разом з північною частиною нинішньої Одеської області входила до складу Брацлавського воєводства, граничного з Молдовою. Прославилася Умань і в часи Коліївщини як один з центрів народного повстання. У 1796 році почалися роботи зі створення ландшафтного парку "Софіївка", створення якого в основному було довершено в 1800 році. Сьогодні це відомий дендрологічний парк, що є пам'яткою садово-паркового мистецтва. У 1793 році з другим розділом Польщі Правобережна Україна була приєднана до Російської імперії. Умань теж стала частиною Російської держави, повітовим містом Київської губернії. З 1839 року Умань - центр військових поселень, місто військової адміністрації, чиновників, купців і священиків. З цього часу починається розширення й упорядкування центральної частини міста. З другої половини XIX - початку XX століття Умань мала виразний характер дворянсько - купецького міста: цегельні будинки, вулиці, покриті брущаткою й освітлені газовими лампами.
У 1899 році з Одеси в Умань було переведено Головне училище садівництва. Статистична довідка "Умань-1900" свідчить про те, що на той час це було культосвітнє місто. У перші десятиліття XX століття місто розвивалося як промисловий центр великого сільськогосподарського району, що під час Великої вітчизняної війни 1941-1945 років піддався значним руйнуванням. www.e-uman.org.ua
2. ІСТОРИКО-ПРИРОДНІ РЕСУРСИ
Територія міста Умань розташована в південно-західній частині Черкаської області, в межах Бугсько - Синюхського фізико-географічного району південної степової Придніпровської височини. В геоморфологічному відношенні територія представлена плато, розчленованим р. Уманкою і її притоками. Основні форми рельєфу - платоподібні місцевості, ярусо-балочна система і річкова долина, яка розділяє місто на дві частини. Ріки - Уманка (що бере свій початок в селі Вербована) і Кам'янка, на берегах яких розташоване місто Умань, належать до системи рік Південного Буга. Обидві річки з'єднуються і впадають за містом в річку Ятрань, що протікає на віддалі 15 км від Умані з південного боку. На території міста є ряд ставків і водоймищ із загальною площею водного дзеркала - 156 га. Ставки розташовані на різних водотоках і мають комплексне призначення. Історія міст і сіл: Черкаська область. – К., 1972. – м. Умань.
Невеличка але густа мережа річок Уманського району створює тут умови для розвитку річкового туризму, будування місць для відпочинку по берегах мальовничих річок, а особливо для розвитку сільського туризму.
Красиві природничі ландшафти створили умови для створення на території Уманського району дендропарку “Софіївка”, який є найголовнішим природним потенціалом щодо розвитку туризму на Уманщині. Дзеркало неділі. – К., 1996. - № 25, 22 - 28 червня. – С. 4.
На території сучасного міста і його окраїнах археологи знайшли залишки поселень пізнього палеоліту, трипільської культури, епохи пізньої бронзи, черняхівської культури і періоду Київської Русі. Неподалік від Умані вчені знайшли кургани скіфської епохи. У цілому тут відкрито і досліджено близько 50 різноманітних архітектурних пам'яток.
Окремого розгляду, як найвизначнішої пам’ятки Уманщини заслуговує дендропарк “Софіївка”.
У заповіднику "Софіївка" поблизу Китайської альтанки, на глибині не більш 0,5 м. були знайдені сліди будівлі і фрагменти глиняних судин". Тоді цю знахідку віднесли до Білогрудівської археологічної культури (11-8 ст. до н.е.). Деякі ж дослідники вважають її давньослов'янською (Зарубинецькою).
Уманський державний дендрологічний парк "Софіївка" НАН України є шедевром світового садово-паркового мистецтва кінця XVIII - початку XIX століть. Парк розкинувся на площі 154,7 гектарів на окраїні стародавнього міста Умані Черкаської області. Це зразок пейзажної паркової композиції води, землі, архітектурних споруджень і скульптур. Дзеркало неділі. - К., 1996. - № 25, 22 - 28 червня. – С. 5 - 6.
Засновано парк у 1796 році багатим польським магнатом Станіславом Щенсним Потоцьким на честь дружини красуні-грекині Софії, і був подарований їй у день її іменин у травні 1802 року.
Ідея створення парку в романтичному стилі з використанням римської і грецької міфології належала самої Софії.
Першим архітектором "Софіївки" був талановитий польський військовий інженер Людвіг Метцель. Творцями парку були кріпаки Ф. Потоцького. Працювали в парку щодня близько 800 чоловік. У короткий термін був створений цей шедевр, що протягом 200 років уражає відвідувачів своєю красою. Дивні пейзажі, екзотичні рослини, античні скульптури, водойми, каскади, фонтани, кам'яні гроти - усе це можна побачити, відвідавши парк.
Після смерті С. Щ. Потоцького парк перейшов у володіння його дружини Софії, а після її кончини парк успадкував син Олександр. Роготченко А.П. Уманське чудо. – К., 1984. – С. 15.
У 1832 році, після польського повстання, що підтримував О. Потоцький, усі його маєтки були конфісковані і передані Київській державній палаті.
З 1836 по 1859 рік парк перебував у віданні Керування військових поселень і називався (неофіційно) "Царицин сад", сюди був запрошений академік архітектури А. И. Штакеншнейдер для створення нових архітектурних споруджень. Це - період розквіту парку.