Обживали ці місця і люди пізніших епох — неолітичної , енеолитичної, епохи бронзи. На рубежі бронзового і залізного століть, судячи з древніх письмових джерел, ці місця заселяли легендарні племена кіммерійців, справжніх степовиків, інтереси яких зіштовхувалися тут з інтересами інших древніх мешканців півострова — таврів, типових горців.Балаханова А.І. Феодосія. – Сімферополь, 1981. – С. 7-9.

Біля середини VI в. до н.е. на березі Феодосійської бухти висадилися греки, вихідці з Мілета - міста в Малій Азії. Вони заснували невелику колонію-факторію, що переросла незабаром у звичайне, характерне для тієї пори грецьке місто з портом, який назвали Теодозією (по-грецькі «богом дана»).

Спочатку Феодосія існувала як самостійне торгове місто і досягла значного благополуччя — сильно розширила торгові зв'язки, чеканила свою монету. Це зробило її серйозним конкурентом Пантікапеї — столиці Боспорського царства. Близько 380 р. до н.е. після тривалої облоги Теодозією опанували війська боспорського царя Левкона I, і з цього часу вона стала самим західним прикордонним містом Боспорського царства.

Перші століття н.е. ознаменувалися для Теодозії набігами сарматів, потім готів і, нарешті, у 370 р. нападом гунів, що привело до остаточної загибелі Боспорського царства. Місто було перетворено в руїни.

У V-VI ст. на його місці існує поселення, що, за свідченням анонімного автора того ж часу, «на аланському чи таврському прислів’ї називається Ардабда». Близько 680 р. східний Крим піддався навалі хазар, що панували на півострові понад 200 років.

Століття X—XIII відзначені вторгненням кочівників, спочатку печенігів і половців, а потім полчищ монголо-татар. У 70—80-х роках XIII в. на місці древньої Теодозії генуезькі купці за договором із золотоординським ханом Оран - Тимуром заснували свою торгову факторію Кафу. Ця назва зберігається за Теодозією до 1787 р. Балаханова А.І. Феодосія. – Сімферополь, 1981. – С. 10 - 13.

Уже до 1318 р. Кафа стає містом, у якому заснована єпархія. Тоді ж вона обноситься бревенчатою стіною, а в XIV— XV вв. — кам'яними стінами і вежами. Перші оборонні спорудження побудовані в 1342 р. при консулі Джіованні ді Скаффа. Протягом двох сторіч Кафа була опорним і адміністративним центром генуезьких колоній у Криму. У 1345 р., після тривалої облоги, містом заволодів золотоординський хан Джанібек.

Удруге розквіт Кафи почався з другої половини XIV і продовжувався до 50-х років XV в. Сюди йшли товари з Ближнього і Далекого Сходу, зі Східної і Західної Європи. Товари тут можна було придбати найрізноманітніші, широко практикувалася і торгівля невільниками. Балаханова А.І. Феодосія. – Сімферополь, 1981. – С. 14 - 17.

У 1475 р. Кафу захопили турки, переінакшивши її ім'я на свій лад — Кефе. Місто стало центром кримських володінь султана і великим пунктом работоргівлі. Населення його до початку XVII в. досягало 80 тис. чоловік, а в гавані знаходилося до 150 судів одночасно.

Турецька Кефе і Кримське ханство були небезпечним вогнищем агресії, і звідси відбувалися спустошливі набіги на російські й українські землі, що не могло не викликати і відповідної реакції В 1616 р. запорізькі козаки на чолі з гетьманом Конашевичем-Сагайдачним осадили і взяли міцність Кефе, затопивши на рейді турецькі судна. У 1628 р. тут побували козаки під початком гетьмана Михайла Дорошенко. Не один раз осаджували міцність запорожці під предводительством кошового отамана Івана Сірко.

Остаточна перемога над Османською імперією і ханством прийшла в період російсько-турецької війни 1768—1774 р. 29 липня 1771 р. війська 2-й російської армії під командуванням генерал-аншефа князя В. М. Долгорукова з боєм узяли Кефе. Після приєднання Криму до Росії місту було повернуто його древнє ім'я — Феодосія. Балаханова А.І. Феодосія. – Сімферополь, 1981. – С. 18.

Феодосія починає інтенсивно забудовуватися. З'являються і промислові підприємства, здебільшого кустарно-ремісничого типу. У 1892 р. була проведена залізниця, а в 1895 р. закінчилося будівництво портових споруджень. Це дозволило перевести сюди із Севастополя комерційний порт.

У 1902 р. у Феодосії створюється перша соціал-демократична організація. Одна за іншою починаються демонстрації. 22 червня 1905 р. на феодосійському рейді кинув якір повсталий броненосець «Князь Потьомкін Тавричеський». На березі виник стихійний мітинг.

Теодозія — друге місто в Криму після Севастополя, де раніш, ніж в інших містах півострова, була встановлена Радянська влада (2 січня 1918 р.)

14 листопада 1920 р. Теодозія остаточно звільнена військами Червоної Армії.

Уже на другий день після початку Великої Вітчизняної війни над Теодозією з'явилися фашистські літаки. Місто було окуповано гітлерівцями 3 листопада, але вже наприкінці грудня окупантів вимели радянські воїни — учасники Керченсько-Феодосійської операції. Балаханова А.І. Феодосія. – Сімферополь, 1981. – С. 19 - 21.

2. ІСТОРИКО-ПРИРОДНІ РЕСУРСИ

Гості Феодосійського району відпочивають на пляжах, що простягнулися від пгт. Приморський до Коктебеля через Берегове, Золотий пляж, Ближні Очерети, Феодосію, і Орджонікідзе.

У Криму різноманітні КУРОРТНІ РЕСУРСИ: лікувальна грязь і ропа солоних озер, джерела мінеральних вод, море. Невичерпним і унікальним багатством Феодосійського району є м'який кримський клімат з достатком теплих сонячних днів. Тому кліматолікування застосовується на всіх кримських курортах, у всіх здравницях. Путівник-довідник “Крим. Що? Де? Коли?”. – Сімферополь: 1988. – С.: 67.

У цілому клімат Феодосії характеризується невисокою вологістю, рівним ходом основних метеоелементів, малою кількістю днів з туманами і сильними вітрами, великою тривалістю сонячного сяйва.

Найпоширенішим видом кліматолікування є аеротерапія у виді прогулянок, сну на повітрі в кліматопавильонах, у парку чи на березі моря і повітряних ванн. Море, наявність парків