письменник молоді А.С. Грін прожив у Феодосії більш 6 років - з 1924 по 1930 рік; Тарасенко Н. Дом Гріна. – Сімферополь, 1979. – С. 5. на вулиці Леніна - мечеть Муфтий-джами (1623 р.) і вірменський храм Сергія (Саркіса) XV століття - тут розміщаються збори кам'яних плит - лапідарній, у якому виставлені генуезькі, вірменські і тюркські пам'ятники.
У Приморському парку з фонтаном И. К. Айвазовського сусідить вежа Костянтина (1382 - 1448 р.) - одна з багатьох, що залишилися в місті після генуезького панування. Основне ядро генуезьких і вірменських пам'ятників збереглося в південній частині міста, у так називаному Карантині. Це вежі Криско і Кліментина VI, Безіменна і Докова; храми XIV століття: Стефана, Григорія, Іоанна Предтечі, Іоанна Богослова.
У 1990 році відкритий Музей дельтапланеризму .
У підніжжя Кара-Дага, у затишному парку, розміщається біологічна станція, побудована в 1907—1914 р. доктором Т. И. В'яземським і професором Л. 3. Мороховцом.
Також видатний Феодосійський краєзнавчий музей. Тарасенко Н. Феодосія. – Сімферополь, 1980. – С. 78 - 79.
3. АНАЛІЗ ТУРИСТИЧНОГО РИНКУ ФЕОДОСІЙСЬКОГО РЕГІОНУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
Феодосія - один із найбільш привабливих регіонів на південному сході півострова, де є всі можливості для розвитку туризму, могутнього суднобудування, виробництва товарів повсякденного споживання.
На прикладі Криму, який вже починає виходити із затяжної кризи, сьогодні особливо видно, що саме регіони потребують нової методики комплексного планування, яке забезпечувало б системний стійкий розвиток його як єдиного природно-господарського комплексу. Це завдання, коли його поставив Комітет по науці й регіональному розвитку при Раді міністрів Криму вимагало об'єднання зусиль учених багатьох спеціальностей, багатогранних комплексних досліджень, а також серйозних дискусій. Для відпрацювання системних підходів до регіонального планування уряд Криму обрав Феодосію. www.Atoday.net
Зберігши свій профіль, підприємства суднобудування і судноремонту мають взяти на себе частину функцій з розвитку курорту - будівництво матеріальної бази для прибережного морського туризму, будівництво яхт-клубів, причалів, човнових станцій, малотоннажних і маломірних суден, яхт. www.Atoday.net
У Феодосії буде започатковано новий інвестиційний проект під назвою “Новий Гонконг”. Його вартість становить 300 млн. дол. За задумом авторів проекту, в південно-східному регіоні має бути “відтворено новий Гонконг”. Для цього заплановано розвиток індустріальної зони, яка передбачає, передусім, виробництво легкої промисловості (чим завжди славилася Феодосія). Крім того, заплановано будівництво торгового центру, а також створення спеціальних структур, які спільно з урядами України і Криму працюватимуть над законодавчими питаннями, що дозволять спростити процес залучення інвестицій. Згідно з проектом, буде створений інформаційно-комунікативний центр. Вищезгаданий інвестиційний проект буде здійснюватися на березі моря, в районі Золотого пляжу, на території загальною площею 50 га. Данилов А. Феодосія // ”День”. – К., 2001. – 8 травня. – С. 27.
Деякі фахівці вважають, що історія розвитку туризму в Криму нараховує п'ять тисяч років. Поруч із залишками знарядь сільського господарства археологи знаходять і свідоцтва сільської гостинності: розкопки античних сільських садиб у східному Криму свідчать, що ними володіли хлібосольні хазяї, які могли забезпечити гостям достатній рівень комфорту навіть в античну епоху. www.feo.ru
Розквіт Кафи, який почався з другої половини XIV і продовжувався до 50-х років XV ст. також створював відповідні умови для розвитку подорожей в цей район перш за все з торгівельними цілями. Сюди йшли товари з Ближнього і Далекого Сходу, зі Східної і Західної Європи. У 1472 р. у Кафі зупинявся після «хоженія за три моря» росіянин купець Панас Нікітін, що також свідчить про популярність району Феодосії в ті часи для мандрівників. До всього цього місто було одним з центрів Великого Шовкового шляху, по якому пройшли тисячі мандрівників, на шляху яких вже в ті часи створювали примітивну база для ночівлі і харчування.
Як курорт Феодосія одержала популярність ще наприкінці минулого століття. У літню пору зі столиці і великих міст Росії сюди приїжджало чимало людей, в основному дрібних чиновників, представників інтелігенції, яким були не по засобах курорти Південного берега. Для рядового робітника Феодосія як місце відпочинку була закрита. На в'їзді в місто був шлагбаум: все визначалося ступенем статку. Балаханова А.І. Феодосія. – Сімферополь, 1981. – С. 54 - 55.
Дореволюційні путівники свідчать, що квиток від Москви до Теодозії у вагоні третього класу коштував 10 руб. 80 коп., а місце в готелі — від одного до п'яти карбованців у добу. Якщо приїжджий мав потребу в лікуванні, він повинний був платити лікарю за кожен огляд, за кожну процедуру. Це теж коштувало чималих грошей. Досить сказати, що в 1910 р. грязьова ванна коштувала 1 руб., морська — 40 коп. И це в той час, коли середній заробіток робітника на тютюновій фабриці, наприклад, складав 15— 16 руб. на місяць. Навіть самий кваліфікований робітник у ті часи не міг дозволити собі поїздку на приморський курорт. Балаханова А.І. Феодосія. – Сімферополь, 1981. – С. 56.
У 1916 р. вода феодосійського джерела була представлена на міжнародній виставці в Бельгії й одержала високу оцінку бальнеологів.
Створення феодосійського курорту зв'язано з декретом «Про використання Криму для лікування трудящих», підписаний Володимиром Іллічем Леніним 21 грудня 1920 р. У ньому говорилося, що «санаторії і курорти Криму, що були раніш привілеєм великої буржуазії, прекрасні дачі й особняки, якими користалися раніш великі поміщики і капіталісти, палаци колишніх царів і великих князів повинні бути використані під санаторії і здравниці робітників і селян».
З часу видання цього історичного документа і