Климатолікування в Феодосії проводиться й у холодний період року. При захворюваннях органів подиху і деяких інших хвороб охолоджене повітря робить більш виражений лікувальний і афект, чим у літню пору. Важов В.І. Цилючий клімат. Науково-популярний опис. – Сімферополь, 1979. – С. 20-21.

До цілющих сил природи необхідно віднести і мальовничі ландшафти. Позитивні емоції, що вони викликають, зміцнюють віру у видужання, створюють сприятливе тло для успішного застосування кліматопроцедур, лікарських засобів, різних медичних маніпуляцій. Важов В.І. Цилючий клімат. Науково-популярний опис. – Сімферополь, 1979. – С. 30.

Таласотерапія (чи лікування морем) є приємною і привабливою лікувально-профілактичною процедурою, що викликає величезний емоційний підйом. Важов В.І. Цилючий клімат. Науково-популярний опис. – Сімферополь, 1979. – С. 35.

Як показали численні дослідження, сольовий склад морської води близький до сольового складу крові і тканевих рідин людини. Морська вода являє собою складний природний комплекс, що володіє визначеними фізичними, хімічними і біологічними властивостями, що неможливо одержати лабораторним шляхом. Заїка В.Є. Чорне море. Науково-популярний опис. – Сімферополь, 1976. – С. 29.

На феодосійських курортах морська вода використовується для ванн, душів, обтирань, обливань, тепловологих інгаляцій, зрошень уражених органів. Сильнодіючою процедурою є самі морські купання, під час яких на організм людини діють температура, тиск і рух морської води. У здравницях морські купання строго дозуються з урахуванням температури води, повітря, стану здоров'я що купаються. Важов В.І. Цилючий клімат. Науково-популярний опис. – Сімферополь, 1979. – С. 37.

Грязелікування відоме з давніх часів. Однак науково обґрунтоване і широке використання його почалося в роки Радянської влади. У Криму запаси лікувального бруду утворяться на дні солоних озер. Для грязелікування використовуються Сакське солоне озеро, Мойпакське (Євпаторія), Аджигольське (Феодосія) і Чокракське (Керч). Крим. – Сімферополь, 1979. – С. 121.

Лікувальна грязь — це озерний іл чорного кольору, густий, в’язкий, бархатистий на дотик, із запахом сірководню. Мул утворюється в результаті складної і багаторічної взаємодії між ропою (водою озер), мікроорганізмами й органічними залишками, що попадають в озера з дощовою і поталою водою. До складу лікувального бруду входять різні солі, органічні кислоти, мікроелементи, антибіотики, гормони, біологічно активні речовини, гази і багато чого іншого.

Сучасні дослідження відзначають багатогранний вплив бруду на організм людини: теплове, механічне (у виді масажу), електричне, хімічне і радіоактивне. Механізм дії бруду вчені продовжують детально вивчати.

Поблизу Теодозії маються озера з лікувальним брудом і джерела питної слабомініралізованої води («Феодосія», «Айвазовська»), що застосовуються в санаторіях міста і далеко за його межами. Крим. – Сімферополь, 1979. – С. 123 - 124.

На Кара-Даге можна побачити жерла вулкану, з яких близько 160 млн. років тому виливалася вогненна магма, потоки застиглої лави, вулканічні бомби, гірські породи, зім'яті в складки, розбиті тріщинами. Частина вулкана ще в стародавності занурилася в море.

Кара-Даг — комплексний пам'ятник природи. Тут відомо більш 50 мінералів. На Кара-Даге живе близько 80 видів птахів близько 30 видів ссавців. У видовому відношенні флора значно багатше фауни: більш 1000 видів рослин, у їхньому числі ящтняк карадагський, найрідша ковила Сирейщикова, глід Пояркової й інші ендеми Криму. Археологи знайшли на Кара-Даге сліди древніх культур. Рубцов Н.І. Рослинний світ Криму. – Сімферополь, 1978. – С. 98.

Стара частина Феодосії - своєрідний архітектурно-історичний музей з характерними рисами середньовіччя. Зі східної сторони видні залишки масивних оборонних стін і веж, древній міст через рів. Збереглися кам'яні товсті стіни карантину, побудованого в минулому столітті для прийому мусульманських прочан, що прямували з Росії через феодосійський порт у Мекку і Медіну. На Карантинному пагорбі в V столітті до н.е. був центр античного міста. Серед середньовічних пам'ятників звертає на себе увага мечеть із залишками мінарету, побудована в 1623 році. У старій частині міста піднімається половина кутової стіни вежі св. Костянтина. У системі зміцнення міста вона займала особливе місце. Колись ця вежа була замком і арсеналом. У ній зберігалася зброя і боєприпаси на випадок війни. У місті зустрічаються вірменські храми, побудовані в XIV-XV століттях. Крикун Є. Архітектурні пам’ятки Криму. – Сімферополь, 1977. – С. 78 - 79.

Ядро Теодозії - так називана нова частина - займає східну частину половину міста. Вона виросла після проведення в Теодозію залізниці наприкінці минулого століття. Це сама оживлена частина міста. Центром її є приморський бульвар. Це місце вечірніх прогулянок, місце зустрічей і побачень. Неподалік, у підніжжя величезної генуезької міцності - міський сад. У сквері, установлений бронзовий пам'ятник Олександрові Сергійовичу Пушкіну. Балаханова А.І. Феодосія. – Сімферополь, 1981. – С. 81.

У Феодосії є картинна галерея Айвазовського. Її фасад прикрашають дві меморіальні дошки: "У цьому будинку жив і працював Іван Костянтинович Айвазовский" і "Моє искреннее бажання, щоб будинок моєї картинної галереї в місті Теодозії з усіма в ній картинами, статуями й іншими творами мистецтва, що знаходяться в цій галереї, складали повну власність міста Теодозії, і а пам'ять про мене, Айвазовському, заповідаю місту Теодозії, моєму рідному місту". У фасаду галереї - бронзова фігура художника, що сидить на п'єдесталі з палітрою і кистю в руках і пильно вдивляється в морську далечінь. Погребецька І.М. Феодосійська картинна галерея І.К. Айвазовського. – Сімферополь, 1978. – С. 3 - 4.

На вулиці Галерейної в будинку №10, де знаходиться літературно-меморіальний музей Олександр Степанович Гріна. Великий романтик, улюблений